Першими на Черкащині утворилися Білозірська, Єрківська та Мокрокалигірські об’єднані територіальні громади. Ще торік у грудні відбулися вибори у Стеблівській, Набутівській та першій міській Тальнівській громаді. Отож на сьогодні в області повноцінно функціонують шість ОТГ.  На кінець квітня заплановано вибори ще у чотирьох: Селищенській, Степанецькій, Ротмистрівській та Шполянській міських. Два звернення надіслано до ЦВК щодо Мліївської й Моринської ОТГ.

Не питай у розумного, питай у досвідченого

Проте об’єднавчі процеси в області досить важкі й повільні. Як вважає заступник голови обл­держадміністрації Ярослав Березань, стримують розвиток об’єднаних територіальних громад недостатнє інформування населення про здійснювану реформу місцевого самоврядування та спротив районної влади.

— Там, де люди одержують необхідну інформацію, вони вже самостійно приймають рішення про утворення громад, без впливу ззовні, — зазначив Ярослав Березань. — Інформаційну роботу на місцях проводять фахівці департаменту регіонального розвитку облдержадміністрації. Уже після другого-третього відвідування села люди самі ініціюють об’єднання в нову громаду. Однак швидко охопити всю область і об’їхати всі села досить важко. У цій роботі могли б стати у пригоді активні районні ради. Але, на жаль, часто спостерігаємо, що саме вони й чинять найбільший спротив.

За словами посадовця, цьогоріч область має достатньо амбітні об’єднавчі плани.

— Прагнемо, щоб до кінця року на Черкащині діяло уже 40 повноцінних економічно спроможних громад. Найнеобхідніші закони вже ухвалено. Деякі очікують на підпис Президента України. Та все необхідне для нормальної роботи громад уже є.

Проте, як зауважив заступник директора департаменту регіонального розвитку облдержадміністрації Сергій Даниленко, кількість ОТГ — не самоціль. Головне — не кількість, а спроможність громад. А вона передбачає якість послуг, які отримує населення. Вирішальну роль у цьому відіграє фінансова спроможність. Якщо в 2015 році в Білозірській, Єрківській і Мокрокалигірській територіальних громадах власні ресурси становили на рік близько 10 мільйонів гривень, то торік вони зросли до 40,5 мільйона. Крім того, ще 40 мільйонів становили трансферти з бюджетів вищого рівня.

Як зазначали, виступаючи на круглому столі з питань децентралізації, голови і старости з Білозірської та Єрківської громад, робота над розвитком цих громад непроста, але вже досягнуто відчутних результатів. Жителі сіл, які входять до їх складу, не пошкодували про об’єднання. Вони наголосили на необхідності поширювати їхній позитивний досвід, а також на потребі в інформації про досвід з інших областей України.

Голова Білозірської громади Володимир Міцук зауважив, що низька якість інформування про здійснення в Україні реформ створює в людей враження, ніби жодних позитивних зрушень у країні не відбувається.

— Доки в усіх селах не знатимуть про те, що відбувається в нас, децентралізація не просунеться, — висловив переконання голова. — Тим часом досягти широкої поінформованості можливо. Варто лише активніше працювати із сільськими головами на території всієї області. Адже саме до них найбільше дослухають місцеві жителі. Для цього варто якнайшвидше провести форуми сільських голів, запросити колег з інших областей, щоб ті поділилися позитивним досвідом.

Одна добра справа тягне за собою іншу

Утім, певний досвід є і в самих черкащан. Мокрокалигірську об’єднану територіальну громаду створено ще у вересня 2015 року. У підпорядкуванні громади, крім центрального села, ще три. І проблем у кожному чимало. Перші півтора року роботи в новому форматі дають змогу зробити певні висновки. Переваги від об’єднання, за словами голови громади Вікторії Пипи, відчули одразу після нового року, коли побачили бюджет і його наповнення від податків на доходи фізичних осіб. Тепер є за що вирішувати всі назрілі питання.

У громаді дві загальноосвітні школи  — Мокрокалигірська та Ярошівська, до яких доїжджають діти із трьох сусідніх сіл. Щоб забезпечити їхнє нормальне підвезення до навчальних закладів, вирішено було придбати власний транспорт. Незабаром таке рішення втілили в життя, й тепер новенький автобус щодня курсує між селами. Щоправда, давалися взнаки розбиті шляхи. Однак і цей виклик для громади не став великою перешкодою. Кошти наданої державою інфраструктурної субвенції обсягом 4 мільйони 160 тисяч гривень було спрямовано на капітальний ремонт шляхів. Нині всі села мають нормальне сполучення.

Є й інші позитивні зрушення. Розпочали підготовку приміщення та ремонт для майбутнього центру надання адміністративних послуг та облаштування в Ярошівці вуличного освітлення. Завершують реконструкцію приміщення під теплогенераторну зі встановленням двох твердопаливних котлів, щоб забезпечити теплопостачання в центрі первинної медико-санітарної допомоги та дитячому садочку «Ромашка» в селі Мокра Калигірка.

Нетрадиційно підійшли до вирішення кадрових питань. У Мокрій Калигірці вже не один рік бракує лікарів. Для початку депутати сільської ради звернулися до вищих навчальних закладів України, запрошуючи молодих спеціалістів на роботу. Але, на жаль, на звернення ніхто не відгукнувся. Вирішили піти іншим шляхом. На сесії прийняли рішення про направлення на навчання та передбачення відповідних коштів для підвищення кваліфікації лікаря, який проживає на території громади, і ще двох фахівців. Тож медиків чекають у селі, дбаючи про створення для них належних умов роботи й побуту. Громада вже придбала для одного з майбутніх лікарів будинок із 25 сотками землі. Тобто там, де прагнуть  реформ не лише на словах, вони, нехай і не так швидко, як  хотілося, відбуваються.