«Урядовий кур’єр» продовжує розповідати про ситуацію в прифронтових та суміжних з Росією областях. Ми вже змалювали життя Харківської і Запорізької областей. Тепер — про Сумську.

Ще донедавна Сумщину вважали прикордонною областю, а тепер вона ще й прифронтова. І хоча до зони АТО кілька сотень кілометрів, загальна протяжність державного кордону з Російською Федерацією одна з найбільших — понад 560 кілометрів. А це чимало, що й змушує краян відповідно реагувати на дії сусіда, бути на цілодобовій сторожі. Насамперед — зміцнюючи економіку всіх галузей народного господарства, яке хоч і не переведене на військові рейки, але запроваджує деякі зміни з урахуванням нинішньої ситуації. І в першу чергу — допомагає фронту фінансово, забезпечує матеріально-технічними ресурсами.

Береженого Бог береже, а козака — шабля

Воєнна агресія наклала свій відбиток на повсякдення регіону та його жителів. Реакція сумчан однозначна — робити все, аби зупинити окупантів, дати рішучу відсіч будь-яким спробам загарбати частину нашої території. В області впевнилися: ворог визнає лише силу, тому нині краяни особливо згуртовані в єдиний моноліт.

Якщо не виїжджати із Сум, то навряд чи помітні зміни у життєдіяльності міста: працюють магазини, школи, дитячі дошкільні заклади, лікарні, виші. Але варто вирушити за його межі у напрямі кордону (до нього якихось півсотні кілометрів), неодмінно доведеться минати блокпост, біля якого цілодобово чергують правоохоронці. Таких споруд зараз чотири, і розташовані вони на бєлгородському, курському, брянському напрямках.

Встановлені ще восени минулого року, вони не тільки дисциплінують рух на дорогах обласного центру і всієї Сумщини, а й «повертають» водіїв і пасажирів до суворої дійсності, запобігають можливим спробам дестабілізації обстановки. Тут свій професіоналізм доводять право?охоронці. Всі силові структури об’єдналися у повсякденній роботі, звернувшись до громадян виявляти особливу пильність. Телефонні лінії організували прикордонники, управління МВС та СБУ в Сумській області. Дзвінки, хоч і не часто, але лунають. Здебільшого небезпечні повідомлення спростовують, але в такому разі краще помилитися, аніж не додивитися.

Утім, щоденні оперативні зведеннях містять і тривожні факти. Так, днями правоохоронці вилучили у 23-річного конотопівця три бойових гранати, а в жителя села Нижня Сироватка Сумського району — саморобний пристрій для стрільби.

Обласний центр живе своїм напруженим життям з відтінками тривоги. Міська влада інвентаризувала всі сховища і приміщення, які можна буде використати у разі лихої години. Вони хоч і не в ідеальному стані, але не безнадійні.

Днями вирішили, щоб вулиці міста разом з правоохоронцями патрулювали і представники добровільних громадських формувань. Головну увагу буде зосереджено на авто- й залізничному вокзалах, мостах, стратегічних підприємствах і насамперед на «Сумихімпромі».

У межах четвертої хвилі мобілізації до роботи приєдналися представники ЖЕКів, керівники ОСББ. Вони допомагають розносити повістки, ставши єднальною ланкою між військовими комісаріатами і тими, хто йде захищати Україну.

Як наголосив недавно призначений голова Сумської ОДА Микола Клочко, для області немає важливіших питань, аніж безпека краю і максимальна допомога Донбасу. Кожен день має починатися і закінчуватися одним і тим самим — що зроблено і що ще потрібно зробити для перемоги?

Волонтери, єднайтеся!

Якби кілька років тому в сумчан запитали, наскільки міцні в області волонтерські традиції, навряд чи хтось зміг би відповісти бодай приблизно правильно. Більшість навіть не підозрювала, що краяни здатні на такий потужний рух. Охочих допомогти фронту і бійцям виявилося стільки, що інколи волонтери ледве справляються з цим потоком. Чи не щодня в зону АТО вирушають машини з продуктами, військовою амуніцією, власноруч змайстрованими пічками тощо.

Без вихідних працює кулінарна сотня. Сумчанки готують борщові та супові набори. Фермери Сумського району зобов’язалися щотижня передавати бійцям не менше 10 кі?лограмів зеленої цибулі, вирощеної в місцевих теплицях. Аграрії Охтирського району відправили воїнам-землякам кілька десятків кілограмів свинини.

Така активність зумовила створити обласний координаційний центр, який тепер координує надходження тієї чи іншої допомоги за конкретними адресами. Бо почасти траплялося, що бійцям привозили одяг чи взуття, а вони потребували іншого, в той час, як їхнім побратимам в інших частинах конче необхідні саме одяг та взуття.

У сім’ї — не без… зрадника

На тлі такої активності і жертовності особливо дисонують прикрі факти, про які жителі розповідають з обуренням і зневагою. Так, днями правоохоронці затримали підполковника УСБУ в Сумській області, якого підозрюють у співпраці з терористами. Встановлено, що в листопаді минулого і січні нинішнього років він відвідував Донецьк і російське місто Ростов-на-Дону, де налагодив контакти з представниками так званої ДНР і навіть вирішив працевлаштуватися у тамтешньому «комітеті державної безпеки».

Ще зарано говорити про всі обставини зради, бо остаточну крапку у справі поставить суд. Однак…

Як тут не згадати іншого офіцера УСБУ в Сумській області Олександра Аніщенка, також підполковника, який загинув 5 травня минулого року в зоні АТО, прикриваючи свого товариша. Його посмертно удостоєно звання Героя України.