ФІНАНСУВАННЯ

Задіяні в Житомирі міжнародні проекти мають послугувати моделлю  для наслідування іншим українським містам

Усвідомлення важливості енергозбереження як на виробництві, так і у побуті є однією із визначальних особливостей сучасності. Втім, далеко не кожен з європейців знає, де і як можна заощадити тепло, воду, електроенергію, пальне без жодних втрат для свого комфорту. Отож недаремно доброю традицією для Західної Європи стало щорічне проведення Європейського тижня сталої енергетики, метою якого є популяризація енергоефективних та енергоощадних технологій, поширення знань про способи економного використання енергоносіїв, формування відповідального ставлення до енергозбереження.

Вже третій рік поспіль до проведення цього загальноєвропейського заходу долучилась Україна. Причому якщо раніше офіційне відкриття у нашій державі тижня сталої енергетики проходило у столиці, то нині естафета перейшла до Житомира, який став першим обласним центром, удостоєним цієї високої честі.

Анатолій Криволапчук: «Альтернативне паливо — це витрати не на опалення, а на лікування односельців». Фото автора

Велике починається  з малого

Ще до офіційного старту цього заходу представницька делегація його учасників завітала до невеликого села Студениця Коростишівського району Житомирщини. Тут завдяки фінансовій допомозі програми ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» втілено у життя вже два проекти — «Енергозбереження в амбулаторії» та «Ремонт амбулаторії».

На перший погляд нібито дрібниця навіть у масштабах окремого району, не кажучи вже про область і, тим більше, країну в цілому. Проте спілкування з місцевими жителями та завідуючим закладом сімейної медицини — лікарем з 30-річним стажем роботи Анатолієм Криволапчуком — швидко «погасило» скептичні оцінки.

Як з’ясувалось, дві з половиною тисячі жителів зі Студениці та шести навколишніх сіл замалим не залишились без доступного медичного обслуговування. Зумовлено це тим, що бюджетних коштів, які цілком справедливо розподіляються в розрахунку «на душу населення», катастрофічно не вистачало для утримання лікарської амбулаторії з денним стаціонаром.

За подібних ситуацій «підігріті» містечковими «політиками» люди зазвичай вдаються до гучних акцій протесту, фактично вимагаючи «відщипнути» на їхню користь дещицю коштів від без того куцого фінансування галузі охорони здоров’я. Натомість у Студениці пішли іншим шляхом. За активної участі самої місцевої громади та дієвої підтримки районної влади обгрунтували міні-проект з енергозбереження, який дістав схвалення та фінансову допомогу програми ЄС/ПРООН. В результаті старі віконні рами в медичному закладі замінено на енергозберігаючі металопластикові конструкції, а опалення переведено з газу на значно дешевші вугілля і відходи деревини.

 — Якщо раніше понад 15% коштів, що виділялись на утримання лікарської амбулаторії, йшли на оплату енергоносіїв, то нині  менше 2%, — розповідає Анатолій Криволапчук. — Більше того, нормою було, що пацієнти і медики взимку мерзли, бо при опаленні за допомогою газових котлів доводилось ретельно слідкувати, щоб не перевищити ліміт витрачання палива, тимчасом як дефіцитне тепло «втікало» на вулицю крізь старі вікна. Натомість нині при значно менших витратах на енергоносії навіть у найлютіші зимові холоди у будівлі комфортна температура.

Варто додати, що програма ЄС/ПРООН профінансувала половину вартості модернізації і ремонту медичного закладу, а решту коштів склав внесок районного та сільського бюджетів та пайова участь самих селян. Утім, це не стало для місцевих жителів непосильною ношею, бо йдеться лише про 5% загальних витрат, або в грошовому обчисленні 7,3 тисячі гривень. Натомість отриманий результат став найкращою агітацією як за продовження вигідної співпраці з міжнародною програмою, так і  наочним доказом того, що, як стверджували ще мудрі філософи древності, краще самому запалити свічу, ніж гучно нарікати на темряву.

Чим більше запитань, тим цікавіше на них відповідати. Фото автора

Невипадковий вибір

Ще одним підтвердженням цієї істини став вибір Житомира для офіційного відкриття Європейського тижня сталої енергетики в Україні. Саме це місто, за словами керівного директора Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) Магнуса Рістедта, може похвалитись аж трьома масштабними проектами за участі цієї міжнародної організації. Причому два — із заміни ламп розжарювання на світлодіодні ліхтарі у вуличному освітленні та комплексного утеплення одного з найбільших дитячих садочків міста — вже успішно завершено.

