Із сивих давен греки жили поруч із кримськими татарами аж доти, коли Крим зненацька став «ісконно рускім», тобто його завоювала хижа імперія. 1780 року розпочалося переселення звідти греків до Приазов’я. Місцями компактного проживання переселенців стали місто Маріуполь та довколишні приморські села, назви яких досі нагадують їхню малу батьківщину: Ялта, Урзуф, Старий Крим. Через півтора століття представники етносу, вже непогано обжившись на березі Азовського моря, знову зазнали утиску від росіян. У грудні 1937 року народний комісар нквс єжов видав директиву про негайну ліквідацію грецьких «націоналістів», «шпигунів-диверсантів» та «фашистів». Так звана Грецька операція тривала до середини 1938 року, і внаслідок масових репресій розстріляли та вислали у північні табори рф тисячі представників етнічної меншини.  

2014 року, напередодні початку гібридної війни з назвиськом «рускій мір», на Донеччині жило більш як 70 тисяч греків. Тривалий час поряд із представниками інших націй вони несли тягар війни та часткового загарбання краю. А після широкомасштабного вторгнення росіян під окупацією опинилися населені пункти Приазов’я, де компактно проживають греки. І зловісна «денаціоналізація» дісталася й до них.

«Якщо я грек, то прагну волі»

За словами лідера греків України Олександри Проценко-Пічаджі, нещадні обстріли Маріуполя та окупація міста завдали величезних втрат і збитків. «Ми втратили наші культурні реліквії, що зберігалися в Маріупольському краєзнавчому музеї, культурний центр «Меотида» Маріупольського товариства греків і будівлю грецького медичного центру «Гіппократ». Частково зруйновано культурний центр Федерації грецьких товариств України. Усі приміщення було пограбовано, документи, архіви, раритети, книжки втрачено», — свідчить голова Федерації грецьких товариств України.

Чимало активістів, які активно займалися розвитком автентичної культурної спадщини греків, серед яких і голова ФГТУ, зуміли евакуюватися з Маріуполя, Волновахи, Миколаєва, Харкова та сіл Надазов’я і намагаються відновити діяльність. Звичайно, найбільший спільний біль стосується загибелі багатьох людей, а також тих, які опинилися в полоні загарбників чи їх вважають безвісти зниклими.

Однак війна не тільки об’єднала грецьку спільноту, а й частково розпорошила представників етносу, оскільки вони чітко розмежо­вані на тих, хто зміг виїхати з окупованої території, і тих, кому з багатьох причин не вдалося цього зробити. А рашисти та місцеві колабораціоністи, користуючись ситуацією, підливають оливи у вогонь і сіють розбрат і ворожнечу між недавніми однодумцями.

«Розумію, що за всіма нинішніми звинуваченнями і нападами стоїть чиєсь багаторічне бажання розколоти етнічних греків України, розпалювати ненависть до лідерів і активістів ФГТУ, перетворити їх на «небезпечних ворогів». А заклики до «очищення рядів» дуже нагадують комуністичні гасла 30-х років минулого сторіччя. Триває спланована ворогом інформаційно-психологічна операція для дискредитації нашої всеукраїнської організації в очах громадськості», — переконана Олександра Проценко-Пічаджі.      

«Якщо немає кішки, затанцювали мишки»

Звинувачуючи у всіх гріхах ФГТУ та її легітимних керівників, організатори й автори поширюваних нісенітниць не приховують бажання очолити всеукраїнський осередок, але тепер під крилом російських окупантів. Першими за керівні крісла чи портфелі схопилися ті, хто донедавна великим бажанням працювати не міг похвалитися. Керівником фейкової «організації греків днр, Маріуполя та сіл Приазов’я» вже проголосила себе Олена Продан. Вона не випадкова у грецькій спільноті: свого часу очолювала Донецьке товариство греків ім. Ф. Стамбулжі, а 2018 року виїхала на постійне проживання у Грецію. Нині повернулася в окупований Донецьк, щоб стати на чолі вже не міської, а значно більшої організації.

У ФГТУ наводять ще один приклад подібної співпраці з російськими окупантами. Наталія Біла колись працювала у виконкомі федерації, потім понад десятиріччя не підтримувала з колегами зв’язків, а тепер як самозванка проголосила себе головою Маріупольського товариства греків. А колишня керівниця Волноваського районного товариства греків Валентина Петренко так само, тобто без зборів та виборів, сама себе обрала новим керівником цього товариства. 

Відгадайте, що ще об’єднує цих двох, крім самозванства у владі? «Ні Продан, ні Біла, ні Петренко після 2014 року не приховували своїх відвертих проросійських поглядів. Зокрема перша та члени очолюваного нею Донецького товариства греків супроводжували кожне «героїчне свято днр» виступами ансамблів чи окремих виконавців. Вона ж стала ініціатором створення у Грецькій Республіці проросійськими шовіністами так званого представництва днр і за свою діяльність закономірно потрапила до відомого списку сайту «Миротворець». Проголосивши себе лідерами грецького руху на окупованій території Донеччини, ці персони співпрацюють з рашистами і погрожують, що «нова влада» націоналізує побудовані на грецькі кошти всі адміністративні та інші будівлі ФГТУ, «Меотиду» та «Гіппократ». А нинішній центр українських греків з Маріуполя хочуть перенести в Донецьк, бо там мешкає самопроголошена керівниця», — розповідає голова ФГТУ Олександра Проценко-Пічаджі.

Легальна Федерація грецьких товариств України, роботу якої планують відновити в Одесі, не визнає жодних структур грецьких громад на окупованих територіях і категорично засуджує дії згаданих самозванців-колабораціоністів.

«Не треба забувати: якщо зрада, може, комусь і подобається, то зрадники ненависні всім», — переконана керівниця ФГТУ.       

PS. У заголовку та підзаголовках використано грецькі прислів’я.