Перед тим як перейти до розгляду питань порядку денного, члени уряду підтримали хвилиною мовчання кримських татар, 72-гі роковини депортації яких відзначали саме того дня. Опісля Прем’єр-міністр Володимир Гройсман нагадав, що з Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського вкрадено стародрук «Апостол» Івана Федорова. «Це не перший випадок, коли зі спецфондів зникають рідкісні унікальні твори, які є надбанням Українського народу», — резюмував глава уряду. Він доручив провести інвентаризацію та з’ясувати, що ще втрачено і що зроблено для того, аби повернути цінні книги до бібліотечних фондів. Міністр соціальної політики Павло Розенко та міністр культури Євген Нищук мають опрацювати питання публічного й якісного процесу інвентаризації та закласти механізми повернення «друкованих скарбів» України. До цієї роботи залучатимуть як представників громадськості, так і народних депутатів. 

Не менш важливим питанням, на думку Володимира Гройсмана, є проведення чесного конкурсного відбору на посади керівників державних підприємств. «Джерело ймовірної корупції залишається — призначення керівників відбувається непрозоро. Хоча нам вдалося провести кілька вдалих призначень на багатьох підприємствах, судові органи влади блокують проведення таких конкурсів», — означив суть проблеми Прем’єр.

Колектив підприємства готується до довгоочікуваних змін. Фото з сайту opz.odessa.net

Суди відхиляють кандидатів на посади

Перед тим як урядовці затвердили умови приватизації 99,6% акцій одного з найбільших в Україні виробників хімічної продукції — Одеського припортового заводу — зі стартовою ціною пакета акцій підприємства в 13,175 мільярда гривень, міністр юстиції Павло Петренко поінформував про нюанси блокування таких публічних конкурсних відборів. Він нагадав, що уряд створив незалежний номінаційний комітет, до складу якого ввійшли представники міжнародних організацій. Він на публічних конкурсах обирає кандидатів на посади керівників стратегічних державних підприємств. Однак після того як на ключових об’єктах тривали конкурсні відбори, «система, яка контролює держпідприємства», почала використовувати механізм блокування процесів судовими рішеннями. Тож міністр навів кілька кричущих прикладів та назвав прізвища суддів. «Мін’юст не має права давати юридичну оцінку щодо скасування рішення судів, а може просто рекомендувати Прем’єру звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії з проханням перевірити дії вказаних суддів: чи діяли вони виключно на підставі закону, чи дотримували моральних принципів верховенства права», — сказав Павло Петренко.

Тож, за його словами, окружний суд Києва блокував конкурси на обрання директора Укрспирту. Тамтешній суддя Володимир Келеберда в своїй ухвалі дав оцінку діям конкурсної номінаційної комісії і вказав, що, зважаючи на протиправність її дій, суд забороняє вчиняти будь-які дії з обрання рекомендованого кандидата. «Суддя в ухвалі переймає на себе функцію Кабінету Міністрів щодо визначення доцільності кандидата посаді, що він обіймає, — пояснив міністр. — У справі щодо ПАТ «Центренерго» ситуація більш творча з боку судового конкурсу. Суддя Окружного адмінсуду Києва Ігор Іщук заборонив проводити держреєстрацію керівників, оскільки в діях уповноваженого органу побачив ознаки протиправності. Не розглядаючи по суті справу, суд дає оцінку дій уряду, а в справі з’являється фізична особа — міноритарний акціонер ПАТ, який каже, що, якщо держава з 78% акцій призначить керівника, то це може потенційно вплинути на його права як фізичної особи».

Така ситуація нагадала Павлу Петренку кінець 90-х років минулого століття, коли здійснювали рейдерські атаки на підприємства в приватному секторі. Щоправда, нині практика перекинулася на органи державної влади. «Це зазіхання на основи державності й національної безпеки», — звернувся до Прем’єра міністр юстиції. А Володимир Гройсман додав, що Окружний адміністративний суд Києва заблокував ще й призначення кандидата на посаду директора держпідприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» (Миколаївська область).

Міністерство проаналізувало 10 подібних справ. Пакет документів по кожній з них готовий. Говорив він і про глобальнішу проблему — нереформовану судову систему. Павло Петренко попросив парламентаріїв підтримати пакет конституційних змін, внесених Президентом щодо судової системи, та закон про судоустрій і статус суддів, аби провести у цій системі перезавантаження.

Було домовлено, що Міністерство юстиції у публічних розглядах питань про призначення керівників держпідприємств представлятиме уряд. До речі, Мінекономрозвитку також продовжує судові тяжби, пов’язані з блокуванням раніше проведених конкурсів. Йдеться про Укрпошту (дві справи), Інститут титану і Укрспирт.

Гуманізація системи покарань

Кабінет Міністрів своїм рішенням ліквідував територіальні підрозділи Державної пенітенціарної служби, передавши її повноваження Мін’юсту. Концепцію реформи системи виконання покарань презентувала перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. Передовсім вводитимемо такі поняття, як «гуманізація» і повноцінне запровадження служби пробації. Слід створити систему пробаційних центрів по всій країні і відмовитися від радянських кримінальних інспекцій. «Демілітаризація» передбачає залучення нових співробітників до системи установ виконання покарань. Їм підвищать платню. Оптимізація пенітенціарної системи відбуватиметься на рівні регіонів. Для цього створять п’ять міжрегіональних управлінь. «Ресоціалізація» змінить фокус на психологічну роботу із засудженим через систему пробації. Відомство має намір створити три нові департаменти: пробації — для гуманізації процесу відбування покарання, режимний департамент і департамент ресурсного забезпечення.

«Проект NORLAU із запуску системи пробації довів, що 98% осіб, які пройшли такі програми, не вчиняли повторного злочину. Ми рухатимемося до гуманізації системи виконання покарань», — наголосила посадовець.

Уже під кінець засідання голова Фонду державного майна Ігор Білоус запевнив Прем’єр-міністра, що компанія Ostchem, підконтрольна українському бізнесменові Дмитру Фірташу, не матиме змоги заблокувати приватизаційний конкурс по Одеському припортовому заводу через наявність заборгованості підприємства перед структурами бізнесмена. А ще Україна не допустить до продажу 99,6% акцій Одеського припортового заводу потенційних покупців із Росії. Згідно з новою редакцією закону («Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процесу приватизації»), до участі в приватизації не допускатимуть і компанії зі списку FATF (група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей).