ПРОПОЗИЦІЇ

Мінагрополітики просить уряд вжити заходів із врегулювання цінової ситуації на ринку

За оцінками різних міжнародних організації, зокрема Міжнародної ради по зерну та Міністерства аграрної політики США (USDA), у цьому маркетинговому році (липень 2013 — липень 2014 року) в світі буде зібрано на 28—45 мільйонів тонн більше зерна пшениці та на 92—109 мільйонів тонн кукурудзи, ніж торік. Пропозиція зерна старого (залишки становлять 172 мільйони тонн) і нового врожаю тисне на ринок. Тож ціни впевнено повзуть донизу: вже сьогодні вони просіли в середньому на 50—60 доларів на тонні, розповідає про ситуацію на світовому ринку перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Іван Бісюк. За його словами, на внутрішньому ринку цінова ситуація навіть трохи краща. А все завдяки тому, що, прогнозуючи таку ситуацію, уряд до початку цінопаду дав зернотрейдерам можливість максимально і за досить високими цінами експортувати 22,819 мільйона тонн продовольчого і фуражного зерна (з борошном — 23 мільйони). Зокрема 8,251 мільйона тонн — у країни ЄС, 3,455 мільйона — у  Єгипет, 1,390 мільйона — в Саудівську Аравію,  594 тисяч — в ісламські республіки,  1,3 мільйона — в Ізраїль, понад 1 мільйон — у Лівію,  635 тисяч — у Туніс, 850 тисяч — у Сирію, 800 тисяч — у Марокко, майже 500 тисяч — в Ліван, 484 тисячі тонн — у Йорданію.

Своє вже продав, а як вторгують інші, байдуже... Фото з сайту clicr.ru

— На сьогодні маємо мінімальні залишки: 5,2 мільйона тонн по всіх групах, і вони не так тиснуть на внутрішню ціну, — констатував перший заступник міністра, додавши, що за наявності у зерносховищах 10—12 мільйонів тонн  ситуація була б катастрофічною. Нині ж, за його словами, ціни за тонну в середньому на 50—70 гривень нижчі, ніж у відповідний період  минулого року і на 300 гривень — порівняно з минулим місяцем. Щоб вони не просідали й далі, на ринку діятимуть Аграрний фонд  (АФ) та Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ), які викуповуватимуть в аграріїв зерно за форвардними і спотовими договорами. При цьому їхні ціни подекуди  навіть вищі за європейські.

—  Нині ДПЗКУ закуповує зерно пшениці 3 класу по 1670 гривень за тонну. А це на 100—200 гривень дорожче, ніж у країнах ЄС, — наголосив Іван Бісюк. — Пшениця в ЄС на FOB коштує 254 долари за тонну, або понад дві тисячі гривень. Якщо відняти вартість логістики, а це 546 гривень за тонну, вийде внутрішня ціна 1400—1450 гривень. 

За його даними, ціни на зернові на внутрішньому ринку коливаються залежно від регіону. Зокрема на пшеницю 3 класу — від 1470 до 1800 гривень за тонну,  фуражну пшеницю 6 класу — від 1340 до 1610 гривень, ячмінь — від 1420  до 1600 гривень за тонну. Щоб максимально зберегти ці ціни  і не віддати урожай за собівартістю, слід вжити заходів із надмірно дорогою логістикою, сприяти експорту зерна, знімати його надлишки за допомогою АФ і ДПЗКУ, а також не допустити паніки аграріїв. Тож перший заступник міністра порадив аграріям не продавати зерно за готівку з-під поли за 1200—1300 гривень за тонну, як це нині вже практикується. Адже вони роблять лише гірше собі — за таких дій ціни падатимуть.

На запитання журналістів, чому знову виникло питання зернового пулу і його перспектив, Іван Бісюк досить обережно відповів: «Учасники зернового пулу повинні активно інвестувати в розвиток української припортової інфраструктури. Ми обговорюємо це питання і  спілкуємось на рівні обміну інформацією, глибшого вивчення цього питання з Російською Федерацією та Казахстаном для ухвалення кінцевого рішення. Воно цікаве ще й тому, що за рахунок зернового пулу можна трохи координувати дії щодо ціни та експорту. Але ми б не хотіли залежати від  інших країн, бо Україна —  один з найбільших експортерів зернових у світі. За підрахунками USDA, у 2013—2014 МР Україна може експортувати 28 мільйонів тонн,  Аргентина — стільки само. Тобто фактично це перше-друге місце з експорту зернових культур, вже не кажу про експорт олії. Ми хочемо бути самостійними гравцями на цьому ринку, але зрозуміло, що не можемо бути у вакуумі, коли говоримо про Чорноморський ринок зерна».