Чи складно працювати бухгалтером? Як перебороти труднощі у повсякденній роботі? Що треба, аби підприємство стало успішним? На ці та інші актуальні запитання «Урядовому кур’єру» відповідає головний бухгалтер Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства Олена БОНДАРЕНКО.

Досвід — справа наживна

— Олено Григорівно, чи складно працювати бухгалтером такого специфічного державного підприємства, як Полтавське КЕПОП?

— Наше підприємство справді особливе. Тому що виготовляє продукцію та надає послуги людям з особливими потребами. Воно об’єднує представників різних професій: техніків-ортезистів-протезистів, модельєрів колодок і взуття, швачок, працівників медичного відділу та стаціонарного (реабілітаційного) відділення, інспекторів якості, праці, бухгалтерів, економістів тощо.

Я недавно на цій посаді. Проте день у день здобуваю відповідний досвід. Колектив у нас дружний. Підприємство функціонує як єдиний налагоджений механізм. І я теж намагаюся бути йому корисною. Для виконання функцій, покладених на наше підприємство, із забезпеченню технічними засобами реабілітації осіб з інвалідністю спілкуємося із працівниками Міністерства соціальної політики України, фондами інвалідів, управлінь праці і соціального захисту населення, постачальниками товарів і послуг.

— З якими труднощами стикаєтеся в повсякденній роботі?

— Наприклад, досі повноцінно не запрацював Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, передбачений змінами до постанови КМУ №321 від 12. 04. 2012. Ця постанова передбачає, що змінений порядок почав діяти з 01.06.2021, але повну взаємодію між установами ще не налагодили.

Попри те що інфляція на споживчому ринку та зростання щороку комунальних тарифів спричиняє здорожчання технічних та інших засобів реабілітації, досі граничні ціни на такі засоби не переглянуто. У разі перегляду граничних цін підприємство матиме повне відшкодування витрат за виготовлену соціально важливу продукцію, а не компенсуватиме їх за рахунок власного прибутку.

— Бухгалтерові доводиться постійно бути в курсі всіх змін у законодавстві, що стосуються економічної, податкової сфер, оперувати відповідними документами. Чи є у вас час на самоосвіту?

— Намагаюся його знаходити. І на те, щоб приділити увагу сім’ї і щоб постійно розвиватися й удосконалюватися, навчатися нового, спілкуватися з колегами з інших структур. А щоб бути в курсі законодавчих змін, передплачую відповідні газети, журнали, навчаюся на семінарах.

Мрії здійснюються

— Відчувається, ви любите свою роботу.

— Передовсім намагаюся любити свою професію і себе в ній і визнаю те, що бухгалтерія — моє призначення. Це саме та професія, яку я недарма обрала, бо вірю, що лише займаючись улюбленою справою, можна досягти успіху і бути щасливою.

— Як ви прийшли у професію?

— Під час навчання в Полтавському кооперативному технікумі проходила виробничу практику в Пирятинській райспоживспілці. Із захопленням і повною віддачею бралася виконувати будь-яке завдання, що стосувалося обліку й аудиту, бухгалтерії (інвентаризація магазину, порахувати випуск хлібобулочних виробів, заготівля зерна). Уже тоді розуміла, що це мені цікаво й подобається і хочу працювати в цій професії.

Так і сталося. Відразу після закінчення технікуму мене взяли на посаду головного бухгалтера новоствореної структури, яка надавала освітні послуги населенню. Згодом працювала в Централізованій бухгалтерії Головного управління освіти і науки — це було для мене відкриття бюджету та його специфіки. Потім працювала в Держаудитслужбі й навчалася на магістратурі. Була перерва в бухгалтерській роботі, проте я побачила її з іншого боку, як контролюючий орган. Дізналася про неї багато нового. Тому що перевірки й аудити здійснювали на підприємствах і в організаціях різних форм власності.

Однак час змінюється, людина, яка хоче досягти чогось більшого в житті, розуміє, що треба рухатися далі.

Працюючи в Держаудитслужбі, неодноразово в команді аудиторів проводила аудити діяльності КЕПОП. Саме тоді й почалося моє ознайомлення з роботою підприємства. І ось я вже майже 1,5 року працюю та розвиваюся й зростаю разом із заводом.

— Що вам найбільше запам’яталося за час роботи на підприємстві?

— Підтримка колег у складних ситуаціях. Такий клімат у колективі окрилює мене. Щодня йду на роботу із задоволенням. Це неймовірні емоції, коли по закінченні місяця в тебе все гарно зійшлося, чи все нормально здане і прийняте.

Високоякісні вироби служать довше

— Від чого, на вашу думку, залежить успішна діяльність трудового колективу?

— Головна складова успіху — кадри. Коли на ключових посадах працюють люди відповідальні, які добре знають і люблять свою роботу, вміють працювати в команді. Це стосується й бухгалтерії. Її співробітники повинні бути кваліфікованими, вміти гарно організувати робоче місце і обрати найкраще програмне забезпечення для організації та ведення податкового і бухгалтерського обліку, правильно розпоряджатися робочим часом.

— Полтавське КЕПОП — підприємство успішне?

— Так. Його історія починається з 1918 року. 1937-го при обласній лікарні створили майстерню з пошиття ортопедичного взуття, виготовлення протезів верхніх та нижніх кінцівок.

Головна мета існування та функціонування підприємства — забезпечити окремі категорії населення протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, бандажними виробами, засобами пересування та реабілітації.

Нині підприємство проводить протезування за німецькими технологіями та використовує німецькі комплектуючі. Це дає змогу особам з інвалідністю отримати якісні засоби реабілітації. Нашими послугами користуються жителі кількох областей, у нас є виробничі цехи у Сумах, Кропивницькому, лубенське та кременчуцьке ательє.

Наш колектив постійно працює над технічним переоснащенням підприємства та впровадженням нових технологій, контролює якість на всіх стадіях виробництва. Усе це дає нам змогу бути успішним та конкурентоспроможним підприємством.

— Що треба, аби воно стало ще успішнішим?

— Для цього треба, щоб держава максимально захистила людей з обмеженими можливостями й наш завод від недобросовісної конкуренції приватних підприємств, які надають аналогічні послуги. А Полтавське КЕПОП й далі поліпшуватиме якість нашої соціальної продукції та збільшуватиме й розширюватиме її асортимент.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

«Урядовий кур’єр» щиро вітає бухгалтерів та аудиторів України
з професійним святом. Нехай дебет завжди сходиться з кредитом!

ДОСЬЄ «УК»

Олена БОНДАРЕНКО. Народилася 18 вересня у місті Пирятин Полтавської області. Закінчила Полтавський кооперативний технікум (спеціальність «облік та аудит»), Полтавський університет споживчої кооперації України («економіст»), магістратуру Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» («публічне управління та адміністрування»).

Працювала бухгалтером на Полтавському дослідному ливарно-механічному заводі, головним бухгалтером Полтавської філії ТОВ «Навчально-інформаційно-лікувальний центр з проблем алкоголю та наркотиків», провідним спеціалістом-бухгалтером, заступником головного бухгалтера Централізованої бухгалтерії при управлінні освіти і науки Полтавської облдержадміністрації, провідним спеціалістом-бухгалтером комунальної установи «Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради», головним державним аудитором Державної фінансової інспекції в Полтавській області, головним державним аудитором управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

 

З 2020 року — фахівець з публічних закупівель, головний бухгалтер Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства.