Нині більшість українців, збираючись купити той чи той товар, дедалі частіше звертаються до інтернет-магазинів. Переваги такого виду торгівлі зрозумілі: не потрібно витрачати час на походи звичайними магазинами, також можна обрати найкращий товар за найвигіднішою ціною. Щоправда, й ризики такого шопінгу теж очевидні. Повернути неякісний товар вкрай важко: змінив продавець телефон — і все, шукай вітру в полі. Щоб захистити споживачів, до парламенту подано законопроект, який має навести лад у цій сфері.
Істотні штрафи
Першим кроком до врегулювання відносин у сфері дистанційної торгівлі через інтернет стало ухвалення 2015 року Закону «Про електронну комерцію». Однак цим законом не було запроваджено вимог щодо достатньо чіткої ідентифікації конкретного продавця задля реалізації захисту прав споживачів. Також не було розроблено дієвих механізмів реагування державними органами на порушення вимог оприлюднення інформації, яку має бути доведено до відома покупців. Тож ще чимало аспектів інтернет-торгівлі потребували врегулювання. Задля цього до парламенту було подано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації діяльності суб’єктів електронної комерції».
«З ухваленням цього закону суб’єкт господарювання зобов’язаний надати покупцеві дані про себе, а також доступну достовірну інформацію про продукцію. Якщо такої інформації не буде надано, тоді продавець сплатить 30% вартості, одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менш ніж 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Якщо суб’єкт господарської діяльності не веде обов’язкового обліку доходів і витрат, штраф становитиме 50 неоподатковуваних мінімумів, — зазначає керуючий партнер МЮК KODEX Євгеній Ковтуненко. — Окрім того, законопроект значно розширює повноваження Держпродспоживслужби. Зокрема цей орган отримає право приймати рішення про призупинення доступу до веб-сайту. Тобто на один контролюючий державний орган для суб’єктів господарської діяльності стане більше».
Варто зазначити, що законопроект фактично пропонує блокування веб-сайту продавця, виконавця чи постачальника товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції. На думку юриста, застосування в документі вислову «призупинити доступ до веб-сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в інтернеті, так і в інших інформаційно-комунікаційних системах) продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг» варто відкоригувати. Адже «призупинити» доступ до певного інтернет-ресурсу в Україні можна виключно через суд, іншої процедури не існує.
«Хочу зауважити, що деякі положення законопроекту № 6754 суперечать Конституції України, — застерігає Євгеній Ковтуненко, — зокрема статтям 55 та 124 Основного Закону. Адже деякі статті проекту закону, всупереч зазначеним положенням Конституції, намагаються зобов’язати операторів, провайдерів телекомунікацій виконувати одразу рішення Держпродспоживслужби про призупинення доступу до веб-сайту незалежно від рішення суду, не враховуючи права зупинення виконання таких рішень у разі їх оскарження».
Важливі новели
Чи не основна новела цього законопроекту — можливість Держпродспоживслужби видавати приписи і вимагати блокування сайтів інтернет-продавців, які не виконують вимог законів України «Про захист прав споживачів» та «Про електронну комерцію».
«Вищезазначена норма викликає певну стурбованість, — наголошує керуючий партнер ЮК «ВОЛХВ» Олександр Навальнєв. — Адже в сучасних правових реаліях цей механізм може стати ще одним важелем впливу не тільки на недобросовісних учасників електронної комерції, а й на тих, хто сумлінно виконує свої обов’язки, проте зацікавив, наприклад, рейдерів. Ні для кого не секрет, що обсяги продажу товарів в інтернеті зростають. Тому таким чином рейдери намагатимуться змусити успішні торговельні інтернет-майданчики до необхідних їм дій. Окремо слід зазначити, що незрозумілою залишиться ситуація з приватними оголошеннями, які містяться на популярних дошках оголошень. Так, аналізуючи законопроект № 6754, можна дійти висновку, що теоретично кожна фізична особа, яка продає товари в інтернеті, може потрапити під його дію».
Висловлює певні застереження щодо законопроекту й керуючий партнер юридичної фірми N&D Андрій Довбенко. «Держпродспоживслужба отримує право призупинити доступ до веб-сайту продавця у разі наявності хоча б одного формального порушення, встановленого Законом «Про електронну комерцію». Враховуючи, що запропоновані доповнення до Закону України «Про електронну комерцію» не містять приписки, що блокування доступу може діяти до усунення виявлених недоліків, це може призвести до зловживання у цій службі (необґрунтованого обмеження прав добросовісних продавців), — каже він. — Також призупинення доступу до веб-сайтів продавців-порушників може виявитися достатньо складним на практиці. Фактично Держпродспоживслужба повинна буде звертатися до усіх інтернет-провайдерів, які здійснюють діяльність на території України. У зв’язку з цим бажано було б передбачити порядок розповсюдження рішення про призупинення доступу до веб-сайтів загальнодоступними способами (наприклад, через опублікування в офіційних виданнях та розміщення на офіційному веб-сайті). Потребує законопроект доопрацювання і в частині поширення відповідних вимог до іноземних суб’єктів електронної комерції. Адже норми Закону «Про електронну комерцію» поширюються на них в частині реалізації ними товарів, виконаних робіт, надання послуг споживачам на території України».
Аналізуючи цей законопроект, варто сказати, що він потребує доопрацювання. Адже покарати порушників — це, звісно, добре, проте головне при цьому — не нашкодити тим, хто чесно працює.
ТОЧКА ЗОРУ
Олексій ДОРОШЕНКО,
генеральний директор Української асоціації
постачальників торговельних мереж:
— Цей законопроект, у разі його ухвалення, наблизить нас до європейської практики в питанні врегулювання віртуальної торгівлі. Адже в ЄС захищений саме споживач. У Європі від виробника і представників торгівлі вимагають дотримання багатьох норм та правил, незалежно від того, де вони перебувають, — у Німеччині чи Франції приміром.
Якщо ми говоримо, що нашим виробникам важко вийти на європейські ринки, аби реалізовувати свою продукцію у звичайних магазинах, то з інтернет-торгівлею там також не все легко. Адже щоб відкрити інтернет-магазин, підприємець повинен мати всі необхідні сертифікати, за потреби — дозвіл на торгівлю конкретними товарами. Скажу, що наші виробники пробували торгувати алкоголем, ліками без будь-якого дозволу. Проте там це неприпустимо. Якщо ти почав торгувати, але не все узгоджено з нормами їхнього законодавства, то чекай на поліцію. Скаргу їм може подати навіть громадянин іншої країни. Поліція заарештує все, що є, ще й відкриє кримінальну справу.
У нас в інтернет-торгівлі панує цілковитий хаос. І коли від представників бізнесу я чую, мовляв, ринок усе відрегулює, то, з одного боку, так і є. З іншого, коли ми говоримо про розвинений ринок інтернет-торгівлі, приміром Канади, США чи ЄС, то там ринок однаково контролюють держава, виробник і споживач. Тож цим законопроектом ми фактично узгоджуємо наше законодавство з європейськими нормами.
Ми в Google+