За два роки, які минули з часу Революції гідності, так і не сів у в’язницю жоден із тих, хто віддавав накази знищити мирних протестувальників. І жоден, хто ці накази виконував. У Генпрокуратурі запевняють, що ведуть комплексне повноцінне розслідування справ про злочини проти Майдану, але, вочевидь, до суду ці справи дійдуть ще не скоро. А політики вже заговорили про створення окремої судової палати, яка розглядала б матеріали, напрацьовані слідством.

Більше запитань, аніж відповідей

Із перших днів розслідування перебувало під особистим контролем Генпрокуратури. Брифінги, доповіді, гучні заяви лунали постійно. А паралельно супроводжувалися критикою політиків, які наполегливо стверджували, що потрібно в найкоротші терміни все завершити. «Прокуратура на сьогодні контролює ситуацію, проводиться експертиза. Думаю, рішення суду буде відповідним, законним і адекватним», — заспокоїв під час брифінгу тодішній виконувач обов’язків Генпрокурора Олег Махніцький. Таку заяву він озвучив ще навесні 2014-го. Але до суду довести цю справу посадовець так і не встиг. Влітку того самого року він пішов у відставку.

Розслідування Генеральна прокуратура продовжила вже під керівництвом Віталія Яреми, який назвав «справу Майдану» пріоритетною. Однак і йому не судилося довести цей процес до логічного завершення. Ярема пішов, залишивши по собі більше запитань, аніж відповідей.

Залишається лише сподіватися, що "справа Майдану" не затягнеться на десятиріччя. Фото з сайту lb.ua

А в лютому цього року Генпрокуратуру очолив Віктор Шокін, який також пообіцяв притягнути до відповідальності всіх, хто має стосунок до цієї трагедії. Та темпи, якими просувалося слідство, лише обурювали суспільство. Незадоволений ними і Президент України. «Я, звісно, також не задоволений темпами і не хочу бути адвокатом слідства, але розслідування понад 2 тисяч злочинів проти учасників акцій протесту справді потребують чималих зусиль і часу. Особливо якщо врахувати, що значну частину доказової бази було знищено, поки нова влада перебирала контроль над деморалізованими і дискредитованими правоохоронними органами», — заявив він і доручив ГПУ, МВС та СБУ поінформувати про результати того, що вже вдалося зробити.

«Тітушками» керували правоохоронці

Під час брифінгів, які тривали кілька днів, у ГПУ повідомили: слідство встановило, що злочинні накази віддавав тодішній президент-утікач Янукович, а втілювало їх найближче оточення. Зокрема зброю «тітушкам» роздавало міліцейське керівництво. «Діяльність «тітушок» не була спонтанною. Чітко встановлено, що їх координували представники влади. І вся ця діяльність зводилася до колишнього міністра внутрішніх справ Захарченка та людей із його оточення», — розповів під час брифінгу начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. Вони координували, підбирали і фінансували цих «тітушок». Це робилося з відома і за вказівкою екс-президента».

Він нагадав, що спочатку «тітушок» використовували, щоб створити видимість того, що в суспільстві є громадянське протистояння. А потім їх використовували для викрадення, побиття й інших злочинів проти протестувальників. Встановлено, що представникам «тітушок» видавали міліцейські спецзасоби: щити, гранати, кийки. Сергій Горбатюк зокрема зазначив, що вже повідомлено про підозру екс-президентові Віктору Януковичу, екс-главі МВС Віталію Захарченку, колишньому секретарю РНБО Андрію Клюєву.

«За фактами подій 1 грудня 2013 року на вулиці Банковій повідомлено про підозру екс-президентові Януковичу, керівництву МВС — Захарченку, Ратушняку, керівнику ГУ МВС у Києві Федчуку, а також колишньому командиру одного з територіальних батальйонів «Беркута», якого тримають під вартою», — зазначив начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ. За його словами, тоді правоохоронці, серед яких були й «беркутівці», побили 66 осіб, з-поміж яких — 25 журналістів. ГПУ і МВС координували свої дії, щоб переслідувати протестувальників. Зокрема активістів Євромайдану залякували незаконними затриманнями і арештами. У Києві та в інших регіонах України було понад 200 чоловік, яких переслідували таким чином.

За словами Горбатюка, за цими фактами підозрюють 200 міліціонерів, 80 прокурорів, 100 суддів. «До кримінальної відповідальності за фактом незаконних арештів притягнуто 25 осіб», — зазначив Горбатюк.

Звіт, озвучений у Генпрокуратурі до річниці Майдану, рясніє цифрами, які мають підкреслити обсяги проведених робіт. Водночас посадовець скаржиться, що бракує елементарного: комп’ютерів, реактивів. «Кілька разів закінчувалися реактиви на проведення експертиз, — розповідає Сергій Горбатюк. — Окремі експертизи ще й досі не завершено». Та й на всі епізоди — лише 20 слідчих. А щоб справа рухалася швидко, як того вимагає суспільство й родичі загиблих, їх має бути 200—300.

Щоб матеріали, які напрацюють слідчі, потім не слухали роками в судах, народний депутат Юрій Луценко пропонує створити спеціальну судову палату. «Я пораджу Президентові скористатися своїм конституційним правом на реорганізацію судів і спробувати знайти юридично вивірений шлях, щоб створити спеціальну судову установу, можливо, навіть із суддів-добровольців, яка б негайно зайнялася цією справою», — сказав він.

Адвокат Небесної Сотні Богдан Тітич стверджує, що перед бійцями «Беркута», які брали участь у розстрілі протестувальників у Києві 18—20 лютого, стояло завдання «вбити якомога більше людей», тому їхні дії слід кваліфікувати як терористичний акт. Про це він заявив під час засідання антикорупційного комітету Верховної Ради, яке відбулося минулого тижня.

Та чи дослухається до таких побажань слідство, невідомо, адже на засідання ніхто із запрошених представників МВС, СБУ та ГПУ так і не з’явився. Незрозумілим було і скасування підсумкової прес-конференції, на яку так і не прийшли перші особи від цих відомств. Тому залишається лише сподіватися, що «справа Майдану» не затягнеться на десятиріччя  й не перетвориться лише на інформаційний привід для щорічних звітів.