Днями в Одесі відбувся Третій щорічний український портовий форум. З огляду на актуальність питань, які на ньому розглядають, форум збирає рік у рік дедалі більше учасників і гостей. Серед них урядовці, народні депутати, закордонні гості з міжнародних морських, фінансових та інших організацій, вітчизняні та світові бізнесмени тощо.

На зібранні, яке організували державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») і Центр транспортних стратегій (ЦТС), не лише підбивали підсумки минулого року, хоч тут є чим похвалитися, а й більше говорили про майбутнє. Головною метою форуму стало продовження діалогу влади з інвесторами, започаткованого Президентом України та представниками уряду на Першому інвестиційному форумі 29 жовтня 2019 року в Маріуполі. І до того не було секретом, що економічне зростання країни багато в чому залежить від масштабних інвестицій, і портової галузі це стосується повною мірою — деякі питання, на думку головних учасників форуму, можна вирішити лише так.

Амбіційні плани

Під час виступу голова наглядової ради ДП «АМПУ» Андрій Гайдуцький ознайомив присутніх з положеннями Стратегії розвитку портової галузі України до 2025 року. Почати масштабні зміни планують із перетворення ДП на акціонерне товариство. Для цього Верховна Рада має ухвалити закон про корпоратизацію товариства.

Водночас слід закріпити права ДП «АМПУ» на управління в межах територій морських портів за моделлю Портлендлорд. Це, на думку Андрія Гайдуцького, додасть прозорості у справі залучення інвестицій від приватного бізнесу. Змінам підлягають також структура персоналу та система управління ним, зокрема заплановано перехід на цифровий формат роботи для скорочення бюрократичних процедур.

Змінам підлягатиме й основна концепція роботи ДП: за державною адміністрацією залишаться основні функції, як-от безпека мореплавства, натомість поточні питання роботи портової інфраструктури передбачено передати в концесійне управління. Подальшим кроком, за словами Андрія Гайдуцького, може бути передання в концесію окремих причалів, що відповідає усталеній світовій практиці й має сприяти розвитку портової інфраструктури.

Портові збори мають стати прозорими й не дискримінаційними для всіх учасників ринку морських перевезень. Фото з сайту facebook.com.uspa.yuzhny

Про концесію

Під час сесії «Варіанти фінансування проєктів у портовому секторі» заступник голови ДП «АМПУ» з економіки Віталій Петрук розповів про варіанти бачення цього питання. Він наголосив, що, з їхньої точки зору, найперспективніша форма державно-приватної співпраці у портовій підгалузі — концесія.

Тому нині, крім портів «Ольвія» та «Херсон», щодо яких концесійні договори вже підписано, подібні договори вже готують і для інших портів. Як повідомили у ДП «АМПУ», розпочато добір консультантів для розроблення ТЕО та конкурсної документації стосовно концесійних проєктів у морському порту «Чорноморськ» за підтримки ЄБРР та Міжнародної фінансової корпорації.

Це зокрема перший термінал порту «Чорноморськ», контейнерний термінал цього порту. Крім того, спільно з Мінінфраструктури портовики опрацьовують можливість запровадження державно-приватного партнерства щодо пасажирського комплексу Одеського морського порту. Деталей майбутньої угоди та її потенційних учасників поки що не розголошують задля збереження комерційної таємниці, але ТЕО майбутньої угоди вже розробляють.

І це ще не все. ТОВ «Ежіс Україна» за підтримки ЄС підготувало попередні ТЕО стосовно проєкту розвитку морського порту «Бердянськ». Щоправда, АМПУ мало до цього проєкту певні зауваження, остаточне слово залишається за Мінінфраструктури, на розгляд якого надійшов цей проєкт.

Де взяти гроші

Певна річ, розвиток потребує відповідного фінансування. Наявних ресурсів АМПУ для цього недостатньо, отже слід залучити кредитні кошти — щодо цього вже підготовлено і пройшли державні експертизи два проєкти, розраховані на вісім років. У разі їх успішної реалізації можна буде розрахуватися за позику і протягом вдвічі коротшого терміну, зазначив Віталій Петрук.

Отримати кредит на суму $135 мільйонів розраховують від ЄБРР, з яким уже ведуть переговори. За рахунок залучених коштів планують завершити спорудження контейнерного термінала, хвилелома та днопоглиблення в Одеському морському порту. Свою частку коштів, 2 мільярди 437 мільйонів гривень, АМПУ вже внесла.

На черзі — залучення кредитів для виконання робіт з реконструкції морського порту «Південний» для збільшення його вантажообігу. Загальну вартість цих робіт оцінюють у 3,64 мільярда гривень, з них 1212 мільйонів уже профінансувало ДП «АМПУ», ще необхідно позичити $70 мільйонів на 6—7 років.

Представники ДП «АМПУ» зауважили на потребі вдосконалення політики щодо державних підприємств стосовно відрахування дивідендів. Відомо, що державні підприємства повинні відраховувати значну частину отриманого чистого прибутку державі. Але яку саме частку — усталеного порядку нема.

Так, АМПУ 2019 року мусила відрахувати в дохід держави 90% прибутку, а торік — 80%. Певна річ, це на краще, підприємству більше лишилося на виробничі витрати та розвиток. Але як буде наступного року, портовики не знають. Їм треба складати плани розвитку, розраховувати на це кошти, а на скільки саме розраховувати — достеменно не відомо.

Така ситуація фактично унеможливлює довгострокове планування, наголосив заступник голови ДП «АМПУ» з технічних питань та розвитку інфраструктури Віталій Ліпський. За його словами, розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів про зменшення відрахувань від АМПУ до 30%, що позитивно вплине на розвиток підприємства.

Роль держави

Потребують вирішення інші питання, пов’язані з фінансовою складовою діяльності портової галузі, особливо що стосується державно-приватного партнерства. Слід затвердити порядок компенсацій приватних інвестицій у портову галузь, ухвалити методику розрахунку розмірів ставок портових зборів — вони нарешті мають стати меншими, прозорими й не дискримінаційними для всіх учасників ринку морських перевезень.

Нагадаємо, що це питання — давній камінь спотикання у стосунках українських портів із закордонними перевізниками, а спроба його вирішити навіть коштувала посади одному з попередніх міністрів інфраструктури. Проте є надія, що принаймні деякі із проблем галузі найближчим часом буде усунуто.

Днями Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених у межах державно-приватного партнерства. Тобто концесії, що стосується безпосередньо портової галузі (хоч не лише її). Суть законопроєкту в тому, що він дає змогу укладати довгострокові концесійні договори, тоді як нині їх обмежено терміном бюджетного планування три роки.

І наостанок. Роблять кроки задля поліпшення комунікації між адміністрацією ДП та бізнесом. Для цього торік було створено ради морських портів. Задля обміну актуальною інформацією запроваджено електронний кабінет члена такої ради, куди можна повідомити про проблеми, внести зауваження та пропозиції.