З 1 вересня 2013 року набрали чинності норми, запроваджені постановою правління Нацбанку України від 06. 06. 2013 р. № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою». Відтепер розрахунки між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, а також між фізичною особою та підприємцем (підприємством) за товари (роботи, послуги), вартість яких перевищує 150 тисяч гривень, здійснюється в безготівковому порядку. 

Нацбанк роз’яснив застосування норм цієї постанови у формі запитання — відповідь.

1. Під час здійснення розрахунків між фізичною особою та підприємством (підприємцем) на суму, що перевищує 150 тисяч гривень, як необхідно переводити готівку в безготівкову форму: шляхом відкриття нового поточного рахунку, переказу готівки на рахунок, що вже існує, тощо?

— Розрахунки фізичних осіб з юридичними особами, фізичними особами—підприємцями за товари (роботи, послуги), вартість яких перевищує 150 000 гривень, мають здійснюватися в безготівковому порядку, зокрема шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок. При цьому переказ може бути ініційований за допомогою, наприклад, платіжної картки. Такі розрахунки також можна здійснювати шляхом внесення готівки для подальшого зарахування коштів на поточні рахунки юридичних осіб, фізичних осіб—підприємців — отримувачів коштів.

2. Як здійснюються розрахунки між фізичними особами за договорами купівлі-продажу понад 150 000 гривень, що підлягають нотаріальному посвідченню?

— Розрахунки між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, понад 150 тисяч гривень, можуть здійснюватись зокрема шляхом:

а) переказу коштів з поточного рахунку фізичної особи — покупця на поточний рахунок іншої фізичної особи — продавця.

Фізична особа — покупець ініціює переказ коштів із поточного рахунку за допомогою платіжних інструментів, визначених Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління Національного банку України від 21. 01. 2004 р. № 22, зокрема платіжного доручення, а також електронного платіжного засобу (платіжної картки), якщо його емітовано до цього рахунку;

б) внесення та/або переказу коштів на окремий поточний рахунок нотаріуса.

За такого здійснення розрахунків кошти, які попередньо зараховані фізичною особою — покупцем на окремий поточний рахунок нотаріуса, належать фізичній особі — покупцеві до завершення процедури нотаріального посвідчення договору (далі — договір купівлі-продажу). Після посвідчення договору купівлі-продажу кошти перераховує нотаріус на відповідний рахунок фізичної особи — продавця. Кошти, зараховані на окремий поточний рахунок нотаріуса, не можна використати на інші цілі, ніж зазначені в договорі купівлі-продажу ні нотаріусом, ні фізичною особою — покупцем;

в) відкриття вкладного (депозитного) рахунку на ім’я іншої фізичної особи на інших умовах повернення коштів, встановлених договором (стаття 1060 Цивільного кодексу України).

Порядок відкриття вкладного (депозитного) рахунку однією фізичною особою на ім’я іншої фізичної особи визначено пунктом 10.7 глави 10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12. 11. 2003 р. № 492.

Фізична особа — покупець може відкрити в банку вкладний (депозитний) рахунок на ім’я іншої фізичної особи — продавця для зарахування на цей рахунок коштів у сумі, обумовленій договором купівлі-продажу. Розпорядження рахунком та коштами, які буде зараховано на цей рахунок продавцем, можливе лише на умовах, передбачених договором банківського вкладу, зокрема пред’явлення до банку підписаного сторонами та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Умови договору банківського вкладу можуть бути змінені тільки фізичною особою — покупцем, якщо не відбулось укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу;

г) застосування акредитивної форми розрахунків (покритого безвідкличного акредитиву).

Переваги такого здійснення розрахунків полягають у тому, що фізична особа — продавець зможе розпорядитися коштами, заброньованими на рахунку, за умови пред’явлення підписаного сторонами та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу без будь-яких відкладальних умов;

ґ) внесення готівки на поточний рахунок фізичної особи — отримувача.

3. Чи необхідно дотримуватися безготівкової форми розрахунків між фізичними особами за договором купівлі-продажу на загальну суму понад 150 000 гривень, який підлягає нотаріальному посвідченню, якщо розрахунки за договором здійснюються кількома платежами меншого розміру?

— Якщо сума розрахунку між фізичними особами за договором купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню, перевищує 150 000 гривень, у безготівковій формі здійснюються всі розрахунки на загальну суму договору незалежно від розміру кожного платежу.

