Наступ на тінь

Листопад 2016 року приніс Міністерству юстиції впевненість у правильності обраного курсу боротьби з таким ганебним явищем, як рейдерство. На одній з нещодавніх зустрічей представників влади й бізнесу заступник міністра юстиції Павло Мороз запевнив, що рейдери принишкли. Причина — 2 листопада набув чинності закон, який став ефективним превентивним заходом — запровадив кримінальну відповідальність для всіх, причетних до посягання на право власності. Йдеться про терміни аж до десяти років ув’язнення.

То, можливо, загроза потрапити за грати відбила б бажання наживатися й на іншому — несплаті податків (приховують реальний оборот коштів, зарплата кочує конвертами), продажу фальсифікату тощо?

Почати із себе  

Легальний бізнес на всіх можливих зустрічах неодмінно зачіпає тему неконкурентності умов для ведення діяльності, запевняє, що зарплату виплачує в законний спосіб, максимально застосовує касові апарати, практикує безготівкові розрахунки. Тож не дивно, що представники такого бізнесу (здебільшого йдеться про великий) вимагають, щоб держава навела порядок, зобов’язавши робити це малих і середніх підприємців.

«Проблему зарплат у конвертах розв’язати просто: можна порівнювати зарплати в подібних видах діяльності, плюс є відомості зі сплати податків з фізичних осіб. Висновки робити нескладно. Остаточне розв’язання цієї проблеми — ухвалення закону про солідарну відповідальність підприємця та працівника за конверти», — каже голова Комітету з роздрібної торгівлі Європейської Бізнес Асоціації, генеральний директор Novus Ukraine Ігор Ланда.

І перший заступник голови парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Андрій Журжій не бачить проблем у збиранні агрегованих даних щодо зарплат в областях. А ось норма, пов’язана з відповідальністю, на його думку, «йтиме зі скрипом», бо знищувати конверти треба паралельно зі зниженням ставок податків. А деякі експерти переконані, що відповідальність має бути не солідарною, а особистою.

«Щодо реалізації за готівку, то легальний бізнес теж грішить тим, що везе продукцію в МАФи, де немає обліку, обмежень, але є кеш. Почніть із себе», — каже Андрій Журжій.

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров зауважує, що, говорячи про приховування грошових оборотів, треба розрізняти пряме (наприклад, продаж товарів через МАФи) та змазане, що нині дуже актуально: бізнес дробиться, якісь фінансові операції показують, якісь ні. А на перевірки досі мораторій.

Еволюція контрабанди

Експерти констатують: якщо раніше, наприклад, легальний алкогольний бізнес стогнав від контрабанди, то нині її замінив внутрішній фальсифікат, який кладе в кишені ділків сотні мільйонів гривень. Низькоякісні підробки (зазвичай без акцизної марки) окупували переважно відкриті ринки. А якісні підробки (з акцизною маркою та адресою виробництва), які плутають споживача, адже імітують назви відомих торгових марок (наприклад, змінюють літеру в назві, що є порушенням прав інтелектуальної власності), продають і в мережах. Звісно, підробка дешевша за оригінал у рази.

У Державній фінансовій службі закликають виробників не втрачати пильності й звертатися до суду (без його рішення порушника не можна позбавити ліцензії). Ще один варіант — Антимонопольний комітет. Але експерти наголошують: критично важливо, щоб його рішення виконували — штрафи стягували, а продукцію знімали з прилавків.       

Але така боротьба не дієва, коли фальсифікат продають з лотків, у ларьках тощо. Експерти кажуть, що на відкритих ринках зазвичай відбувається так: приїжджає поліція, складає протоколи і їде, а торгівля не припиняється. А мають вилучати товар, є пропозиція посилити відповідальність, штрафувати не на 170 гривень, а принаймні тисяч на 10—17. Деякі не зайвою вважають і кримінальну відповідальність, адже низькоякісні продукти шкодять здоров’ю.

У тому, що заходи державного контролю слід нарешті перевести в адекватну площину, переконані й підприємці, й чиновники, адже нині вони нагадують якісь незграбні партизанські дії, вилазки. Так, т. в. о. заступника голови Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Лілія Стиренко каже, що слід розв’язувати проблему недостатнього фінансування служби (навіть на відбори зразків бракує коштів) та неефективності планових перевірок.

«Ми зобов’язані повідомити про перевірку за 10 днів, але що тоді можна знайти? Позапланові перевірки є — лише за зверненням (належно оформленим) споживача, і має бути чек. Слід надати нам змогу проводити перевірки і за зверненням громадських організацій, які активніше виявляють неякісні товари, мають кошти на проведення лабораторних аналізів», — упевнена вона.

А на скарги підприємців щодо продажних інспекторів Лілія Стиренко відповідає так: «Нашу службу створено шляхом реорганізації кількох служб, а це означає, що обов’язково мали надати місце кожному інспекторові. Але до кожного полісмена не приставиш, та й бізнес іде на контакт із непорядними інспекторами. Тож є що дорікнути й підприємцям. Не буде попиту — не буде пропозиції. А для інспектування залишаються здебільшого сумління компанії».

Час вимагає перевірених рішень  

Щодо нехарчового сектору, то тут легальному бізнесу зокрема дошкуляють дозволи на ввезення техніки для власного користування. Голова правління групи компаній «Фокстрот» Валерій Маковецький каже, що можна за раз ввезти техніки на 1,5 тисячі євро (для митника все законно), а потім цей товар іде на сумнівні інтернет-сайти, базари. «Ще є поштові пересилки — на 150 євро для власного користування. А товар теж іде на такі сайти. Скоро мережі закриватимуть магазини і працюватимуть із посилками. Європейські країни закрили цей канал просто: дозволили пересилати на 22 євро», — каже він.      

За інформацією голови підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Тетяни Острікової, підготовлено законопроект, згідно з яким торгівля всім, що належить до складних побутових пристроїв, має відбуватися виключно з касовим апаратом.

А ще за оцінками різних експертів, скасування ліцензування ветеринарних препаратів призвело до того, що на 20—50% цей ринок сірий або контрабандний. Такі товари продають без державного контролю, що неодмінно позначається й на продукції тваринництва, і на здоров’ї людей. Усі чули про стійкість людського організму до антибіотиків. І оскільки скасування ліцензування ветпрепаратів не стимулювало вітчизняний сектор до розвитку, а спровокувало сірий та чорний імпорт, то експерти наполягають на відновленні такої норми.

Від редакції. Рецептів протидії виявам тіньової економіки чимало. І вони відрізняються залежно від сфери діяльності, але сходяться на необхідності дотримання балансу інтересів держави й бізнесу. Та за ними загубилися інтереси маленької людини — простого працівника, пересічного споживача. Ситуація з безробіттям змушує людей погоджуватися на зарплати в конвертах або ще гірше — просто на мінімальні зарплати чи роботу без оформлення, інакше зовсім не матимеш її. Тож не дивно, що більшість українських споживачів справді шукає дешевші й не завжди якісні товари. І доки українці рахуватимуть копійки, буде попит на товар з-під поли.