Агресією проти України росія порушила, крім усього іншого, основоположні документи та принципи ОБСЄ. Попри це російська федерація продовжує залишатися країною-учасницею організації. І понад те блокує її діяльність не тільки в Україні, а й загалом. Вигнати порушника з ОБСЄ наразі не видається можливим — юридичного механізму для цього просто не існує.

Однак делегація рф в ОБСЄ перебуває фактично в ізоляції, адже абсолютна більшість країн-учасниць рішуче засуджують російську війну та стоять на боці України. Керівництво організації та країни-учасниці знайшли волю та спосіб долати російське блокування, про що свідчить упровадження Програми підтримки для України. І це в умовах, коли минулий 2022 рік ОБСЄ існувала без затвердженого річного бюджету через шантаж росії.

В інтерв’ю Укрінформу Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній ЦИМБАЛЮК розповів, що Україна та партнери спрямовують зусилля на те, щоб ще більше ізолювати рф в ОБСЄ та обмежити її вплив на процеси.

— Євгенію Вікторовичу, розпочну із простого, але важливого запитання: що дає нам ОБСЄ і чи потрібна Україні ця організація в її нинішньому вигляді?

— Навіть в умовах сьогодення ОБСЄ відіграє значну роль для України в політичному і практичному аспектах. Організація як багатосторонній форум постійного спілкування залишається важливою з погляду координації позицій та залучення підтримки для нашої держави, зокрема щодо формування позитивної позиції урядів з надання Україні зброї, встановлення відповідальності рф, мирної ініціативи України тощо.

Важливий напрям нашої роботи — обмеження впливу росії в ОБСЄ. І вже можна сказати, що російська делегації перебуває фактично в ізоляції: вони лише виголошують свої пропагандистські монологи під час засідань, але їм ніхто не вірить, з ними ніхто не вступає в дискусії та до них ніхто не дослухається. Політична роль російської делегація в ОБСЄ нині фактично ніяка. Єдине, що з огляду на наявні формати та правила процедури вони все ще можуть блокувати рішення організації, які потребують консенсусу держав-учасниць, і це постійно роблять.

Ми розраховуємо, що за сприяння головування, генерального секретаря та країн-партнерів ОБСЄ зможе відіграти провідну роль з погляду підтримки формули миру Президента України. І не лише у плані політичної консолідації. Засновану нещодавно ОБСЄ Програму підтримки для України ми розглядаємо саме як практичний елемент імплементації українського мирного плану.

— Розкажіть, будь ласка, детальніше про програму і як вона стосується формули миру.

— Як відомо, росія заблокувала всі польові місії організації, причетні до України. Це стосується і координатора проєктів ОБСЄ. Але потреба України у продовженні проєктної діяльності ОБСЄ залишалася, як і готовність головування, країн-учасниць та секретаріату нам допомагати й фінансувати цю діяльність. І тому питання було вирішено шляхом створення Програми підтримки для України в секретаріаті ОБСЄ та запровадження посади Спеціального представника головування ОБСЄ — координатора проєктів в Україні. Ми раді, що на цю посаду було перепризначено Генріка Вілладсена, який до цього вже керував проєктною діяльністю організації в Україні, і робив це ефективно.

Формально його офіс не є польовою присутністю ОБСЄ в Україні, він вважається лише представником головування. Але за суттю для України це майже нічого не змінює — Меморандум про взаєморозуміння 1999 року між Україною та ОБСЄ залишається чинним, хоч ми готові до певного його оновлення.

До речі, нині, як це визначено в меморандумі, втілюють лише ті проєкти, які визначить Україна й які нам потрібні. Немає такого, що якась країна надає кошти і диктує, який проєкт реалізуватимуть в Україні. Проєкти втілюють тільки за нашим погодженням. До того ж, усі їх обговорюють на новоствореній дорадчій раді, участь у якій беруть країни-донори, секретаріат, представник головування та Україна, і наша позиція там визначальна.

І тому нині в нас є змога практично імплементувати саме ті проєкти, які нам потрібні з огляду на формулу миру. А фактично всі її компоненти більшою чи меншою мірою важливі для діяльності, яку ОБСЄ зазвичай проводить у державах-учасницях. Зокрема це стосується і продовольчої, й енергетичної, й екологічної безпеки, звільнення полонених і депортованих, відновлення територіальної цілісності України та світового порядку, припинення бойових дій і запобігання ескалації в майбутньому, повернення справедливості.

Важливі для нас проєкти гуманітарного розмінування, реабілітації ветеранів та постраждалих внаслідок війни людей, протидії забрудненню навколишнього середовища, вирішення гуманітарних потреб, збільшення потенціалу національної поліції, підвищення кібербезпеки, боротьби із трафіком людей.

Щодо останнього пункту, то нині, як відомо, дуже гостре питання викрадення українських дітей та їх вивезення під надуманими приводами на територію росії. ОБСЄ тут теж може зробити і зробить внесок для запобігання цьому злочину і документування. Це важливо для повернення наших людей і подальшого притягнення до відповідальності всіх причетних до цих злочинів.

Сюди можна зарахувати і роботу Бюро з демократичних інститутів та прав людини, яке теж здійснює діяльність у царині захисту прав людини та долучається до фіксації злочинів та їх документування, доповнюючи роботу нашої юридичної системи і Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, що виступає на захист журналістів, зокрема тих, кого затримали російські окупаційні адміністрації.

Окремо хочу зазначити, що проєкти програми разом із пріоритетом наближення миру відповідають євроінтеграційній стратегії України та нашому просуванню цим шляхом. Загалом є близько 25 проєктів, частину з них вже затверджено, інших ще ні. Але певні країни вже вклали перші мільйони, і це дало змогу розпочати роботу.

— Україна очікує, що залучення ОБСЄ до імплементації формули миру відбуватиметься через цю нову Програму підтримки чи також і в іншому вигляді?

— І чинний голова ОБСЄ, візит якого в Україну відбувся 16 січня, і генеральний секретар дуже добре знають про наші пріоритети та зроблений до них заклик України із приводу імплементації формули миру. Наша делегація додатково на своєму рівні під час зустрічей з керівництвом організації доводить деталізовані можливі елементи залучення ОБСЄ.

Ми вбачаємо його подвійним: практичне — через проєктну діяльність в Україні, але й також у політичному плані. І коли я говорю про політичне залучення, то маю на увазі не лише заклики під час засідань чи створення коаліції держав на підтримку України.

Очікуємо, що наші бачення формули миру буде враховано у щоденній діяльності організації, в різних форматах та на різних форумах. Передусім ідеться про роботу всіх трьох комітетів постійної ради — безпекового, економіко-довкільного та з прав людини, сфера діяльності яких має прямий стосунок до окремих елементів мирного плану України. З огляду на це ми покладаємо великі сподівання на головування, яке і визначає порядок денний та діяльність у цих комітетах. Головування Північної Македонії в цьому сприяє нам та відповідає нашим прагненням і побажанням, формуючи відповідний порядок денний.

Звичайно, російська сторона не вдоволена із цього приводу і навіть вдається до відвертих погроз. Із її боку вже прозвучали висловлювання, мовляв, Північна Македонія не змогла винести висновки з нібито «неуспішного» польського головування і продовжує його курс.

Насправді ж головування Польщі в ОБСЄ було дуже успішним! Неуспішним воно було лише для росії. Адже польське головування чітко розставило все на свої місця, сказавши, що є агресія росії й Україна — жертва цієї агресії.

— Реагуючи на цю чітку позицію польського головування, росія заблокувала ухвалення бюджету ОБСЄ на 2022 рік і, вочевидь, продовжить цей шантаж і з Північною Македонією. Яка ситуація з фінансами?

— Для ОБСЄ була вже звичною ситуація, коли новий рік розпочинався без наявного бюджету. Як правило, протягом короткого часу його все-таки ухвалювали. Позаторік був рекорд, коли бюджет було ухвалено аж у серпні. І це була надзвичайна ситуація. Хоч, як виявилося, надзвичайна ситуація насправді була торік, коли річний бюджет через позицію росії так і не було затверджено.

А коли в організації немає річного бюджету, то її діяльність фінансується на щомісячній основі. Це обмежує у плануванні, але сказати, що організація померла через це, не можна. Торік ОБСЄ виконала всі свої головні завдання, відбулися не лише заплановані зустрічі, а й також було проведено додаткові спеціальні засідання постійної ради, ініційовані Україною для розгляду російської агресії.

Тобто гроші знайшлися, і шантаж росії не спрацював. Секретаріат та головування й надалі стоятимуть на принципових позиціях, які відображені в основоположних документах ОБСЄ, і це не є предметом якогось компромісу.

Але, звичайно, організація не може постійно працювати у такому режимі. І нині перед нами проблема: бюджет на 2023 рік. Переговори із цього приводу тривають під головуванням Північної Македонії.

— Виходить, що росія блокує не лише всю діяльність ОБСЄ в Україні, а й роботу організації загалом, що стосується затвердження бюджету, призначення головування 2024 року, яке прагнула перейняти на себе Естонія. Які шляхи врегулювання цієї  «російської кризи в ОБСЄ», як ви її неодноразово характеризували під час засідань постійної ради? Для чого росія взагалі потрібна в ОБСЄ?

