Сьогодні у Гельсінкі відкривається щорічне засідання Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) на рівні міністрів закордонних справ країн-членів. Цьогоріч воно особливе, бо відбувається у дні, коли Рада Європи відзначає 70-річчя з дня заснування. Попри те що програмою засідання передбачено спеціальну святкову церемонію та урочисті виступи учасників, цей захід не такий, про який мріяв очільник РЄ Торбйорн Ягланд.

Протягом останнього року генсек, чий другий термін перебування на посаді добігає кінця у червні, виношував амбітний план проведення ювілейного саміту РЄ за участі глав 47 держав-членів організації. Такий грандіозний саміт мав би стати гідним завершальним акордом його десятирічного керівництва, а сам Ягланд мав би гідний вигляд у ролі його господаря та очільника впливової міжнародної організації.

Проте цей задум генсека не вдався. Здебільшого через політику Росії, яка за останні п’ять років довела, що основоположні цінності РЄ — демократія, верховенство права і права людини — для неї не більш як порожній звук. Генсек боровся до останнього, щоб повернути російську делегацію у ПАРЄ, яка у квітні 2014 року наклала санкції на делегацію Держдуми РФ. І навіть коли Москва почала фінансовий шантаж РЄ, відмовившись сплачувати свою частину внеску до бюджету організації доти, доки всі права російської делегації не буде відновлено без будь-яких додаткових умов, він намагався переконати ПАРЄ піти на поступки Кремлю. Проте умиротворити Москву й дати їй тріумфально повернутися в ПАРЄ до травня генсекові не вдалося. Тому Рада Європи святкуватиме поважну дату на рівні глав зовнішньополітичних відомств.

Під час засідання у Гельсінкі КМРЄ має визначитися із планом дій, за яким Рада Європи функціонуватиме наступного року. У порядку денному зустрічі — дискусія на тему ролі РЄ у врегулюванні конфліктів і криз у Європі, забезпечення довготермінової ефективності системи Європейської конвенції з прав людини та співпраця між РЄ та Євросоюзом. У п’ятницю міністр закордонних справ Фінляндії Тімо Сойні, який головує в КМРЄ, передасть головування Франції.

Для Києва ювілейне засідання КМРЄ може мати невтішні новини. За деякою інформацією, на ньому можуть ухвалити принципове рішення про повернення Росії до ПАРЄ. Міністри можуть взяти на озброєння висновки щорічного звіту генсека РЄ про діяльність організації, в якому запропоновано, щоб участь у двох статутних органах РЄ — Комітеті міністрів та ПАРЄ була не можливістю, а обов’язком країн-членів. Торбйорн Ягланд хоче, щоб кожна країна-член мала однакові права на участь в органах РЄ і була повністю представлена у двох керівних органах. При цьому КМРЄ врахує останню резолюцію ПАРЄ, яка стосувалася зміни запровадження санкцій проти національних делегацій, де вказано, що рішення щодо застосування обмежувальних заходів в окремих випадках має ухвалювати не лише асамблея, а й КМРЄ та генсек.

Напередодні зустрічі в Гельсінкі міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив у Брюсселі, що задоволення вимог Кремля щодо повернення прав російській делегації в ПАРЄ негативно вплине на мінські домовленості. «Я їм чесно сказав: якщо ви підете на скасування санкційного тиску, як хочуть кілька країн, я того самого дня вийду і скажу, що Мінська в нас відтепер немає і його вбила не тільки Росія, його вбили також ви», — заявив міністр. Він пояснив: попри те, що немає безпосереднього зв’язку між мінськими угодами й санкціями проти російської делегації в ПАРЄ, Україна має підстави для такого кроку. «Якщо зараз, після того, як Росія почала видавати паспорти на Донбасі, ви зробите кроки назустріч Росії, тотально руйнується вся логіка того, що ми досі робили», — застерігає Павло Клімкін.

Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»