З огляду на ранню весну цього року й посівна розпочалася рано. Фахівці стверджують, що в подальші роки інакше й не буде — глобальні зміни клімату. Як повідомив днями заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Топчій, сівбу ранніх ярих культур аграрії мусили розпочати на місяць раніше, ніж торік з огляду на погодні умови та запаси вологи у ґрунті. За словами заступника міністра, попри ранні терміни початку польових робіт, сільгоспвиробників було повністю забезпечено насінням ярих зернових, а мінеральними добривами, засобами захисту рослин та пальним — у достатній кількості.
Що це означає? За даними самого міністерства, загальний рівень забезпеченості мінеральними добривами становив 88% потреби, зокрема азотними — 89%, фосфорними — 83, калійними — 86%. Україна істотно скоротила імпорт добрив із Росії, але це не означає, що зросло їх виробництво в Україні. Імпорт азотних добрив за січень-лютий 2019 року у 7,5 раза перевищив їх експорт і сягнув 489,9 тисячі тонн, тоді як експорт — 64,9 тисячі тонн. Просто географія імпорту трохи змінилася.
Щодо оптимальних норм внесення добрив Україна все ще відстає за цим показником від розвинених країн удвічі, а то й утричі навіть з урахуванням того, що наші ґрунти родючіші. Адже цю родючість треба час від часу відновлювати, а грошей на всі складові аграрного виробництва часто не вистачає: за деякими оцінками, вартість весняної посівної для хліборобів зросла на третину порівняно з торішньою.
Нагадаємо: серед причин, що стримують виробництво вітчизняних мінеральних добрив, зазвичай називають високу вартість газу, імпортованого, знову-таки, з Росії. Проте за останніми оцінками фахівців Нафтогазу, Україна за запасами блакитного палива посідає друге місце в Європі після Норвегії. Чому його видобувають недостатньо для потреб вітчизняних виробників добрив, не кажучи вже про населення, — то вже інше питання.
Хоч деякі регіони снігу майже не бачили, озимі перезимували досить успішно, зауважила начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко. Сьогодні стан озимих культур оцінюють як один із найкращих за останні п’ять років, додав Володимир Топчій.
За останніми даними, сіють у 19 областях України. Аграрії вже висіяли ранній ярий ячмінь на площі 517 тисяч га (або 33% прогнозу). Уже посіяно: пшениці — 44 тисячі га (25%); вівса – 23 тис. га (12%); гороху — 140 тисяч га (40%). Підживлення озимих зернових культур на зерно проведено на площі 6,6 мільйона га, або 88% прогнозу. Озимий ріпак підживлено на площі 1,23 мільйона га, або 95%.
Які культури і на яких площах мають намір сіяти вітчизняні сільгоспвиробники, провела опитування Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». За підсумками опитування, посівні площі під пшеницею, соєю та ріпаком, ймовірно, збільшать, під кукурудзою орієнтовно залишать на тому самому рівні, а ось під соняшником скоротять. 22,1%, 41,3%, та 33,0% аграріїв заявили про плани зменшити посівні площі під кукурудзою, соняшником і соєю відповідно. Збільшити посіви тих самих культур мають намір 37,1%, 34,0% та 34,0% опитаних сільськогосподарських підприємств.
Стосовно планів на осінь: 30,7% опитаних аграріїв заявили про намір цього року збільшити посівні площі під озимою пшеницею (до цієї категорії належать також ті, хто минулого сезону не сіяв, проте планує сіяти в цьому). Про плани зменшити оголосили 25,4% респондентів. Збільшити посівні площі озимого ріпаку планують 34,4% опитаних підприємств, зменшити — 26,7%.
У розрізі фактичних показників посівних площ під цими культурами серед сільськогосподарських підприємств України у 2018 році, за розрахунками експертів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», картина виходить така: посівні площі сільськогосподарських підприємств під озимою пшеницею зростуть на 460—575 тисяч га. Під озимим ріпаком площі зростуть на 110—30 тисяч га; під кукурудзою фактично залишатимуться на рівні минулого сезону — коливання від зменшення на 28 тисяч га до збільшення на 90 тисяч га. Натомість очікуємо значного скорочення посівних площ під соняшником — від 250 до 350 тисяч га і зростання під соєю в межах 90—150 тисяч га. Імовірно, значна частина зменшення посівів соняшнику цієї весни буде компенсовано за рахунок збільшення посівів сої.
Загалом виходить, що посіви основних озимих зростуть більш ніж на 500 тисяч гектарів. Тому аналітики слушно запитують: що ж тоді аграрії сіятимуть навесні 2020-го і на яких площах? Адже значні зміни уподобань сільгоспвиробників можуть істотно вплинути на роботу логістичних структур, трейдерів, переробних підприємств тощо.
Ми в Google+