— Якщо мене запитувати для чого, то моя відповідь буде: ні для чого. Деструктивна роль росії в ОБСЄ проявляється в усьому: те, чого торкається російська рука, засихає і вмирає. Бо ця рука не несе якогось бажання до співпраці чи діалогу, а лише прагнення до посилення власних позицій через організацію, претензію на повернення до імперської зони особливих інтересів. Ця позиція шантажу протягом останніх десяти місяців стала очевидною вже майже для всіх в ОБСЄ: ніхто їй не вірить і не ведеться на цю гру.

Так, просто зараз немає механізмів, як можна виключити росію з організації. Ми шукаємо ці механізми. Але можемо спрямовувати зусилля на те, щоб ще більше ізолювати рф в ОБСЄ та обмежити її вплив на процеси всередині організації. Так, наприклад, як це відбулося з позбавленням впливу москви на проєктну діяльність ОБСЄ в Україні.

Коли говорять, що росія становить проблему у прийнятті нових рішень, слід вказати на те, що основні рішення — Гельсінський заключний акт, принципи і стратегії ОБСЄ у головних сферах — вже давно ухвалено. Тому можемо працювати над їх імплементацією, і це можна робити в межах наявного мандата.

— Чи правильно я зрозумів, що юридичного механізму для виключення росії чи будь-якої іншої країни-учасниці з ОБСЄ немає, а створити його за умови наявного принципу консенсусу не видається можливим?

— Я б не оперував такими категоричними позиціями. Наразі немає такого механізму. Але ми разом із партнерами намагаємося креативно просуватися шляхом дедалі більшого обмеження неконструктивної участі росії в ОБСЄ.

— У чому це обмеження може проявлятися? Чи можна сюди зарахувати конференцію з людського виміру у Варшаві, проведення якої росія блокувала, але її все одно було проведено під польським головуванням, щоправда, з іншою назвою?

— Ви абсолютно правильно наводите цей приклад. Раніше було так: москва висувала свою позицію і навіть не намагалася її пояснювати — ось це наша позиція і або приймайте її, або рішення не буде ухвалено. Зараз ультиматуми росії вже не є обов’язковими для врахування. Якщо росіяни займуть неконструктивну позицію, то прийняття рішення може перейти в іншу площину, як це сталося із проведенням конференції з людського виміру у Варшаві.

росіяни блокували цю конференцію ОБСЄ, не погоджуючись із темами та модальностями проведення. Тоді у Польщі відбулася окрема конференція головування. Так, вона мала трохи іншу формальну назву, однак це дало змогу країнам-учасницям та неурядовим організаціями провести обговорення відповідно до того порядку денного, який планували та закладали всі партнери.

Отже, своєю неконструктивною позицією росія сама себе виключила із процесу й позбавила себе можливості хоч якогось впливу. І тепер росіяни вже будуть змушені враховувати цей приклад на майбутнє.

Незабаром розпочнеться підготовка до Щорічної конференції ОБСЄ з огляду питань безпеки. І якщо росія займе неконструктивну позицію та наполягатиме на якихось нереальних речах, то просто може відбутися конференція головування, на якій будуть представлені належні, справді актуальні проблеми: війна рф проти України та пов’язані з нею моменти. росіяни ж із загального процесу будуть виключені — це і є позбавлення рф впливу на прийняття рішення.

— Щодо ситуації в ПА ОБСЄ. Українська делегація в листопаді заявляла про бойкот організації, доки там будуть присутні росіяни. Яка ситуація нині?

— Наскільки мені відомо, то після ухваленої торік улітку Бірмінгемської декларації є сталий процес щодо розроблення певного додатка до правил процедур ПА ОБСЄ, який би дав змогу призупинити членство держави-агресора. Дискусія триває, і ми розраховуємо, що її підсумком стане ухвалення нових процедурних правил.

У Бірмінгемі делегації рф не було на засіданні Парламентської асамблеї. Також росіян, як і білорусів, до речі, не було в Польщі (на осінній сесії ПА ОБСЄ. — Ред.), бо їм не видали візи. Тому наша парламентська делегація не була змушена сидіти за одним столом із представниками держави-агресора. Але ось уже 23—24 лютого — у річницю повномасштабного вторгнення рф в Україну — у Відні відбуватиметься зимова сесія ПА ОБСЄ. Австрійська сторона виходить з необхідності надання віз усім учасникам міжнародних організацій, розташованих в Австрії.

Упевнений, що наша делегація прийме правильне рішення, і його підтримають партнери, для демонстрації того, що присутність рф становить ключову проблему для функціонування ПА ОБСЄ.

Василь КОРОТКИЙ,
Укрінформ, Відень

(Надруковано зі скороченнями)