Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій чинне рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, і отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Особливістю сплати збору є те, що податкові агенти справляють його під час надання послуг, пов’язаних із тимчасовим проживанням (ночівлею). Сума сплаченого збору зазначається окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Водночас особи, які прибули у відрядження, не є платниками туристичного збору. При цьому такі особи мають надати податковим агентам копії документів, що підтверджують їхнє перебування у відрядженні. До таких документів належать запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, яке направляє у відрядження, укладений договір чи контракт, повідомлення про відрядження або інший документ, що засвідчує факт відрядження.

У разі якщо такі особи не надали відповідних документів, що засвідчують їхнє перебування у відрядженні, вони є платниками туристичного збору на загальних засадах.

Порядок та особливості справляння збору визначено ст. 268 Податкового кодексу України.

Порядок подання податкового розрахунку за ф. №1ДФ

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується платникові податку та підлягає оподаткуванню до або під час такої виплати.

Податкові агенти повинні подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку. Такий розрахунок подається до органу Міндоходів за місцем розташування податкового агента у строки, встановлені для податкового кварталу (пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України).

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Зауважимо, якщо до закінчення граничного строку подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період розрахунку, він має подати новий розрахунок з виправленими показниками за такий самий звітний період.  Штрафні санкції та адміністративні штрафи в такому разі не застосовуються.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.№1ДФ) та Порядок її заповнення і подання податковими агентами  затверджені наказом  ДПА України від 24. 12. 2010 р. № 1020.

Інформаційно-комунікаційний департамент Міністерства доходів і зборів України