Коли йдеться про людське життя, в неупереджених російських правозахисників спільна позиція з українськими, що грунтується на аналізі фактів. Саме це на зустрічі з журналістами продемонстрували голова Кримської польової місії з прав людини росіянин Андрій Юров і його українська колега Ольга Скрипник.
Характеризуючи ситуацію, Андрій Юров назвав правове поле Криму унікальним за негативними характеристиками. Воно українське, але українські закони там не діють. Отже, представники європейських правозахисних організацій доступу на півострів не мають. Є там правове поле Росії. У сфері прав і свобод людини воно репресивніше, ніж у Європі. І третя складова: особливе правове поле, створене місцевими елітами. Звідси потрійний прес на громадян. Оскільки міжнародні організації там не діють, то умови диктує безмежне право сили. Ця особливість й визначає стиль життя, узагальнив правозахисник.
За його словами, всі закони згортання прав людини, які імплементували в Росії 14 років, Крим пережив за шість місяців.
— Нині йдеться про системні порушення прав людини, — підсумувала Ольга Скрипник.
Які ж аргументи наводять керівники Кримської польової місії з прав людини? Йдеться про зникнення людей. Як кримських татар, так і українців. Тому панує страх, невизначеність, що буде завтра.
Особливу небезпеку правам людини становить так звана воєнізована самооборона. Її представники не зважають на будь-які закони. Промовці одноголосно вважають кримську самооборону інструментом залякування населення. Вона разом із ФСБ проводить затримку громадян, допити, обшуки.
Переслідування і тиск на ЗМІ — ще одне системне порушення. Незалежній пресі перекрили кисень. Багато журналістів змушені залишити роботу або півострів.
Крім цього, заборонено мирні збори об’єднань і громадян, обмежено свободу пересування. Сподіватись на справедливий суд теж не можна.
Болючою залишається проблема громадянства. На думку керівників Кримської польової місії, вона може загострюватись. Пов’язано це з тим, що з наступного року на півострові запровадять квоту на перебування там «постійних іноземців». Становитиме вона 5,4 тисячі громадян. До їх числа ввійдуть і ті наші співгромадяни, які не відмовились від українського паспорта. Звичайно, впевнені Андрій Юров і Ольга Скрипник, усі не громадяни Росії, які проживають на півострові, у квоту не втиснуться. Тим більше, що її можуть заповнити прибулі з інших країн на заробітки. Що тоді буде з власниками українських паспортів — не відомо.
Громадянина Росії Андрія Юрова запитали, чи не відчуває він тиску російської влади за свою діяльність.
— Я член ради з прав людини при президентові Росії, — відповів керівник Кримської польової місії, — тому формально влада на мене не тисне. Однак на мене вже здійснювали напад, постійно отримую погрози. То діють представники так званої третьої сили, які не поділяють моєї позиції.
ДОВІДКА «УК»
Кримська польова місія з прав людини створена 5 березня 2014 року для об’єднання тих, хто не залежно від політичної позиції готовий захищати права людей на півострові. Її представництва є в Сімферополі, Києві, Москві та Санкт-Петербурзі.
РЕАЛІЇ КРИМСЬКОГО ЖИТТЯ
У вівторок, 16 вересня, у Сімферополі будинок Меджлісу кримськотатарського народу оточили люди в масках, у військовій формі та з автоматами, а також співробітники поліції. Незабаром під’їхав автозак. За інформацією одного з місцевих видань, після завершення 12-годинного обшуку було вилучено всі комп’ютери, зламано сейф, з якого забрано особисті речі Мустафи Джемілєва і деякі протоколи засідань Меджлісу.
Крім того, продовжилися обшуки в будинках кримських татар, зокрема днями співробітники ФСБ навідалися до осель члена Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва і голови меджлісу Білогірського району Мустафи Асаба.
Кримські татари розцінюють те, що відбувається, як «залякування соціально активних людей, як елемент психологічної дії».
В МВС і Слідчому комітеті Криму від коментарів відмовилися.
Ми в Google+