Стосовно ефективності першого з названих проектів, то сам за себе говорить той факт, що тепер на нічне освітлення вулиць Житомира витрачається уп’ятеро(!) менше електроенергії. Натомість головним завданням робіт з утеплення дитячого садочка було не стільки заощадження енергоносіїв, скільки забезпечення комфортних умов для діток, бо в цьому дошкільному навчальному закладі ще з часу його здачі в експлуатацію постійно виникали проблеми з дотриманням температурних режимів.

 —За останні два з половиною роки, — розповідає міський голова Житомира Володимир Дебой, — у сферу енергоефективності вдалось залучити понад 20 мільйонів євро. З них 13,6 мільйона євро — кредити під низькі відсотки, а ще 6,6 мільйона євро — гранти, які не потребують повернення з бюджету міста. За найскромнішими підрахунками, завдяки втіленим проектам Житомир щороку заощаджуватиме близько 4 мільйони євро. Отож буквально за три роки кредити повністю окупляться, що красномовно засвідчує як виняткову важливість заходів з енергозбереження, так і їх вигідність та потрібність.

Черговим проектом, який планують втілити ще цього року, стане створення в обласному центрі пілотного енергоефективного житлового кварталу, для чого буде проведено комплекс робіт — від модернізації котельні і заміни теплотрас до обладнання багатоповерхівок індивідуальними теплопунктами.

Крім того, Житомир став першим містом в Україні, де вдалось завершити процедуру надання місцевої гарантії для отримання кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку. Це дасть змогу профінансувати ще один масштабний проект, метою якого є підвищення енергоефективності міської системи теплопостачання в цілому.

Отож вибір Житомира для відкриття Європейського тижня сталої енергетики в Україні аж ніяк не випадковий. На переконання керівного директора НЕФКО Магнуса Рістедта, задіяні тут проекти «мають послужити моделлю для наслідування іншим українським містам».

Усім було чого навчитись

Справжнім сюрпризом для іноземних учасників заходу став візит до… Житомирської обласної психіатричної лікарні, потужна котельня якої вже з нинішнього опалювального сезону замість дорогого природного газу працюватиме на альтернативному місцевому паливі — деревній щепі. В результаті витрати на паливо скоротяться у 3,4(!) раза, завдяки чому капіталовкладення окупляться буквально за 2,5 року. Більше того, йдеться не лише про економію коштів і використання відновлюваних джерел енергії, а й суттєве скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу. Отож представники європейських екологічних фондів на ділі пересвідчились, що в Україні не лише раді допомозі з-за кордону, а й самі успішно працюють у сфері енергозбереження і екології.

Втім, житомиряни не стали приховувати ні від гостей з інших міст, ні від іноземців наявних проблем. Так, за словами Леоніда Крігера — керівника підприємства, котел якого відтепер забезпечуватиме теплом психіатричну лікарню, — модернізація котельні зайняла буквально три місяці, а для погодження документації, отримання необхідних дозволів і ліцензії знадобилось… три роки!

Про ці ж бюрократичні перепони говорив з трибуни семінару, в якому взяли участь делегації з кількох десятків українських міст, міський голова Житомира Володимир Дебой. Він дипломатично висловив побажання, щоб на рівні міністерств і центральних відомств «більш ефективно допомагали при оформленні іноземних грантів на енергозбереження». Натомість його колеги у кулуарах заходу відверто заявляли, що аж надто часто єдиними зацікавленими сторонами в отриманні не зайвих для України дешевих кредитів і грантів чомусь виступають… самі іноземні фонди та мери міст, «походи» яких столичними кабінетами чомусь нагадують біг з перешкодами.

Отож залишається сподіватись, що відвертий обмін думками та робота у секціях «за інтересами», де фахівці мали змогу поділитись досвідом та отримати консультації з важливих для них питань, прислужаться справі державної ваги та вже невдовзі обернуться конкретними проектами у сфері енергозбереження.

Не менш важливою частиною Європейського тижня сталої енергетики стали тематичні експозиції, розгорнуті у міському парку Житомира. Якщо юних відвідувачів заходу насамперед цікавили різноманітні ігри екологічного спрямування та освітні вікторини, то дорослі проявляли особливий інтерес до порад про заощадження електроенергії, води і тепла в побуті, рекомендацій щодо будівництва власними силами досить простих колекторів для накопичення сонячної енергії, отримували конкретні і грунтовні відповіді на сотні різноманітних запитань — від особливостей утеплення будинків до загальнозрозумілої інформації про конструктивні особливості діючих на АЕС ядерних реакторів та основних вимог до їх безпечної роботи. За великим рахунком, йшлося про формування виваженого ставлення до вкрай важливих для кожного з нас проблем, суспільна вимогливість щодо розв’язання яких є найкращою гарантією відповідальних дій чиновників усіх рівнів.