Торік у вересні у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №4197-д про ринок деревини, в якому є пункт про зняття мораторію на експорт лісу-кругляку. Цим проєктом запропоновано скасувати мораторій відповідно до рішення Арбітражної групи у спорі між Україною та Євросоюзом щодо експорту деревини, яким було визнано, що повна заборона на експорт кругляку, ухвалена 2015 року, не відповідає статті 35 Угоди про асоціацію України з ЄС (обмеження експорту та імпорту) і її слід відкоригувати відповідно до цього документа.

Законопроєкт ще не ухвалено, та він знову викликає занепокоєння і непорозуміння в експертному сере­довищі. Є й затяті противники скасування мораторію, і прихильники. «Урядовий кур’єр» зібрав різні думки, щоб з’ясувати, які можуть бути наслідки в разі ухвалення  документа.

Норму про скасування таки прибрали

 Нагадаємо, що торгівля необробленою деревиною вже тривалий час — предмет суперечок між Україною і Європейським Союзом. Ще 9 квітня 2015 року Україна повністю заборонила експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді терміном на десять років, ухваливши закон №325-VIII. Нині з доопрацьованої комітетом редакції законопроєкту прибрали норму про скасування мораторію на експорт деревини, однак чимало прихильників скасування заборони ініціюють перегляд цього питання. Тож суперечка між Євро­союзом та Україною щодо кругляку лишається невирішеною, що ставить нашу країну перед вибором: збереження українських лісів чи збереження договірних зобов’язань перед ЄС?  Справді, питання дуже непросте.

«Ми єдині в нашому баченні, що експорт кругляку неприпустимий, хоч міжнародні партнери наполягають на виконанні рішення арбітражу та скасуванні мораторію. Якщо парламент підтримає законопроєкт у першому читанні, наступним нашим кроком буде робота української делегації в ЄС над роз’ясненням такого рішення», — вважає заступниця голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Роксолана Підласа.

Вона наголосила, що впродовж останніх місяців народні депутати отримують тривожні сигнали і від локальних переробників, і від великих підприємств про істотне погіршення ситуації на ринку деревини.

«Ми спостерігаємо створення штучного дефіциту, посилення корупційних проявів, і як наслідок — погіршення умов ведення бізнесу для представників і деревообробної, і меблевої галузей. Наше головне завдання тепер — дати цим галузям визначені правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку деревини», — пояснила Роксолана Підласа.

Її підтримує президент асоціації деревообробних, меблевих підприємств та організацій Юрій Медведєв.

«Постраждають передовсім приватні, малі підприємства. У нас із великих підприємств тільки заводи ДСП, і то їх так не можна назвати, бо там чисельність працівників становить 350—400 осіб. А малий бізнес фактично весь розташовано в карпатському регіоні. Він і нині страждає, адже ресурсу не вистачає», — вважає Юрій Медведєв. На його думку, деревину не можна вивозити із країни, оскільки це дуже цінний ресурс і його слід переробляти в Україні та експортувати у вигляді готової продукції.

Він спростував аргумент прихильників скасування мораторію на вивезення кругляку, які стверджують, що немає підстав хвилюватися, що ліс масово вивозитимуть, бо ціни на нього в нас вищі, ніж у Європі.

Негативні наслідки та занепад господарства

Однак це питання не можна залишати просто так відкритим.

«Якщо Україна надалі ігноруватиме вирішення цього питання, то негативні наслідки очевидні. Зокрема в разі невиконання рішення Арбітражної групи ЄС має право вимагати від України компенсацію. Якщо сторони не домовляться про компенсацію, ЄС матиме право призупинити зобов’язання, які випливають з будь-якого положення угоди про зону вільної торгівлі. Наприклад, ЄС може запровадити додаткові мита на імпорт українських товарів. Крім того, скасування мораторію — необхідна умова для подальшої співпраці з МВФ», — зазначає голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников.

Лісові ресурси України дуже обмежені: за даними Міндовкілля, на 2021 рік ліси вкривають 15,9% території країни, а оптимальний показник — 20%. Це означає, що показники лісистості у країні не сягають встановлених нормативів. Попри абсолютну заборону експорту кругляку, його вивозять з України нелегально — під виглядом дров відправляють необроблену деревину.

«Підтвердження того, що в лісової галузі України великі проблеми, — скандальне дослідження британської неурядової організації Earthsight про незаконне вирубування українських лісів для одного шведського бренда, зроблене позаторік. Після розслідування з’ясувалося, що  нібито продавали  меблі з контрабандного українського буку», — зазначає пан Тютюнников.

Тобто й ігнорування арбітражного рішення, і повне зняття мораторію на експорт кругляка, на його думку, може дорого коштувати Україні. Виходом із ситуації буде знайти баланс між цими двома ініціативами.

Правових актів побільшає

Чи можна ухвалити компромісний законопроєкт, щоб урахувати інтереси й України, і ЄС?

Як вважає Максим Тютюнников, Україна має запровадити механізм, за допомогою якого зняття мораторію буде максимально безболісним.

Оскільки рішення Арбітражної групи встановило, що в Україні взагалі немає ефективної політики у галузі лісового господарства, то першим етапом у виконанні рішення буде формування певної системи законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють екологічну складову і захист лісів. Скасування мораторію — це вже наступна стадія, оскільки якщо зробити таке без налагодженого ринку обігу деревини, то це лише спростить вивезення кругляку.

«Наявність мораторію проблему вирубування лісів і нелегальної торгівлі деревиною ніяк не вирішує. Навпаки, мораторій деякою мірою стимулює контрабанду. Щоб побороти незаконне вирубування лісів та контра­банду, необхідно передовсім реформувати Державну екологічну інспекцію, оскільки ефективність цього контролюючого органу вкрай низька. Ця інспекція покликана боротися із систематичними порушеннями природоохоронних норм, зокрема з незаконними санітарними рубками, однак своїх обов’язків вона не виконує», — зазначає пан Тютюнников.

Крім того, доцільним буде в разі скасування мораторію надати суб’єктам перероблення деревини, які мають виробництво в України, пріоритетне право придбавати сировину. Так ми врахуємо і національні інтереси, які полягають у розвитку економіки, створенні робочих місць, збільшенні надходжень до бюджету.

Тобто такі заходи дадуть змогу  захистити довкілля та ліси від неконтрольованих рубок та інших зловживань, однак  буде забезпечено і можливість експорту необроблених лісоматеріалів відповідно до міжнародних зобов’язань України.