«Указ Президента України про часткову мобілізацію. Призовна кампанія 2014 року» — такою була тема нашої прямої лінії, впродовж якої на запитання відповідали начальник відділу призову та комплектування — заступник начальника управління комплектування та призову Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних сил України полковник Валерій ДЕНДЕБЕРА та його колега, заступник начальника мобілізаційного відділу мобілізаційного управління Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних сил України полковник Олександр ПРАВДИВЕЦЬ.

Ольга І.,  мати мобілізованого,  м. Тернопіль:

— Коли повернуть додому дітей? Брали на 45 діб, а вже пішов третій місяць.

Полковник Валерій ДендебераПолковник Олександр Правдивець — 45 діб — це термін, упродовж якого здійснюється мобілізація, тобто призов військовозобов’язаних для доукомплектування військових частин Збройних сил України та інших військових формувань. Цей термін не стосується строку перебування військовослужбовців, призваних під час мобілізації на військову службу, а стосується лише механізму призову на військову службу. Отже, служити солдати та офіцери, призвані впродовж цих 45 діб (починаючи з 7 травня), будуть доти, доки їх не демобілізують указом Президента.

Щодо того, коли буде такий указ, то це вже питання до тих, хто його має підписати. Але логіка тут підказує: указ буде видано з урахуванням виконання завдань, для яких наших земляків було мобілізовано. А саме — або щойно війна закінчиться, або її сила різко піде на спад.

Вікторія Л., м. Київ:

— Сину надійшла повістка з військкомату — призивають на строкову службу. Як довго він служитиме? Де саме? Занепокоєна, щоб не потрапив на Донбас.

— По-перше, що треба чітко розрізняти мобілізацію і призов на строкову службу. Мобілізують військовозобов’язаних. Як ми уже говорили, мобілізують громадян на такий термін, якого потребує Вітчизна. Для строкової служби це рік (якщо на флот, то на півтора року). Виняток становлять громадяни, які мають вищу освіту (спеціаліст або магістр) — їх призивають тільки на 9 місяців.

Кого призивають? Тих, хто ще не служив, віком 18— 25 років.

— Але ж казали, що призову більше не буде?

— Так, відповідно до Програми розвитку і реформування Збройних сил України на період до 2017 року, з цього року ми не планували призивати юнаків на строкову військову службу до лав Збройних сил України. Але агресія Росії показала, що без строковиків нам не забезпечити належну боєздатність армії. Важливо зрозуміти і те, що без людей, які пройшли строкову військову службу, ми не зможемо сформувати мобілізаційний резерв, у нас не буде достатньої кількості військовозобов’язаних.

Тому в. о. Президента видав Указ №447 від 1 травня «Про заходи щодо підвищення обороноздатності держави», яким і було поновлено призов на строкову військову службу до Збройних сил України та інших військових формувань. У розвиток указу підготовлено розпорядження Кабінету Міністрів України, в якому буде визначено чисельність громадян по регіонах і необхідні кошти для забезпечення призову громадян на строкову військову службу. Нині це розпорядження доопрацьовують, і щойно його ухвалять, розпочнеться призов. Громадян будуть призивати впродовж червня-липня, якщо виникне потреба — ініціюємо продовження призову ще й на серпень.

Тетяна ЗАМАШНА,  м. Запоріжжя:

— Сину вже 18, але він саме закінчує школу і має здавати ЗНО. Ретельно готувався, а тут — призов. Мене непокоїть: якщо він піде в армію, то чи зможе після служби добре скласти це незалежне оцінювання?

— Так, ситуація незвичайна, бо як правило ми проводили призов восени чи весною, коли з учнями та студентами було усе зрозуміло: вчишся — отримай відстрочку. Тому нині на прохання Міносвіти ми врахували особливості призову влітку і його збіг із ЗНО та вступною кампанією.

Громадяни, які в цьому році вступатимуть до вишів після закінчення школи, ліцею, коледжу, мають право на відстрочку, тож їх у план комплектування військ не включають. Таким хлопцям потрібно надати у військкомат довідку про те, що вони зареєструвались на ЗНО. Відстрочку буде надано і бакалаврам, які мають намір отримати ступінь магістра або спеціаліста.

— А чи є причиною відстрочки від призову сімейні обставини?

— Так. Законом це передбачено. Наприклад, якщо хлопець має непрацездатних батьків, які перебувають на його утриманні. Або якщо утримує двох чи більше неповнолітніх дітей. Там доволі довгий перелік, раджу призовникам ознайомитися з ним.

Бійці Національної гвардії вимагають надати належний їм статус учасників бойових дій. Фото УНІАН

Артем СКОЛЬНИЦЬКИЙ,  м. Одеса:

— Чи гарантовано збереження робочого місця за призовником?

— Ні. Під час призову громадянина на строкову військову службу йому виплачують вихідну допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат. А після проходження строкової військової служби гарантується першочергове право на поновлення, якщо ця посада вакантна.

— А як стосовно тих, кого мобілізують під час часткової мобілізації? За ними зберігається робоче місце?

— Так. Зберігається. Внесено зміни до Закону України «Про військовий обов’язок» і до Кодексу законів про працю України, де статтею 119 гарантується збереження робочого місця, посади і середнього заробітку за людиною, яку призвали на військову службу під час мобілізації.

Виконання цих вимог належить до компетенції Міністерства соціальної політики. Мінсоцполітики підготувало лист, у якому роз’яснило цю норму закону. Найкраще, мабуть, зацитувати цього листа, щоб мобілізовані або їхні родичі могли скористатися цими цитатами у разі потреби:

«З метою врегулювання трудових відносин та оплати праці при частковій мобілізації на військову службу до Збройних сил України з 1 квітня 2014 року набув чинності Закон України від 27.03.2014 №1169-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації», яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема й до Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини другої статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період гарантується, але не більше одного року, збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.

При цьому середній заробіток працівнику нараховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Статтею 24 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітну плату виплачують працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (у разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць з періодичністю не більше 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата».

— Закон, про який ви говорите, був ухвалений після початку мобілізації, а закон, як відомо, зворотної дії не має. Як бути тим, кого вже звільнили після мобілізації?

— Це вже врегульовано: 07.06.2014 року набув чинності Закон України від 20.05.2014 № 1275-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації». Згаданим законом дія усіх норм поширюється на всіх військовослужбовців, призваних під час мобілізації, починаючи з 17.03.2014. Крім того, законом значно розширено коло підстав, за наявності яких військовослужбовців можуть звільнити з військової служби й до безпосередньо демобілізації, врегульовано проблемні питання соціального, правового та фінансового характеру.

Наталія ЯРМЕСЬКО,  м. Вінниця:

— Як можна непідготовлених хлопчиків посилати на війну?

— Відповідально заявляю, що у зону бойових дій строковиків ніхто посилати не буде. Інша річ, що після завершення служби хлопцям можуть запропонувати службу за контрактом.

— А де вони служитимуть?

— Частина юнаків, яких призиватимуть цього року, пройде підготовку в навчальних центрах Збройних сил (у народі їх називають «учебка») для отримання військово-облікової спеціальності. На жаль, пропускні можливості цих навчальних центрів недостатні, тому решту для отримання початкової військової підготовки направлятимуть на полігони Збройних сил. Там вони спочатку пройдуть курс молодого бійця, затим ще місяць вдосконалюватимуть вишкіл, отримуватимуть спеціальність стрільця, кулеметника, гранатометника. Далі — у частину для проходження служби, для вдосконалення навичок уже в складі свого підрозділу.

З «учебок» у частину відправлятимуть після трьох-чотирьох місяців підготовки (залежно від спеціальності). Але ще раз підкреслю — ні в яких АТО ці хлопці участі не братимуть.

— Багато хто починає посміхатися: «Ну от, знову местимуть плац без упину». Чи є нині якісь зміни в підготовці? Чи вистачить патронів, щоб навчити їх стріляти?

— Боєприпасів вистачить. І вчити будемо по-справжньому, бо інакше не отримаємо в запас військовозобов’язаних, яких можна буде використовувати в особливий період.

Ну і цей період — період строкової служби — дасть хлопцям можливість подумати, для кого військова служба стане справою усього життя, а хто просто послужить і піде в запас.

Особливо хочу акцентувати увагу на можливості проходження служби в елітних військах — аеромобільних, морській піхоті, підрозділах спеціального призначення.

— І що їм дасть служба в таких військах?

— По-перше, високий рівень фізичної та морально-психологічної підготовки. По-друге, оволодіння відповідними видами зброї і військової техніки, різноманітними спеціальностями, зокрема й тими, що затребувані у цивільному житті.

— Скільки планується призвати, якщо у вас є такі цифри?

— Завдання щодо призову громадян на строкову військову службу буде встановлено Кабінетом Міністрів України, відповідна постанова якого буде доведена до громадськості через засоби масової інформації.

— Де територіально служитимуть призовники?

— Генеральний штаб Збройних сил України ухвалив екстериторіальний принцип комплектування ЗСУ, який полягає в тому, що в межах оперативного командування (у своїй області) залишається 50% (для накопичення мобілізаційного ресурсу), а 50% служитиме трохи далі від дому.

— А яка ідеологія у такого рішення? От знаєте, як кажуть, чому був територіальний принцип: мовляв, щоб родичі могли їх прогодувати…

— Збройні сили України нині вийшли на достатній рівень аутсорсингу (аутсо?рсинг з англійської — передача компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду. Угода, за якою роботу виконують люди із зовнішньої компанії, що зазвичай також експерти у цьому виді робіт. Аутсорсинг часто використовують для скорочення витрат. — Вікіпедія) в частині, що стосується забезпечення харчування військовослужбовців: і контрактників, і строковиків. Контрактник, скажімо, може харчуватися раз на день безкоштовно (на вибір — сніданок, обід чи вечеря). А якщо він не хотів користуватися цим правом, то міг брати компенсацію. На час перебування його в добових нарядах, на польових виходах цілодобове харчування було безкоштовним.

Харчуванням займаються фірми, які виграли тендери. Ми перевіряли якість їхніх послуг. Я особисто неодноразово їв разом із військовослужбовцями строкової служби, щоб перевірити цю якість — харчі були цілком пристойні.

І стосовно проживання: було вжито певних кроків для переобладнання казарм у гуртожитки покращеного типу.

Сергій Анатолійович ЛЬОВКІН,  м. Мелітополь  Запорізької області:

— А оті 50% строковиків, які служитимуть в інших областях, можуть потрапити в частини, що стоять на Донбасі?

— Нині питання щодо Донецьку та Луганська не стоїть, туди нікого не направлятимуть. А щодо необхідності переміщення як такого… Я вважаю, що держава у нас в принципі не настільки велика і не такі вже значні кліматичні розбіжності, тож нічого страшного, якщо юнак на 12 місяців, приміром, із Закарпатської області піде послужить в Житомирську або Київську області, чи в Харківську, в Сумську.

Максим ЛУГІНЧЕНКО,Херсонська область:

— Де гарантія, що не буде дідівщини? Одна з причин (принаймні так озвучувалося) переходу на контрактну службу — це те, що під час строкової служби з’являються «дєдушки», «зємлячества» або якісь інші форми. Я сам служив, знаю, наскільки це мерзотні речі…

— Там, де командир виконує свої обов’язки з ранку до ночі і є відповідний контроль, там, де проводять заняття й інтенсивну бойову підготовку, — там дідівщини не буде. І тому, що командири зупинятимуть це, і тому, що за умови інтенсивного навантаження солдатам про це ніколи буде навіть думати. Але винятки ймовірні, бо армія — це інститут з великою кількістю людей, у першу чергу чоловіків, і в кожного з них свій рівень виховання.

— А хто ще, крім безпосередньо командира, відповідає за те, щоб дідівщини не було? Показують по телевізору, що нині є служба капеланів.

— Немає такої служби. Але є офіцери виховної структури. Заступник командира роти з виховної роботи. Такі ж заступники є у командира частини, бригади, окремого батальйону. Вони відповідають за морально-психологічний клімат безпосередньо у підрозділі. Вони займаються моніторингом і вивченням обстановки. Також у частинах є штатні психологи.

— А які покарання за, як ви кажете, «казармене хуліганство»?

— Дисциплінарна або кримінальна відповідальність. Дисциплінарна визначена статутами. Дисциплінарна передбачає перебування в дисциплінарному закладі (між людей його називають «дисбат»).

І ще одне. Дідівщина і земляцтво прийшли свого часу в Збройні сили Радянського Союзу ще й тому, що призивали контингент, який мав судимості. У нас цього немає взагалі. Людина, яку притягували до відповідальності, служити не буде. Психологічну придатність, зокрема й агресивність, неадекватну поведінку тощо виявляють психологи. Залучаємо й наркологів, які допомагають виявити схильних до зловживання алкоголем, вживання наркотиків.

— Таких і раніше відправляли в стройбат. А як тепер?

— Таких підрозділів у нас уже давно немає. Стройбати ліквідували у 2002 році.

— Ще запитання: той, хто здійснить адміністративне порушення, може «відкосити» від армії? Пішов, комусь набив пику, і в армії не служитимеш?

— Поодинокі випадки бійки не розглядаються апріорі. Ми всі люди, і якісь моменти бувають. Інша річ, якщо це все має систематичний характер.

— Тобто треба разів зо три набити?

— Так категорично не можна заявляти. Підхід буде особистий. Кожен призовник спілкуватиметься з психологом, який і визначатиме, наскільки ця людина «косить» і закривається цими довідками чи в неї справді певні розлади. Тому призовники проходять огляд у психіатра, невропатолога, спілкуються з психологом, до того ж проходять тести на психологічну стійкість в районному військовому комісаріаті, в обласному збірному пункті.

Ігор КОЛОМОЙЧЕНКО,  м. Дніпропетровськ:

— Ви вже нарешті укомплектували військкомати? Бо як почалася війна, виявилося, що нема кому займатися мобілізацією. Я в черзі півдня простояв, а мене так і не мобілізували.

— Так, військкомати тепер укомплектовані належним чином. Але тут інша річ важлива. У нас, на жаль, досі люди не знають, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюють місцеві органи влади через військові комісаріати. А призов на строкову військову службу — районні, міські, обласні призовні комісії, роботу яких організують і забезпечують районні, міські, обласні державні адміністрації.

Павло М.:

— На даний момент я мобілізований, а до цього був у декретній відпустці по догляду за дитиною. Звертався до військкомату, аби демобілізували, і тепер отримав відповідь, що мене можуть звільнити з військової служби. А місцеві юристи (тобто при штабі) кажуть, що немає такого закону, за яким мене можуть звільнити. Дитині немає ще трьох років. Дружина працює, але через необхідність доглядати за дочкою вона або бере дитину на роботу, або не ходить взагалі — тобто їй не виплачують в повному обсязі заробітну плату. До того ж дитина часто хворіє, і в дитячий садок ми не можемо її відправити. Я звернувся до начальника штабу, а він мене відправив до юриста. Той в усній формі пояснив, що мене не можуть звільнити, бо немає такого закону, і нині особливий час, тож потрібно чекати.

— Вони пропонували вам почекати, бо закон було ухвалено, але на момент вашого спілкування ще не набув чинності. Нині Президент підписав його, і з 07.06.2014 цей закон уже чинний. Зверніться знову до командира частини.

Настасія МНОГОГРІШНА,  м. Суми:

— Мого друга забрали в армію, і він казав, що скоро повернеться, бо буде чи то ротація, чи то демобілізація. Поясніть різницю між ротацією та демобілізацією, і коли повернеться мій друг.

— У нас уже розпочалася ротація підрозділів АТО і виведення частини підрозділів та заміна на інші підрозділи.

Ротація — це процес заміни, тобто воюють оці, а ці ось тут стоять на відпочинку в резерві, і їх поміняли місцями.

А демобілізація… Демобілізації будуть підлягати всі військовозобов’язані, які призвані під час мобілізації в особливий період. Але цей процес проходитиме поетапно. Станеться це після того, як буде указ Президента про демобілізацію.

— А коли такий указ буде?

— Коли в країні стабілізується воєнно-політична ситуація.

Ілля В.,  м. Сквира Київської області:

— Що є підставою для відстрочки від мобілізації?

— Порядок призову під час мобілізації, а також звільнення від нього регулює стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», там визначено, хто має право на відстрочку. Це, зокрема, непридатні за станом здоров’я, яких визначає військово-лікарська комісія, ті, у кого на утриманні перебувають п’ятеро і більше дітей, та інші особи, які зазначені у законі.

— До нас ще звертаються люди… Є багато добровольців, яких не мобілізують, на відміну від тих, у кого, приміром, четверо дітей.

— Нині тривають заходи щодо мобілізації певної кількості батальйонів територіальної оборони, які створено на території України. Їх комплектують за рахунок якраз переважно добровольців (хоч там є і військовозобов’язані, і за контрактом). Вони ще не укомплектовані. Якщо до вас звертаються такі люди, потрібно направляти їх до відповідних військових комісаріатів. Ми, до речі, внесли зміни до законодавства і збільшили вік перебування в запасі. Тобто люди, яких зняли з військового обліку у зв’язку з досягненням певного віку (солдати, наприклад, до 40 років), нині мають право поновитися на військовому обліку і продовжити службу в запасі. Вік перебування в запасі за цим законом продовжили майже до 55 років. Усім добровольцям гарантована можливість реалізувати своє конституційне право на захист Батьківщини. Але головна умова  — придатність за станом здоров’я.

Отже, доброволець має прийти у військкомат і заявити про своє бажання служити. Далі його направляють на військово-лікарську комісію. І перевірять його морально-ділові якості. Людина про себе може уявляти що завгодно, але саме військовий комісаріат визначатиме необхідність і придатність для служби.

— А кому ці батальйони мають підпорядковуватися? Бо тут хто лишень не заявляв, що має власний батальйон.

— Є Закон України «Про оборону України», в якому визначено питання територіальної оборони. Завдання територіальної оборони — боротьба з оперативно-розвідувальними групами ворога, охорона важливих державних об’єктів і органів державної влади тощо. Їх формують як стрілкові батальйони без важкого озброєння, тобто мають на озброєнні хіба що кулемети та гранатомети. Пересуваються на автомобільному транспорті й виконують завдання в зоні територіальної оборони і поза її межами. Зона територіальної оборони — це область. Голова ОДА — керівник зони, військовий комісар — начальник штабу. Підпорядковуються ці батальйони Генеральному штабу Збройних сил України і Верховному Головнокомандувачу Збройних сил України.

Віктор НОВІНСЬКИЙ, м. Київ:

— Чи будуть збори «партизанів», як це було за радянських часів?

— Нині ми склали і підписали план підготовки військовозобов’язаних за відповідними військово-обліковими спеціальностями на наступний рік. У цьому році перед мобілізацією проводили вже навчальні збори. Спланували й наступні збори, є відповідний ресурс — виділений, запланований.

Їх не проводили якраз через брак ресурсів. Потреба у таких зборах є, особливо щодо фахівців дефіцитних спеціальностей.

— Тобто тих, хто перебуває на обліку, можуть залучати до зборів? Як надовго?

— Законом визначено, що військовозобов’язаних (крім резервістів) можуть призивати районні (міські) військові комісаріати на навчальні збори до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу.

— Ви говорите про мобілізацію. А як забезпечуватимуть захистом та спорядженням мобілізованих? Маємо достовірну інформацію з передової про погане оснащення бійців. І це при тому, що уряд виділив чималі кошти, при тому, що люди назбирали понад 140 мільйонів гривень допомоги. Де спорядження? Чому так повільно все робиться? Де ті американські каски та бронежилети, про які вже стільки сказано та ТБ? Чому не можна вивезти з Польщі більше ніж один комплект захисту — люди хочуть купити для земляків, але не можуть перевезти через кордон?

Небайдужі, друзі та родичі мобілізованих готові йти брати штурмом Міністерство оборони і викидати з вікон тих, хто не справляється з нормальним забезпеченням армії.

— Спорядження — не наша компетенція, але ми обов’язково передамо це запитання відповідним службам.

«Пряму лінію»  провів і підготував  Олег ЛИСТОПАД,  «Урядовий кур’єр»

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою:  imrich@ukcc.com.ua.