Поняття оптимізації в його не всім до кінця зрозумілому значенні раптом увійшло в наше повсякденне життя, як писав відомий пролетарський поет, «вагомо, грубо, зримо». Оптимізація тим часом означає корисність, ефективність. Загляньмо у словник, який витлумачить значення цього слова як optimisation (англ.), тобто надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень.

Спостерігаючи, приміром, за оптимізацією медичних і навчальних закладів, яка останнім часом набула значного поширення, ми, однак, далеко не завжди в підсумку цих процесів можемо похвалитися їхньою корисністю. Нерідко ефективність таких пертурбацій зводиться тільки до мізерної економічної вигоди для того чи того бюджету від закриття частини закладів. Про інші, скажімо, соціальні аспекти таких кроків, здається, ніхто й не думає. І колись перспективні села залишаються без шкіл та елементарної медичної допомоги. Як же розвиватися їм, про які перспективи жителів можна говорити, якщо до найближчого фельдшерсько-акушерського пункту треба добиратися бездоріжжям не один десяток кілометрів, а шкільний автобус, який возить дітей на навчання до далекого села, часто ламається?

А недавно оптимізація проявила себе у ще одній гуманітарній сфері. Багатьох жителів міста Сміли на Черкащині дуже засмутила звістка про те, що місцева міська рада планує закрити чотири з дев’яти бібліотек. Вигода для міського бюджету, як вважають депутати, буде величезна: вдасться заощаджувати аж 600 тисяч гривень за рік. З огляду на те, що цьогорічний міський бюджет становить лише 381 мільйон гривень, сума відчутна. Галузь культури, до якої належать і бібліотеки, фінансують лише з місцевого бюджету. Коштів же на всі потреби галузі катастрофічно бракує.

Начальник профільного відділу міськради Ірина Бобошко розводить руками: і раді б, мовляв, не чіпати бібліотек, однак у такій економічній скруті важко знаходити інші шляхи. Тим паче, що забезпеченість міста бібліотечними закладами на 10 тисяч населення найвища в Черкаській області.

Такі аргументи, одначе, аж ніяк не заспокоюють смілян, багато з яких — читачі міських бібліотек. За словами директора Смілянської централізованої бібліотечної системи Ірини Огус, щодня кожну з міських книгозбірень відвідує по кілька десятків людей. У шістьох бібліотеках є безплатний доступ до інтернету, тут створено Wі-Fі-зони. У кожній бібліотеці працюють клуби за інтересами.

Приміром, п’ята філія має у фонді 17 тисяч книжок. Значну частину з них купили чи подарували благодійники. Останнім часом нової художньої літератури побільшало — Мінкультури надіслало три партії книжок сучасних українських авторів. Однак саме на цю та ще три бібліотеки націлилися оптимізатори.

Як вважає уповноважений місцевого осередку громадської організації «Територія гідності» Станіслав Голубець, такі наміри зовсім не відповідають нинішнім нагальним потребам суспільства, адже, крім просвітницької ролі, бібліотеки виконують важливу місію з патріотичного виховання, що особливо важливо під час воєнних дій на сході України та інформаційної війни з сусідньою державою.

У міськвиконкомі заспокоюють: скільки і яких закладів закрити — це питання ще планують обговорювати як із громадськістю, так і з керівником бібліотечної системи. Для реорганізації необхідне й погодження міністерства. Хоч позиція відомства, як і самого віце-прем’єра — міністра культури України В’ячеслава Кириленка відома: бібліотеки необхідно всіляко підтримувати та розширювати їхню мережу.

Тим часом, сподіваючись на здоровий глузд чиновників, сміляни все-таки заявляють про свою рішучість обстоювати існування важливих культурних осередків, якими стали бібліотечні заклади.

Отож, перш ніж щось оптимізувати, кажуть у народі, спочатку сім разів відміряй.