Уже майже місяць за покупки вартістю понад 150 тисяч гривень розраховуються через банк. Фото Володимира ЗAЇКИ

4. Чи поширюються вимоги постанови № 210 на розрахунки за участю фізичних осіб за договорами, які було укладено до набрання чинності цієї постанови?

— Дотримання обмежень щодо суми готівкових розрахунків з фізичними особами, встановлених постановою № 210, з 01. 09. 2013 р. обов’язкові під час проведення будь-яких розрахунків за участю фізичних осіб незалежно від дати укладення договору, за яким вони здійснюються.

5. За яким курсом відбуватиметься продаж готівкової іноземної валюти за гривні для подальшого здійснення розрахунків у гривнях у безготівковій формі?

— Для подальшого проведення безготівкових розрахунків у гривнях фізична особа — резидент України може здійснити в уповноваженому банку операцію з продажу готівкової іноземної валюти за готівкові гривні відповідно до порядку, встановленого Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України[1]. Цю валютно-обмінну операцію буде проведено за курсом купівлі готівкової іноземної валюти, встановленим банком на день проведення операції. При цьому гривневий еквівалент від продажу готівкової іноземної валюти може бути внесений на власний поточний рахунок або перерахований на поточний рахунок інших осіб.

Також фізичні особи (резиденти та нерезиденти України) можуть відкрити в банку поточний рахунок в іноземній валюті або скористатися наявним рахунком та внести готівкову іноземну валюту на цей рахунок. Для продажу іноземної валюти з рахунка фізичній особі необхідно подати до банку заяву про продаж іноземної валюти за формою, встановленою Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою[2] (далі — положення).

Відповідно до пункту 36 розділу І положення банк здійснює операцію з продажу іноземної валюти за договірним обмінним курсом.

Гривневий еквівалент проданої іноземної валюти зараховується на власний поточний рахунок фізичної особи у гривнях для подальшого здійснення безготівкових розрахунків.

Готівкові кошти зараховуються на поточний рахунок фізичної особи — нерезидента за наявності підтвердження джерел їх походження (глава 7 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах[3]).

6. Який розмір комісії встановлюватимуть банки за проведення операції переказу коштів та відкриття рахунків? Чи встановлюватиме регулятор гранично допустимі розміри комісій?

— Відповідно до частини дванадцятої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, а статтею 53 цього закону банку забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні, нижчому за собівартість банківських послуг у цьому банку.

Національний банк України направив лист Незалежній асоціації банків України із пропозицією спільно з банками України опрацювати можливість оптимізації структури доходів та недопущення додаткового фінансового навантаження на фізичних осіб у частині сплати сум комісійної винагороди банку за переказ коштів.

7. Покупець може зазнати додаткових витрат?

— На наш погляд, витрати в частині сплати комісійних за операціями з переказу коштів через банк не повинні обходитися покупцям дорожче, ніж витрати щодо проведення операцій із готівкою, оскільки здійснення таких операцій абсолютно стандартні й належать до звичайних банківських операцій.

8. Які банки найнадійніші для здійснення подібних операцій і де можна знайти рейтингову інформацію стосовно надійності банків?

— На сайті офіційного інтернет-представництва Національного банку України в розділі «Банківський нагляд» можна знайти інформацію щодо діяльності та фінансового стану банків України, на підставі якої можна зробити висновок стосовно надійності того чи іншого банку.

9. Як здійснюватиметься контроль за виконанням норм цієї постанови?

Контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи державної податкової служби.

10. Чи передбачено санкції за невиконання вимог цієї постанови?

— Відповідно до статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), зокрема перевищення граничних сум розрахунків готівкою, спричиняє накладення штрафу на фізичну особу-підприємця, посадових осіб юридичної особи.

11. Чи стосується гранична сума розрахунків готівкою (150 000 гривень) загальної суми розрахунків між підприємством (підприємцем) та фізичними особами за день загалом?

— Згідно з пунктом 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15. 12. 2004 р. № 637 та пункту 1 постанови № 210, у редакції, чинній із 01. 09. 2013 р., підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою з фізичною особою в межах 150 000 гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

[1] затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502

[2] затверджена постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281

[3] затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492.

Сторінку підготувала Оксана МАЛОЛЄТКОВА, «Урядовий кур’єр»