У межах святкування 250-річчя основоположника літературної мови, письменника, громадського діяча Івана Котляревського у Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відкрито художню виставку «Енеїда», на яку прибули митці з майже 20 областей. Перша така виставка в Україні за участі тогочасної еліти відбулася у 1903 році в Полтаві. Її було приурочено встановленню пам’ятника Котляревському. Про ту виставку нагадують роботи її учасників — художників Григорія Мясоєдова, Олексія Писемського, Василя Кричевського, Григорія Цисса, Івана Мясоєдова, Василя Волкова, Миколи Ярошенка, Володимира Казанцева, виставлених у нинішній експозиції, — всього 27 творів.
За десять метрів звідси, у найбільшій в Україні виставковій залі, представлено найкращі роботи сучасних майстрів пензля, виконані в різних техніках, жанрах і стилях. Увагу привертає велика яскрава картина «Дума про Наливайка» полтавського художника, кобзаря, бандуриста, лірника, поета Івана Новобранця. Тема Наливайка, козаччини близька йому, бо він теж родом із Лубенщини, з дитинства багато чув про події тих часів, як народні повстанці вели визвольну боротьбу за рідну землю і як їх розбили переважні сили супротивника. «Оце ось річка Солониця, вони тут отаборилися, і тут їх знищили. Ось Северин Наливайко зі своїми людьми проривається з оточення. І врешті він переможений і ховає шаблю в піхви. Це реєстрові козаки беруть його на аркан». Під картиною автор написав щемливий текст думи, яку готував 15 років. А саму картину намалював рівно за рік.
Вражають самобутністю, силою образу, фарбами роботи «Покрова» та «А я дівчина-полтавка» члена Національної спілки художників України доцента Полтавського національного педуніверситету імені В.Г. Короленка Юлії Мохірєвої, яка відроджує традиційний полтавський розпис виробів із дерева, зокрема ікон і скринь. Основний елемент її розпису — яблуко. Напевно, тому, що вона з родини потомствених полтавських садоводів. І тема садів у неї у крові.
Спонукають до роздумів твори різьбяра, художника Юрія Манкевича, зокрема «Святий Юрій-Переможець» в інкрустованій позолоті. Усі роботи на виставці самобутні й талановиті, перемагали на багатьох конкурсах. Експонують і живописні графічні, скульптурні, керамічні твори, а також вишивки, витинанки, карбування, килими. Найкращий і найбільший — килим «Зоряний» решетилівської майстрині Ольги Пілюгіної.
На відкриття «Енеїди» завітало багато містян. На вході їх зустрічали ароматним короваєм із сорту пшениці котлярівна, виведеного селекціонерами Полтавської державної аграрної академії. Представник академії науковець Віктор Самородов повідомив, що в короваї є опішнянські сливи. Це символічно, бо Еней просив Юнону нагородити його «лубенським шмат-короваєм і коритом опішнянських слив».
Він розповів, що Іван Котляревський добре знався на тогочасних сортах зернових культур, на його честь назвали два сорти пшениці, а чимало нових сортів рослин названо іменами його персонажів. Зокрема, за кордоном є квіти «Наталка полтавка», на Вінниччині й Київщині популярний безалкалоїдний буркун «Еней», а ячменем «Еней» у нашій країні засівають майже мільйон гектарів. Еней — символ стійкості, сили, витривалості, а Наталка полтавка — краси.
Присутні на заході громадські діячі, політики говорили про непроминуще значення «Енеїди» Котляревського у визвольній боротьбі народу за незалежність, що він актуальний і нині. Голова Полтавського обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» Микола Кульчицький порівняв висловлювання непримиренних суперників Енея і Турна. Перший, звертаючись до побратимів, казав: «Козацтво, лицарство, братове!», Турн звертається до латинян: «Рєбята!» Він зауважив, що в «Енеїді» є заповіт Котляревського нам усім. Зокрема, коли Еней спустився в пекло до батька, той йому сказав приблизно таке: «Ти побудуєш велике царство, новий Рим, якщо не будеш цілувати ноги чужої постола». Ці слова було сказано після полтавської трагедії у Північній війні. Не випадково Котляревський згадує у творі Лубенський полк, який було повністю знищено в Батурині, а також Гадяцький і Полтавський полки. І не згадує Миргородського і Прилуцького, які воювали на боці Петра. Причини поразки боліли Котляревському, він хотів донести історичну правду до нащадків і таки знайшов форму, як про це розповісти найдохідливіше.
«Епіграф виставки «Енеїда» — слова Котляревського «Любов к Отчизні де героїть, там сила вража не устоїть». А ще він говорив: «Коль общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, лети повинність ісправлять». Наша спільна повинність — зберегти українську націю», — підсумував ініціатор проведення заходу голова Полтавської організації національної спілки художників України заслужений діяч мистецтв Юрій Самойленко.
Всеукраїнська художня виставка «Енеїда» у Полтаві працюватиме кілька тижнів. Вона стане подарунком тим, хто любить Україну й усе українське.
Ми в Google+