Нині в багатьох установах, організаціях та на підприємствах і досі лише розпочинають впровадження енергоощадних технологій, натомість у Сумському національному аграрному університеті (СНАУ) давно й результативно працюють у цьому напрямі.

Ректор СНАУ Володимир Ладика каже, що ще кілька років тому, порахувавши, скільки коштів вилітає в трубу, вирішили від’єднатися від централізованої мережі опалення і збудувати власну газову котельню. На той час це був досить сміливий, однак перспективний крок, адже він дав змогу самостійно регулювати подачу тепла відповідно до температури за вікном. Крім того, установили й перші твердопаливні котли, за допомогою яких опалювали не тільки їх, а й деякі навчальні корпуси.

Перебіг подій останніх років спричинив різке подорожчання й дефіцит блакитного палива, змусивши кожного відповідального й свідомого керівника замислитись: а як же в таких умовах вижити, щоб і людей та орг техніку не заморозити, і на платіжках не розоритися?

Вигідно  всім

Тож у СНАУ восени 2015 року стали до ладу два твердопаливних котли, за допомогою яких почали обігрівати приміщення площею 8 тисяч квадратних метрів, у тому числі корпуси факультетів ветеринарної медицини та агротехнологій і природокористування, теплиці й гараж. Це дало можливість розвантажити основну газову котельню та значно скоротити витрати не лише газу, а й необхідної для роботи котельні електроенергії, споживання якої знизилося на 70 відсотків. Не зупиняючись на досягнутому, тут і надалі продовжили роботу, завдяки якій змогли цілком відмовитися від газового обігріву.

Як зазначає головний інженер вишу Анатолій Лоза, ще одну нову котельню недавно обладнано трьома твердопаливними котлами тривалого горіння «Ретра 3М», кожен з яких має потужність 1 МВт. Результат є. Так, вартість однієї гігакалорії тепла від природного газу становить 1302 гривні 78 копійок, водночас як від спалення торфу — 417,6 гривні, а дров — 182 гривні 70 копійок.

За словами Володимира Ладики, відтепер усі приміщення опалюють альтернативними видами палива, а виш щороку економить для держави 700 тисяч кубометрів природного газу. Чим не державницький підхід у непрості часи?

Не обов’язково бути економістом, щоб порахувати одержану вигоду: вартість опалення дровами порівняно з природним газом нижча в 7,1 раза, а торф’яними брикетами — у 3,1 раза.

Загальні затрати університету, починаючи від розроблення проектно-кошторисної документації і закінчуючи введенням в експлуатацію твердопаливної котельні, становили 3,9 мільйона гривень (за цінами 2015 року). При цьому необхідно розрахуватися за дрова, на це для забезпечення роботи котлів впродовж опалювального сезону потрібно приблизно 2,8 мільйона гривень.

Тож порівняно з торішніми витратами на природний газ у сумі майже 5 мільйонів гривень термін окупності, за попередніми розрахунками, становитиме 8,1 місяця, або 1,3 опалювального сезону.

Не просто  котельня

Сьогодні важливо не тільки самим використовувати можливості біоенергетики, а й активно впроваджувати її переваги та навчати студентів, зокрема майбутніх інженерів-енергетиків. У пригоді стануть реалізовані проекти з альтернативної теплоенергетики. Університет має сучасні твердопаливні котли різної потужності, усі вони вітчизняного виробництва та відповідають міжнародним стандартам за експлуатаційними характеристиками і мінімальним впливом на довкілля. Тож на практичних і лабораторних заняттях студенти вивчатимуть якісні характеристики різних видів палива, проводитимуть науково-дослідну роботу з питань енергозбереження, розроблятимуть моделі енергоспоживання підприємства тощо. А результати досліджень університету будуть корисними не лише для науковців, а й практиків.

В області ще багато бюджетних установ, які планують перейти на альтернативні джерела енергії, і університет їм може в цьому допомогти. Про це йшлося під час відкриття біоенергетичної лабораторії інженерно-технологічного факультету. Лабораторія з часом має стати регіональним навчальним центром з альтернативної теплової енергетики.

Європа вже давно йде шляхом зниження енергозалежності, активно використовуючи можливості альтернативної енергетики. Недостатньо вивісити прапорець Євросоюзу, щоб продемонструвати прагнення до європейських цінностей. Набагато важливіше робити кроки, що підтвердять бажання бачити свою державу незалежною насамперед від природних багатств сусідньої країни. І це з успіхом утілюють у Сумському національному аграрному університеті.