Цими днями в наших школах відзначають свято Останнього дзвоника. Зворушує до сліз, коли бачиш, що саме цього року багато хто — й учні з батьками, й учителі — прийшов на урочисті лінійки у вишиванках й зі щирим натхненням підхоплює слова Державного гімну. Водночас дуже непокоїть те, що в «гарячих» східних областях акомпанементом до свята замість традиційного вальсу стає стрілянина. Тож хай запанує мир в усій країні. Тільки в такому разі майбутньому випускників нічого не загрожує.

Під звуки збройного протистояння

Донеччина

— Останній дзвінок? Чесно кажучи, навіть не пригадую, — на якийсь час замовкає п’ятикласник однієї зі шкіл Донецька Сергій. — Ну-у-у, все було, як завжди… Ми почули дзвінок після закінчення останнього уроку і розійшлися по домівках. А вже надвечір дізналися, що назавтра до школи не підемо. А ще пізніше стало відомо — навчальний рік для нас закінчився достроково…

— Та хіба я тоді знала, що звичайний дзвінок після уроку стане для мене останнім? — зітхає шестикласниця іншої школи Олена. — Батьки забрали мене із школи і взагалі вивезли з міста.

Справді, чимало школярів у Київському та Куйбишевському районах обласного центру останній дзвінок перед літніми канікулами почули раніше, ніж завжди. На це була поважна причина — активна фаза АТО, яку тоді проводили у цій частині міста. Не дочекавшись офіційного старту канікул, школярів почали забирати батьки також у Ворошилівському, Калінінському та інших районах міста. Підстави для занепокоєння з’явилися після того, як до однієї зі шкіл завітали озброєні представники самопроголошеної Донецької народної республіки і спробували розжитися тут матрацами для поранених…

Та все-таки загалом у місті не стали відмовлятися від традиційного дійства, яке вперше могло відбутися не тільки під звуки вальсу, а й пострілів. За подібних умов із школою попрощалися 5 тисяч 985 учнів 9-х класів та 4 тисячі 274 одинадцятикласники. А щоб влаштувати урочистості, міський голова Донецька Олександр Лук’янченко навіть виступив зі спеціальним зверненням до представників сил, які беруть участь у протистоянні. «Прошу всіх проявити максимальну витримку, дати школярам та їхнім батькам гідно провести свято останнього дзвоника», — підкреслив він. Отож у передостанній день травня у місцевих навчальних закладах таки відбулися традиційні лінійки, у небо злітали різнокольорові повітряні кульки, першокласники одержали подарунки. Щоправда, через районні відділи освіти до директорів шкіл та педагогічних колективів довели вказівку — задля безпеки людей провести свято всього за 35-40 хвилин.

— Попри все, вважаю, свято останнього дзвоника вдалося. І хоч людей прийшло менше, ніж завжди, все було щиро і зворушливо, — ділиться враженнями з «УК» вчителька Олена Олександрівна. — Так, з відомих причин вперше під час дійства не звучав Державний гімн України, та й, ніде правди діти, і випускники, і молодші учні прощалися зі школою не в кращому настрої. Втім, є надія, що у вересні, коли зберемося на свято першого дзвоника, все буде інакше. Тобто добре.

Тим часом батьки ще дужче переймаються тим, аби їхні діти не поповнили список потерпілих під час бойових дій. Адже нині серед поранених 7 неповнолітніх. Троє дітей потерпіли у Слов’янську, інші — в Донецьку, Макіївці, Горлівці та в селі Маринівці Шахтарського району.

Луганщина

Таке нині життя: якщо в Троїцькій гімназії для четвертокласників до свята останнього дзвоника приготували великий торт — діти подолали першу сходинку в шкільній системі освіти, то для луганських школярів напередодні урочистих лінійок організували Дні цивільного захисту.

У Троїцькій гімназії на Луганщині і Державний прапор майорів, і Гімн співали. Фото автора

Чи можна інакше, коли підсумок кожного дня в краї — стрілянина і вибухи?

Через політичну ситуацію в області департамент освіти, молоді та спорту облдержадміністрації рекомендував навчальний рік завершити 22 травня, прискорити проведення свята Останнього дзвоника й раніше, ніж зазвичай, завершити проведення Державної підсумкової атестації.

Чи зраділи цьому більш як 33 тисячі хлопців і дівчат, першокласників та випускників? Розлучатися зі школою для більшості — сумно. А в нинішній ситуації — ще й тривожно.

Педагоги намагаються максимально убезпечити вихованців, і в деяких школах свято обходиться без гімну і прапора України. Хоч загалом — свято як свято: яскраві букети, вірші зі сцени, танці.

Дев’ять тисяч 400 одинадцятикласників та понад 15 тисяч дев’ятикласників цього року «підуть зі шкільного двору». Та як зробити, аби не став для них і справді останнім дзвінок громадянськості й мужності, любові до Батьківщини, друзів та рідної школи?

Багато хто з педагогів Луганщини над цим замислювався. Тож у Троїцькій гімназії традиціям не зрадили. І Державний прапор майорів, і Державний гімн змушував людей підняти голови. А батьки розгорнули рушники — під ними проходили випускники під калатання дзвінка — на щастя та долю! Але нині вірність таким простим традиціям на Луганщині — громадянський вчинок.

ФОТОФАКТ

Залишатися нині українцем в Криму — подвійний Вчинок: випускники гімназії № 5 імені Лесі Українки в Севастополі прийшли на останній дзвоник у вишиванках. Фото зі сторінки Олени Латаш у Facebook

Харків: гроші на випускний передали лікарні

ВЧИНОК. Спершу, як і годиться, випускники елітної авторської школи Бойка, що в Харкові, планували помпезний випускний бал із сукнями, зачісками та рестораном. Тож коли директор школи Олександр Макагон запропонував віддати ці кошти на операції новонародженим дітям, це сприйняли не всі одинадцятикласники. «Але ми їх переконали», — сказав директор школи в коментарі «УК».

