На черговій сесії Київради було обговорено питання «Здійснення державно-приватного партнерства (ДПП) для реалізації проекту впровадження системи фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі у місті Києві». Фактично воно стало індикатором готовності депутатів до сприйняття нових аспектів у соціальному й економічному житті столиці.

За словами доповідача керівника департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталії Мельник, проект рішення Київради з цього питання розроблено відповідно до законодавства про державно-приватне партнерство та висновків за підсумками аналізу ефективності його реалізації. Його розглянули й підтримали комісії Київради з питань транспорту, власності та бюджету і соціально-економічного розвитку. По суті, воно стало підсумком тривалої роботи команди професіоналів з урахування передусім соціального та фінансово-економічного ефекту для громади Києва.

Це перша ластівка у застосуванні ДПП, прецедентів якої немає не лише в столиці, а й у країні загалом. Тобто Київ може стати лідером і прикладом у запровадженні абсолютно нового партнерства, яке у високорозвинених країнах успішно працює і стрімко розвивається вже багато років.

Фундамент — міжнародний досвід

Безумовно, ініціатори та розробники проекту «Впровадження системи фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі у місті Києві» орієнтувалися передусім на міжнародний досвід. Адже Генеральна Асамблея ООН ще у 2011 році схвалила резолюцію «Підвищення безпеки дорожнього руху у всьому світі». Ухвалення цього документа на високому міжнародному рівні стало необхідним у зв’язку з накопиченням проблем у сфері безпеки дорожнього руху особливо через величезні людські втрати внаслідок ДТП та тенденцію до їх зростання у країнах з низьким і середнім рівнем доходів. Ця резолюція проголосила Десятиліття дій із забезпечення безпеки дорожнього руху на 2011—2020 рр., протягом якого слід досягти стабілізації та подальшого скорочення прогнозованого рівня смертності внаслідок ДТП у всьому світі.

Державам — членам ООН було рекомендовано жорсткіше застосовувати чинне законодавство для безпеки дорожнього руху, значне місце в якому займає обмеження швидкості руху до безпечного рівня. Країнам, міжнародним організаціям, банкам розвитку та фінансовим установам, фондам, професійним асоціаціям і компаніям приватного сектору запропоновано розглянути питання про передбачення належних і додаткових фінансових коштів на це.

Україна хоч із запізненням, також відреагувала на резолюцію ООН. Наслідком цього стали рекомендації парламентських слухань «Стан і перспективи забезпечення в Україні безпеки дорожнього руху», які відбулися у квітні 2016 року. У них акцентовано на важливості запровадження урядом комплексної державної політики у сфері організації безпеки дорожнього руху задля зниження рівня травматизму та смертності внаслідок ДТП до 2020 року на 30% порівняно з 2015-м. А у червні 2017-го розпорядженням Кабінету Міністрів схвалено Стратегію підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року. Вона визначає зниження рівня смертності внаслідок ДТП, ступеня тяжкості наслідків для учасників дорожнього руху та зменшення соціально-економічних втрат від ДТП, а також запровадження ефективної системи управління безпекою дорожнього руху для забезпечення захисту життя та здоров’я населення. Міністерству внутрішніх справ України разом з відповідними органами державної влади доручено підготувати план дій щодо її реалізації.

Про актуальність урядової стратегії свідчить те, що ДТП в Україні — перша за поширеністю причина смерті молоді віком 15—24 років та друга — дітей 5—14 років. А рівень смертності і травматизму внаслідок ДТП в Україні один з найвищих в Європі. Під час ДТП 39% смертей стається через перевищення швидкості водіями і 30% внаслідок порушення правил проїзду перехресть.

За підрахунками експертів Світового банку, соціально-економічні втрати України від дорожньо-транспортного травматизму становлять близько 4,5 мільярда доларів США на рік з урахуванням матеріальних витрат, пов’язаних з пошкодженням майна та зниженням продуктивності праці, а також людських втрат через серйозні травми або смерть внаслідок ДТП.

Концепція, орієнтована на стратегію

Окрема увагу в урядовій стратегії приділено питанням контролю за перевищенням швидкості транспортними засобами, зокрема розробленню системи контролю швидкості та забезпечення функціонування системи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. Передбачено посилення ролі органів місцевого самоврядування та залучення коштів міських бюджетів до виконання програм з безпеки дорожнього руху.

