Пенітенціарна служба є однією з найзакритіших систем. Спадок Радянського Союзу був орієнтований на створення поліцейсько-карного апарату нагляду над ув’язненими, тоді як метою виконання покарань повинно бути виправлення та ресоціалізація засуджених.

Стандарти функціонування установ виконання покарань не змінювалися протягом 75 років. У зв’язку з цим Урядом у 2016 році було розпочато реформу пенітенціарної системи, яка передбачає приведення умов тримання осіб, узятих під варту, та засуджених у відповідність до вимог Європейських пенітенціарних правил, забезпечення створення умов тримання, які не порушують гідність людини, а також недопущення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У вересні 2017 року урядовим рішенням схвалено Концепцію реформування (розвитку) пенітенціарної системи України. Як зазначається у Концепції, проблемами, які потребують розв’язання, є застарілість матеріальної бази діючих пенітенціарних закладів, більшість будівель і споруд яких перебуває у незадовільному стані, а окремі — в аварійному. Отже, не забезпечуються умови тримання засуджених та ув’язнених: недостатність природного та штучного освітлення в камерах; відсутність примусової вентиляції та постійного доступу до проточної питної води; недостатня кількість умивальників, електророзеток, зливу води у туалетах; надмірна вологість та ураженість грибком стін камер тощо.

Персоналом установ виконання покарань вчиняються кримінальні правопорушення, пов’язані з виконанням покладених на них службових обов’язків, а саме: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, незаконний збут наркотичних засобів, прийняття пропозицій, обіцянки або одержання неправомірної вигоди тощо.

Ув'язнені в Україні також потерпають від насильства з боку неформальних лідерів кримінального світу.

Як повідомили редакції газети «Урядовий кур’єр» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, у 2018 році на урядову «гарячу лінію» надійшло майже 1 000 звернень з питань дотримання прав засуджених, а саме: умови перебування в установах виконання покарань, умовно-дострокове звільнення,протиправні дії персоналу установ виконання покарань, переведення засудженого, застосування амністії тощо.

Так, житель Крижопільського району Вінницької області, який перебуває у виправному центрі,повідомив, що працював різноробочим та за листопад 2017 року йому не виплачено заробітну плату. Заявник просив сприяння у виплаті заробітної плати.

За результатами розгляду звернення у Центрально-Західному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції поінформували, що заборгованість із заробітної плати засудженому погашена повністю.

Заявник із м. Харків зателефонував на урядову «гарячу лінію» з такого питання. Його брат, перебуваючи в СІЗО м. Харків, оголосив голодування у зв'язку з тим, що він є хворим на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію, проте не отримує медичне забезпечення та йому відмовляють у лікуванні. Засуджений звертався до адміністрації СІЗО, до Прокуратури Харківської області, проте питання не вирішувалось. Зі слів заявника, стан здоров'я брата є загрозливим і просив вжити заходів для термінового переведення брата до медичного тубдиспансеру з метою подальшого лікування.

У Північно-Східному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції поінформували, що громадянину було забезпечено проведення медичного обстеження в умовах медичної частини установи. За результатами оглядів лікарів-фахівців та проведених клініко-лабораторних обстежень призначене амбулаторне лікування. Засуджений забезпечений безкоштовно лікарськими засобами у повному обсязі згідно з призначеннями лікарів.

Заявниця з Броварського району Київської області просила сприяння у перерахуванні їй пенсійних виплат, призначених чоловіку, який відбуває покарання у виправній колонії. Жінка стверджувала, що чоловік написав відповідну заяву, проте його пенсію вона не отримує.

Як повідомили в Центральному міжрегіональному управлінні з питань виконання примусових покарань та пробації Міністерства юстиції, відповідно до ст. 122 п. 4 Кримінально-виконавчого кодексу виплата особам, засудженим до позбавлення волі, призначених пенсій здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання. Із пенсій засуджених до позбавлення волі відшкодовуються витрати на утримання в установах виконання покарань в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому не менш як п'ятдесят відсотків пенсії зараховується установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого. Відповідно до заяв чоловіка заявниці поштові перекази їй було перераховано. У подальшому кошти також будуть перераховуватися на підставі заяв засудженого та в межах залишку коштів на його особовому рахунку.

За період з 17 по 23 жовтня 2018 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 24 835 звернень, з них по телефону —23 490, через інтернет —1345.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: 
Урядова гаряча лінія 1545-1,
Урядова гаряча лінія 1545-2,
Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 
0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: 
+38(044)284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua