Кожна мова оновлюється, лише дві не зазнають змін — латинська і санскрит, бо вони мертві. А жива розвивається. Українська мова ще й звільняється від нашарувань, що з’являлися внаслідок історичних чинників, зокрема русифікації за часів СРСР. Ніхто не говорить еталонною мовою, і це навіть було би протиприродно, як протиприродно пити дистильовану воду. Але дистильована — це еталон води. Мовний еталон, мовний стандарт, який, приміром, має Велика Британія, так само потрібен. Це архіважливо для національної єдности країни.

Такими палкими словами коментував постанову Кабінету Міністрів №437 від 22 травня 2019 року «Питання українського правопису», що схвалювала Український правопис у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису, член Української національної комісії з питань правопису, директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАНУ, професор, доктор філологічних наук Богдан Ажнюк.

3 червня 2019 року текст нової редакції українського правопису було опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук — співрозробників правопису. І відтоді було рекомендовано застосовувати норми й правила нової редакції правопису в діловодстві, освіті, видавничій справі, на телебаченні й у радіомовленні, інших сферах суспільного життя.

Невже семикласниці видніше?

Але вже через два дні, 5 червня 2019 року, адвокат від імені семикласниці подав позов на відповідне рішення Кабінету Міністрів, вимагаючи скасувати оновлений правопис.

«Чи ж семикласниця встигла прочитати правопис у новій редакції й чи взагалі читала його? 27 червня 2019 року відбулося перше слухання за позовом. Позивачка — 12-річна жителька Херсона вимагала повернення до попередньої редакції. Її аргумент: «Мене вразило те, що вони так просто змінили нашу чудову мову на якесь посміховисько, це не сучасно зовсім». Щоправда, під час інтерв’ю їй не завжди вдавалося підбирати українські слова»», — написав у своїй статті для «УК» (номер за 2 лютого 2021 року) професор, заслужений діяч науки і техніки України Іван Ющук, відреагувавши на те, що сталося 28 січня 2021-го, коли Окружний адміністративний суд Києва скасував урядову постанову №437.

До слова, цей суд уже неодноразово скасовує урядові постанови, підміняючи своїми рішеннями функції центрального органу виконавчої влади, тобто Кабінету Міністрів. Скасовує на догоду чи то приватним структурам, як свого часу щодо норм споживання природного газу, чи то силам, які намагаються повернути Україну в імперське лоно.

Так ось, експерт наголошує, що попередня редакція правопису — трохи підправлений правопис 1992 року, який до того (редакції 1933, 1946, 1960 років) неухильно наближували до російської мови й навмисно псували. Його повернення і вимагала семикласниця, хоч у нього щедро перейшли недогляди, перекручення попередніх видань. Ряснів правопис 1992 року й помилками.

«У цивілізованих країнах правопис формують не гуртом, а мовознавці, і то не всі — навіть із високими знаннями. Правопис укладають не за довільними бажаннями, а враховуючи внутрішні закони мови. Якість правопису — це турбота спеціалістів-філологів, а не семикласниці, не «широкого загалу» і не судів різної інстанції», — констатує Іван Ющук.

Актуально про іспити

Якою буде доля оновленого правопису і як вищезазначене судове рішення вплине на застосування його норм у викладанні української мови у школах, під час проведення ЗНО та вступних іспитів? «УК» попросив Міністерство освіти і науки висловити свою позицію щодо цього.

У відповідь на запит «УК» пресслужба МОН повідомила, що, відповідно до наказу МОН від 29.07.2019 №1033 «Про впровадження нової редакції українського правопису», у завданнях зовнішнього незалежного оцінювання протягом п’яти років використовуватимуть норми українського правопису, які не зазнали змін. Тобто завдання, які стосуються норм українського правопису, ґрунтуватимуться лише на тих усталених нормах, які не змінилися.

«Найближчими роками деякі учасники зовнішнього незалежного оцінювання вже опанують нові норми правопису, а інші — ні. Це може позначитися на оцінюванні частини тесту «Власне висловлювання». Тож в Українському центрі ухвалено рішення: протягом п’яти років не вважати помилковим написання слів згідно з нормами попередньої редакції правопису. Іншими словами, екзаменатори позначатимуть написання слів, що не відповідатиме чинному правопису, однак у загальному обліку не враховуватимуть його — такі помилки не вплинуть на загальний бал учасника тестування за написання власного висловлювання», — йдеться в коментарі пресслужби.

МОН боротиметься за оновлений український правопис. На запитання, чи оскаржуватиме міністерство судове рішення, адже саме воно пропонувало схвалити український правопис у новій редакції, пресслужба відповіла так: «28.01.2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/9824/19 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Міністерство освіти і науки вчиняє дії щодо оскарження цього рішення за правилами, встановленими статтями 293—297 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки станом на 05.02.2021 року міністерство не отримало повного тексту рішення суду та в Єдиному реєстрі судових рішень вищевказане рішення відсутнє».