Саме орієнтуючись на стратегію, столична влада розробила концепцію «Київ Смарт Сіті 2020: лідерство, інновації, взаємодія», яка передбачає впровадження у столиці автоматичної системи фіксації порушень (АСФП) із застосуванням відповідних інтелектуальних технологій. Для столиці це особливо актуально, оскільки кількість ДТП, приміром, за 2017 рік становить 26,2% загальної в Україні з багатьма загиблими і травмованими.

Наступний крок — розроблення проекту та пошук коштів на впровадження системи фіксації порушень у сфері гарантування безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Ініціативу в цьому виявило ТОВ «Безпечні дороги України». Чи випадково? Аж ніяк. Саме ця компанія започаткувала та розвиває громадську програму з дорожньої безпеки «Ukrainian traffic safety» і має досвід реалізації пілотних програм у сфері автофіксації порушень швидкісного режиму на дорогах України. У межах програми «Безпечне місто» за сприянням КМДА та Нацполіції вона встановила комплекси з фіксації порушень Правил дорожнього руху в Києві та веде постійні спостереження за ситуацією на відповідних ділянках доріг і демонструє цю інформацію на своєму офіційному сайті в режимі онлайн.

2016 року компанія ініціювала та встановила пілотні комплекси з фіксації порушень ПДР в Житомирі, Вінниці, Хмельницькому, Одесі та Львові. Тобто це не та ситуація, коли ініціатором реалізації багатомільйонних проектів виступає нікому не відома так звана одноденна структура.

Плюси очевидні

Понад те «Безпечні дороги України» запропонували реалізацію проекту на основі державно-приватного партнерства. Тобто без залучення бюджетних коштів, що для столиці дуже важливо. Адже аналіз динаміки соціально-економічного розвитку Києва свідчить про скорочення можливостей фінансування капітальних витрат за рахунок місцевого бюджету. Їх не вистачає через велику кількість проблем, накопичених останніми десятиліттями. Приміром, бюджет розвитку на 2017 рік становив 605 мільйонів гривень, зовнішній борг — понад 2 мільярди 750 мільйонів гривень. Для впровадження системи фіксації порушень для гарантування безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі необхідно понад 660 мільйонів гривень. Реалізація проекту за рахунок коштів приватного інвестора дасть змогу без зволікання розпочати його виконання та в найкоротші терміни ввести в дію систему. Це дасть змогу після вдосконалення законодавства у сфері гарантування безпеки дорожнього руху отримувати доходи від сплати штрафів за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі, до міського бюджету. Їх менша частка піде на компенсацію витрат інвестора, більша — державі та місту.

Ініціюючи розроблення документа, компанія звернулася до Українського центру сприяння розвитку державно-приватного партнерства. Як зазначає її директор Денис Олексюк, було опрацьовано багато варіантів разом з фахівцями та головою правління центру професором Іриною Запатріною за підтримки уряду. Тобто документ став спільним надбанням практиків і науковців. Його було внесено у топ-500 найкращих інфраструктурних проектів світу категорії «ДПП, спрямовані на людину» за версією Європейської економічної комісії ООН. Експерти ЄЕК ООН визнали його таким, що сприятиме досягненню Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року.

Слово за депутатами

Здавалось би, після такої високої оцінки на міжнародному рівні, підтримки Мінекономрозвитку України, ретельного опрацювання та підтримки профільними комісіями Київради жодних проблем з ухваленням проекту рішення не виникне. Але як засвідчила практика, міжнародне визнання не завжди корелюється з позицією місцевих депутатів. Причини цього бувають різними, серед них банальні: недостатнє знання проблеми, яку виносять на обговорення, або нестача часу для ознайомлення з нею.

Тому до наступного обговорення питання «Здійснення державно-приватного партнерства (ДПП) для реалізації проекту впровадження системи фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі у місті Києві» народні обранці мають змогу детально ознайомитися з Концептуальною запискою до техніко-економічного обґрунтування проекту, яка є у відкритому доступі. У ній дано відповіді на всі питання стосовно доцільності, економічного та соціального ефекту від запровадження нововведення. Зокрема чітко вказано, що у відкритому конкурсі на реалізацію проекту мають право брати всі охочі, а не лише його ініціатори. А переможців за підсумками конкурсу визначатиме Київрада.

Схвалення документа — лише перший крок, який дає змогу Київраді ініціювати ухвалення цілого пакета нормативних документів. Без них реалізація проекту неможлива. А в кінцевому підсумку підтримка проекту і його реалізація — це передусім врятовані людські життя та безумовний економічний ефект для бюджету столиці й держави.