Випускники мали змогу побувати у відділенні кардіохірургії Інституту невідкладної хірургії, де роблять такі втручання, та крізь скло побачили операцію на крихітному серці. Виправляючи ваду цього органу, хірурги працюють по 5–10 годин, вартість операції коливається від 15 до 50 тисяч гривень. У школі вже зібрали понад 130 тисяч гривень. Крім того, до акції долучився спонсор, завдяки якому сума потроїлася.

Діти без випускного не залишаться — його відзначать у шкільному таборі, каже Олександр Макагон. Благодійну акцію планують зробити традиційною, залучаючи до неї й інші школи.

«Так звана влада Криму саботує отримання школярами українських документів про освіту»

Павло ПОЛЯНСЬКИЙ,
заступник міністра освіти і науки:

— Нагадаю, Севастополь найпершим в Україні кілька тижнів тому отримав всі атестати за 11-й клас і свідоцтва за 9-й, медалі, грамоти тощо. Але дуже важливий момент: самозвана влада Криму оголосила, що цього року вона видаватиме російські шкільні атестати, які, як я вже неодноразово казав, ніде й ніколи в світі визнані не будуть. Так, МОН не може вплинути на ситуацію, коли дітям, які 11 років навчалися в українських школах, видаватимуть російські атестати, бо вплив міг би бути тільки за силовим сценарієм.

Наш інтерес у тому, щоб усі школярі отримали українські атестати, а що буде видано крім них — нас не обходить. Кажуть, що частина батьків і учнів (припускаю, що такі теж є, бо російська пропаганда діє дуже активно) не виявляють бажання отримувати українські атестати. Ми не зможемо їх змусити. Але нам важливо, щоб кожен випускник, який бажає його отримати і має на це законне право, одержав атестат.

Складніша ситуація в АР Крим: люди, які від самопроголошеної влади відповідають там за освіту, поводяться підло щодо дітей та їхніх батьків. Наше міністерство наполягає, щоб вони негайно забрали ці документи (для випускників автономії ми також підготували всі документи про освіту, медалі та почесні грамоти), і вони дали слово, що зроблять це.

Тим часом подальші дії самопроголошеної влади півострова не вписуються ні в логічні, ні в людські норми. Так, 3 березня вони офіційно підтвердили замовлення 28 095 документів для випускників шкіл і 4095 — для випускників ПТНЗ. Натомість на початку травня раптом надійшов лист про те, що ці цифри «коригуються» до відповідно 226 та 92(!!!) документів. Після нашої досить жорсткої реакції ми отримали 20 травня лист із майже стовідсотковим підтвердженням березневих показників: 28 234 документи про освіту для випускників загальноосвітніх навчальних закладів і 1838 — професійно-технічних. Усі ці документи вже спаковані й готові для передачі.

Далі — гірше: на наші настійливі вимоги негайно отримати документи щоразу узгоджується день і години, але уповноважена особа з Криму не прибуває, Сімферополь називає інший день, і все повторюється. Лише впродовж останнього тижня так відбувалося тричі(!). Нарешті було названо «остаточну дату — ранок 30 травня. І знову ніхто не прибув. Очевидно, що самопроголошена влада Криму, порушуючи права людини, навмисно саботує отримання українськими школярами українських документів про освіту. На цей випадок МОН розробило алгоритм дій, згідно з якими ми видамо ці атестати на материковій частині країни, наприклад у Херсонській області або в Києві.

Повторюю: ми до останньої миті чекатимемо на позитивне завершення цієї брутальної кампанії проти дітей, які 11 років навчалися в українських школах. До речі, у соціальних мережах уже з’явилися фотокопії додатків до атестатів, виданих, імовірно, у Севастополі. В них семестрові й річний бали виставлено за українською 12-бальною шкалою оцінювання, а підсумкові — у… 5-бальній російській. Уявімо: дитина має за обидва семестри по 11 балів, річне оцінювання — також 11 балів, а підсумковий бал — 4(?!!). А для вступу до українських університетів важливий для кожного абітурієнта середній бал атестата за 60-бальною шкалою. Але й у такому разі нічого їм не вдасться. До газового реверсу ми додамо «освітній реверс»: «російські» оцінки у додатках переведемо у нашу 12-бальну систему.

Якщо люди, які називають себе керівниками освіти на півострові, порушать права українських випускників на отримання документів, потрібно, вважаю, заборонити в’їзд на материкову частину України тамтешньому «міністрові освіти» та його заступникам як таким, що цілеспрямовано шкодять не тільки інтересами Української держави, а й порушують конституційні права громадян України — випускників шкіл, ПТУ, вишів. Персональні санкції проти таких людей будуть, на мою думку, і справедливими, і доречними.

У тих районах Донецької та Луганської області, де ситуація загрозлива для учнів, вчителів та батьків, МОН рекомендує провести державну підсумкову атестацію у такій формі: зарахувати як бали за ДПА річні оцінки, які є в журналах. Документи про освіту повністю готові й відправлені в ці області. Щодо урочистих лінійок, то все залежатиме від конкретної ситуації в населених пунктах. Там, де є небезпека, думаю, ні керівники шкіл, ні батьки чи випускники не захочуть на неї наражатися. Відзначити можна й пізніше. Головним святом для всіх українців буде припинення російської інтервенції й стабілізація у країні. При цьому вітаю всіх із закінченням навчального року! 

Матеріали підготували Тетяна МОЇСЕЄВА,  Павло КУЩ, Олена ОСОБОВА, "Урядовий кур'єр"