Згідно з останніми прогнозами Укргідрометцентру, наприкінці цього тижня погодні умови почнуть поліпшуватися, а з наступного тижня розпочнеться хоч і нетривале, однак бабине літо: в більшості областей температура повітря може сягнути 15—20 градусів тепла. Однак наразі погода зовсім некомфортна, тому з 1 жовтня НАК «Нафтогаз України» почала доводити тиск у системах газопостачання до робочої норми, а більше половини регіонів почали подавати тепло до об’єктів соціальної інфраструктури та осель. Інші регіони ухвалюватимуть рішення про початок опалювального сезону, враховуючи конкретні погодні умови, в інтересах жителів тих чи тих територій. 

«Енергетичних ресурсів заготовлено вдосталь, отже включати опалення можна у будь-який потрібний момент. На цьому я наголошую і закликаю місцеві органи влади, звичайно, економити енергоресурси, але не зволікати з рішенням про подачу тепла, коли це справді доречно», — зауважив Прем’єр-міністр Микола Азаров.

За інформацією Мінрегіону, підготовку до осінньо-зимового періоду фактично завершено, проте існують ризики, пов’язані зі зношеністю систем теплопостачання.

Відпрацювати всі сценарії

У цьому контексті Прем’єр-міністр звернув увагу на готовність аварійно-відновлювальних бригад і створення необхідних запасів матеріалів для ліквідації можливих аварій.

«Якщо вже такі неприємності і трапляться, головне, щоб негайно було вжито необхідних заходів та надано оперативно допомогу людям, аж поки теплопостачання не буде відновлено. Наголошую: тепло повинно бути не на папері, а в оселях і будинках, у школах, дитячих садках, лікарнях», — заявив Микола Азаров, додавши, що відповідальний за цей напрям роботи віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул.

Водночас відповідні центральні органи влади та місцеві адміністрації повинні забезпечити стабільну роботу дорожнього господарства в осінньо-зимовий період. Для цього, за словами глави уряду, потрібно завершити заготівлю посипних матеріалів і реагентів, провести ретельну інвентаризацію спеціальної техніки як державних організацій, так і приватної. «Доручаю Державній службі з надзвичайних ситуацій завершити уточнення планів взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, зробити «прогон» сценаріїв роботи в екстремальних ситуаціях, затвердити розрахунки сил і засобів, забезпечити їх готовність до дій за такими сценаріями», — поставив завдання Прем’єр.

Навчатися з комфортом

Першої неділі жовтня в Україні відзначають День учителя, тож глава уряду окрему увагу приділив проблемам освітянської галузі — як інфраструктурним, так і тим, що безпосередньо стосуються навчального процесу.  

За словами Миколи Азарова, нині по всій країні реконструюють й будують нові навчальні заклади, де діти можуть навчатися з комфортом у будь-яку пору року. «Все це дуже добре. Але по всій країні треба зробити набагато більше: хоча б тому, що постійно зростають вимоги до якості, комфорту і обладнання приміщень навчальних закладів. Більшість старих приміщень треба утеплити за сучасними технологіями, обладнати енергоощадними приладами, світильниками тощо. Такі речі й багато іншого треба господарським оком побачити, оцінити, якщо треба, дати пораду і допомогти місцевій владі», — зазначив Прем’єр.

Відтак він висловив сподівання, що на День учителя кожен член уряду відвідає закріплений за ним регіон і не формально, а змістовно проведе діалог з освітянами: якими проблемами нині живуть учителі, як держава може і зобов’язана їм допомогти в конкретних ситуаціях.

Діти очікують тепла і в школах, і в домівках. Фото Володимира ЗAЇКИ

Нові стимули для педагогів

Якщо в інфраструктурному плані проблеми поступово розв’язуються, то у сфері забезпечення шкіл педагогічними кадрами вимальовується вкрай нерайдужна перспектива. «Нині в навчальних закладах працює 80 тисяч учителів пенсійного віку, що становить приблизно 17% від загальної кількості педагогічних працівників. Причому за останні десять років їхня кількість зросла на 15 тисяч осіб. Натомість кількість учителів у віці до 30 років із кожним роком зменшується. Вікова ротація необхідна і неминуча. А з цим у нас, як бачимо, не просто проблема, а вже тривожна хронічна ситуація», — констатував глава уряду.

За його словами, випускників педагогічних вишів цілком достатньо для планомірного оновлення кадрів, а працювати нікому, адже молоді люди влаштовуються працювати де завгодно, тільки не в школі. «Доручаю міністру освіти і науки Дмитру Табачнику критично проаналізувати стан справ і терміново запропонувати такі зміни до нормативної бази, що передбачали б, аби випускники педагогічних вишів, які навчалися коштом бюджету, обов’язково отримували б призначення за фахом і принаймні певний час обов’язково відпрацювали б у школі», — підкреслив Прем’єр.

При цьому необхідно напрацювати нові стимули для залучення молоді до педагогічної роботи. У цьому контексті МОН доручено розробити програму перетворень у педагогічній освіті та створення умов для оптимального омолодження педагогічних кадрів.

Рецепт лідерства

Водночас Микола Азаров зазначив, що світові тенденції, пов’язані з бурхливим розвитком інформаційно-комунікативних технологій, потребують нового підходу до навчання у школах. «Починаючи з минулого навчального року поступово впроваджується новий Державний стандарт початкової загальної освіти, відповідно, школи розпочали працювати за новими програмами і підручниками. Рішучим кроком стало впровадження у новому стандарті інформаційно-комунікаційних технологій, починаючи з 2 класу. Це основа для того, щоб вивести нашу країну у світові лідери з використання інформаційно-комунікаційних технологій», — заявив Прем’єр, додавши, що всі школярі розпочинають вивчення іноземних мов з 1 класу. Загалом перехід початкової школи на новий зміст навчання відбудеться у 2015—2016 навчальному році.

А з 1 вересня 2018 року, за словами Миколи Азарова, розпочнеться перехід загальноосвітніх навчальних закладів на профільне навчання, для цього треба створити нормативно-правове, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення. «У зв’язку із зазначеним, забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів комп’ютерною технікою та навчальними кабінетами хімії, біології, фізики, географії та математики тощо залишається нашим першочерговим завданням», — наголосив глава уряду.

ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ

♦ Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації (проект закону);

♦ Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо умов доступу до мереж транскордонної передачі електроенергії (проект закону);

♦ Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 р. № 656 (щодо встановлення щомісячної найменшої пенсійної виплати інвалідам війни та учасникам бойових дій у період війни 1945 року з імперіалістичною Японією) (постанова Кабінету Міністрів);

♦ Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів (постанова Кабінету Міністрів);

♦ Про проект Концепції головування України в Співдружності Незалежних Держав у 2014 році (протокольне рішення) (розпорядження уряду).