28 вересня представники української громади Криму, які були вимушені покинути півострів після початку збройної агресії Російської Федерації проти України, на пресконференції в Києві оголосили про відновлення Крайової ради українців Криму (КРУК) та скликання ІІІ Конгресу українців Криму. До складу КРУК увійшли відомі кримчани — члени громадських організацій та активісти в боротьбі за український Крим. Таке рішення було прийнято 17 вересня у Києві на організаційних зборах представників громадських організацій, переміщених із Кримського півострова. Проголошено головні завдання: консолідація українців окупованого півострова, захист прав та свобод, лобіювання інтересів українців Криму, сприяння відновленню територіальної цілісності країни.

Відновлення діяльності в умовах нових викликів

Під час зустрічі організаційний комітет представників української громади Криму ухвалив заяву та Декларацію про відновлення діяльності Крайової ради українців Криму і скликання ІІІ Конгресу українців Криму. Документи члени ради оприлюднили 28 вересня під час пресконференції в Укрінформі.

«Українці Криму як чисельно друга спільнота регіону мають понад столітні традиції самоорганізації. В умовах дискримінації з боку держави-окупанта, її прагнення у перспективі асимілювати нас ми, представники кримського українства, вирішили відродити Крайову раду українців Криму. Її головними завданнями буде консолідація українців окупованого півострова, захист їхніх прав та інтересів, сприяння відновленню територіальної цілісності країни», — наголосив Андрій Іванець, голова оргкомітету з відновлення поховання голови Крайової ради українців в Криму у 1919—1920 роках П. Горянського, координатор громадської організації «Таврійська гуманітарна платформа».

Ініціатори повідомляють, що основні цілі відновлення діяльності організації — зміцнення та утвердження державності, відновлення територіальної цілісності, захист прав та свобод українців Криму, забезпечення консолідації та згуртованості українців Криму, становлення їхньої національної ідентичності, розвиток державної мови, українських культури, інформаційного простору на території Кримського півострова та широке висвітлення ситуації в/та навколо окупованого Криму.

У декларації зазначено, що для формування складу Крайової ради українців Криму буде скликано ІІІ Конгрес українців Криму. До оргкомітету конгресу увійшли громадські діячі й активні кримчани.

«27 лютого 2014 року було ухвалено заяву українців Криму до народу України та світової спільноти. Це була об’єднавча позиція щодо ситуації у Криму. Нас, на жаль, не почули. Сподіваюся, що зміни в державній політиці України щодо питань української громади Криму будуть на краще. Адже самоорганізація та згуртованість кримчан важливі для подальшої державної політики з питань деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим і Севастополя. Не будьмо байдужими!» — каже Андрій Щекун, представник ГО «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім».

Кримчани оприлюднили заяву, в якій акцентовано на необхідності подальшої боротьби за деокупацію півострова: «З початком збройної агресії Росії проти України українці із Криму, що вимушено стали переселенцями та депортовані з тимчасово окупованої території, продовжують боротьбу за український Крим. У громадсько-політичному просторі, в органах державної влади України, в лавах Збройних сил України словом і ділом ми виборюємо майбутнє нашої держави».

«Ми живемо у вільній країні. Маємо змогу висловлювати власну думку, боротися за свої права. Проте в тих, хто живе в окупації, такої змоги немає. Тож на нас лежить відповідальність за їхнє майбутнє і за їхню можливість висловлюватися і боротися за свої права», — пояснив важливість відновлення діяльності Сергій Мокренюк, голова ГО «Євромайдан-Крим».

Українці Криму закликали всіх небайдужих земляків взяти участь у діяльності Крайової ради українців Криму. Захист прав та інтересів української громади півострова має стати одним з пріоритетів державної політики України, а українці Криму — надійними захисниками конституційного ладу держави та одними з гарантів стабільності.

Обстоювання ідентичності

Учасники заходів з відзначення Дня захисту прав українців Криму направили органам влади України пропозиції щодо захисту прав кримських українців, які через політику держави-агресора перетворилися на одну з двох найбільш дискримінованих етнічних спільнот на тимчасово окупованій території півострова. У зверненні запропоновано уряду, відповідним міністерствам і парламенту розробити програму заходів із задоволення етнокультурних потреб і захисту прав громади етнічних українців, визначити їхній правовий статус як «меншина в меншині», утворити фонд деокупації та реінтеграції Криму, передати у власність ПЦУ приміщення собору святих Володимира та Ольги у Сімферополі, які незаконно захоплює окупаційна влада, випускати інформаційні та наукові продукти про цю спільноту і для неї.

День захисту прав українців Криму відзначають четвертий рік з ініціативи кримської громадськості 28 серпня. Саме цього дня 1918 року в Сімферополі розпочався перший з’їзд українських організацій Криму і було утворено Крайову українську раду в Криму. Цього року в Києві відбулася пресконференція «Громада українців Криму: шість років боротьби за збереження ідентичності в умовах дискримінаційної політики окупантів» і захід у Лук’янівському заповіднику з ушанування пам’яті голови Крайової української ради в Криму в 1919—1920 роках, консула УНР в Ялті Павла Горянського та загиблих у 2014—2020 роках кримчан — захисників України.

У пресконференції взяли участь митрополит Сімферопольський і Кримський Православної Церкви України Климент, координатор Таврійської гуманітарної платформи, член вченої ради НДІУ Андрій Іванець, експолітв’язень Кремля Володимир Балух, засуджений в окупованому Криму, заслужений журналіст, оглядач проєкту Радіо Свобода «Крим. Реалії» Микола Семена. Вони говорили про системну політику дискримінації українців Криму державою-окупантом, яка брутально порушує їхні права та створює загрозу асиміляції частини з них. Її складові — незаконне знищення Росією в окупованому Криму українських партій та організацій, масмедіа, системи української освіти, інформаційно-психологічний тиск на етнічних українців, судове переслідування і позасудові розправи, викрадення і катування українських активістів, штучна ізоляція кримчан від українського освітнього та інформаційного простору, зміна етнодемографічного складу кримського населення шляхом переселення сотень тисяч російських колоністів на захоплену територію України.

Росія після подання не неї Україною позову в Міжнародний суд ООН щодо дискримінації кримськотатарського народу та українців Криму намагається маніпулювати суспільною думкою та створює псевдоукраїнські організації, які виправдовують порушення державою-агресором її зобов’язань та руйнування нею підвалин міжнародного права.

Крайова рада українців Криму: від слів до дій

Про відновлення КРУК та її плани із захисту українців Криму говорили на Суспільне Крим активісти КРУК Андрій Іванець, Сергій Вікарчук та Андрій Щекун. На історичних аспектах зосередився Андрій Іванець, він провів паралелі з подіями сторічної давності й тим, що відбувається в тимчасово окупованому Криму.

«Крайова рада 100 років тому вирішувала нагальні проблеми українців Криму: підтримання ідентичності, тобто розвиток культури, освіти, захист політичних інтересів. Ситуація надзвичайно схожа на нинішню. Оскільки тоді часто в Криму приходили білі режими і їхні дії стосовно українських організацій значною мірою нагадували те, що нині робить путінський режим у Криму», — сказав Андрій Іванець.

Українці Криму закликають усіх небайдужих земляків узяти участь у діяльності Крайової ради українців Криму. Адже захист прав та інтересів української громади Криму має стати одним з пріоритетів державної політики України, а українці Криму — надійними захисниками конституційного ладу держави та одними з гарантів стабільності на півострові.

«Ми створюємо таку організаційну платформу в Києві, щоб люди у Криму могли бути захищеними, адже на півострові вони безправні. Можемо створювати певні законодавчі ініціативи. Якщо говорити про освіту для дітей на окупованій території, то їх покинуто, українська влада майже нічого для них не зробила, а Росія активно здійснює мілітаризацію», — наголосив Сергій Вікарчук.

Активісти розповіли, що 28 вересня представники української громади Криму на пресконференції в Києві оголосили про скликання ІІІ Конгресу, який відбудеться в найближчі кілька місяців. Крайова рада українців Криму уже працює над його організацією. Було зазначено, що під час зустрічі організаційний комітет представників української громади Криму ухвалив основні документи, що реалізують їхні засадничі функції та обов’язки діяльності: Заяву представників української громади Криму та Декларацію про відновлення діяльності Крайової ради українців Криму.

«Із чим ідемо до кримчан? З важливими питаннями деокупації півострова. Ми хочемо в демократичному суспільстві мати свою нішу і захищати права українців Криму, виносити це питання на вищий рівень. Влада повинна нас почути. Для цього ми й самоорганізувалися», — сказав Андрій Щекун.

Олекса БЕСКИД
для «Урядового кур’єра»

 

Перші напрями діяльності Крайової ради Українців Криму — КРУК

1 жовтня 2020 року в Києві відбулося чергове засідання КРУК, де було визначено кілька основних напрямів її діяльності.

Одностайно було підтримано пропозицію щодо написання та друку книжки про виникнення та діяльність унікального для сучасної історії Криму та України громадського руху «Євромайдан-Крим», що об’єднав під прапорами України та Євросоюзу у 2013—2014 роках кримчан, які прагнули європейського розвитку для власної держави. Наприкінці лютого 2014-го цей рух спрямував зусилля на акції протесту українців проти окупації Криму Російською Федерацією.

Захист інтересів Православної Церкви України в Криму та захист права на віросповідання парафіян української церкви. Подання звернення до Верховної Ради України щодо необхідності термінового прийняття проєкту постанови Верховної Ради України «Про деякі питання захисту права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Православної Церкви України (ПЦУ) та збереження приміщень кафедрального собору святих рівноапстольних князя Володимира та княгині Ольги» (реєстр №3447), підготовленого та повторно ухваленого 6 травня 2020 року Кабінетом Міністрів України. Організаційна підготовка публічного збирання коштів для підтримки ПЦУ в Криму.

Внесення до історичного календаря пам’ятних для українців Криму дат. Отримано відповідь — реакцію на заяву українців Криму від Українського інституту національної пам’яті про необхідність проведення зустрічі для визначення важливих подій у кримській історії, що увійдуть до історичного календаря.

Під час засідання Крайової ради обговорено питання структури та положення організації, підготовку відповідних документів на розгляд КРУК.