Влітку влада Рівного вирішила зробити своєрідний подарунок жителям і гостям міста. За домовленістю з приватними підприємцями-перевізниками, на маршрути поставили симпатичні іспанські автобуси, проїзд у яких коштував не дві гривні, як у задушливих маршрутках, а на 50 копійок дешевше. Та ще й пільговиків вони перевозили без жодних обмежень, як і тролейбуси. Підприємці погодилися на все це за умови, що кошти за перевезення пільговиків їм відшкодують. А відшкодовують їх, відповідно до законодавства, із держбюджету.

Одне слово, нові зручні й комфортабельні маршрути пропрацювали місяць, другий, третій… Підприємці «успішно» порахували збитки, які в середньому становлять 750 гривень у день на одному автобусі, адже пільговиків щодня їздить удвічі більше, ніж тих, хто платить… Почали «штурмувати» міську, обласну влади й Кабмін відповідними листами: віддайте, мовляв, те, що належить. А у відповідь — тиша. І не лише для автоперевізників. Подібна історія щороку повторюється як фарс (чи то радше трагедія?) із тролейбусниками: їм держава боргує мільйонні суми.

Звісно, що із 12 запланованих автобусів на міських маршрутах нині працюють два: останні, так би мовити, з могікан, власники яких ще на щось сподіваються. Інші просто забрали їх із збиткових маршрутів, черговий раз зневірившись у владі всіх рівнів… Бо якби навіть згадані кошти знайшлися у міському чи обласному бюджетах (хоча в дотаційній області це ой як складно!), розрахуватися не з тієї кишені з перевізниками прирівнювалося б до криміналу: це грубе порушення Бюджетного кодексу. А те, що держава порушує свої зобов’язання, до цього всі вже начебто звикли: так би мовити, імунітет виробився.

Міська влада Рівного не втрачає надії: вона вже звернулася до уряду з проханням виділити 2,2 мільйона гривень дотації на перевезення пільговиків у 2013 році — щоб не було пізно! Виходить, хай живуть пільговики, які є, були і… все одно будуть їздити безкоштовно?

Втім, як на мене, то, здається, приїхали. Адже борги у держ?бюджету, який просто задихається від непосильних соціальних зобов’язань, не лише перед Рівненщиною. А ми й далі возимо задарма у громадському транспорті зовсім небідних людей. І так щоразу від виборів до виборів: звичайнісінький проїзд містом стає питанням великої політики. Заполітизувалися, панове, далі нікуди.

Нонсенс? Звісно. Бо для чого їх, ті пільги, гарантувати, коли на них не вистачає ані коштів, ані, як бачимо, здорового глузду. Приїхали?..