Від початку року уряд скасував мораторій на перевірки бізнесу, який тривав п’ять років. Що далі? Чи не станеться так, як було колись: контролюючі органи, вимагаючи сплатити податки наперед, по суті, вершили чиїсь долі? І почувалися цілком упевнено: їхньої-бо відповідальності за неправомірні дії передбачено не було.

На Рівненщині представники влади, бізнесу, контролюючих органів, громадських організацій роботодавців та платників податків шукали ту золоту середину, яка дасть змогу почуватися комфортно й одним, і другим. Напрацювали й слушні пропозиції на робочий стіл уряду. 

Ігор ТИМОШЕНКО,
заступник голови Рівненської обласної
державної адміністрації:

— Так, бізнес в Україні вже працює в нових умовах. Це не закручування гайок, а відновлення справедливості. В умовах російської агресії для держави важливо забезпечити стабільне надходження податків. Але без тиску на бізнес, який, до слова, неабияк допомагає нашій армії. Останніми роками деякі галузеві асоціації самі ініціювали відновлення контрольно-перевірочної роботи. Бо лояльним ставленням держави, на жаль, скористалися нечисті на руку ділки. Ось і виходило, що одні виконували зобов’язання перед державою чесно і сповна, інші, як кажуть, і на поріг не пускали перевірок, навіть якщо вони прийшли за чиєюсь обґрунтованою скаргою.

Соціально відповідальний бізнес нині турбує питання: чи не буде повернення до старого, коли податки витискували наперед? Скажу так: ми пильно стежитимемо, щоб контролюючі органи на місцях не зловживали своїми правами. Адже нові норми та регламенти роботи вже є й для них.

Нагадую: всі ми отримуємо заробітну плату з податків, які сплачує бізнес. Тому дуже важливо знайти розумний баланс між інтересами бізнесу та держави для загального розвитку. 

Віталій САМСОН,
завідувач сектору Державної регуляторної
служби в Рівненській області:

— На виконання Закону «Про основні засади державного нагляду і контролю» Кабмін уже затвердив нові критерії контролю в 37 видах господарювання. Функції загального нагляду за перевірками покладено на Державну регуляторну службу, яка затверджує комплексні плани перевірок і оприлюднює їх на своєму сайті. Тож усі вони є у вільному доступі.

Ніхто не має права прийти з перевіркою без письмового повідомлення, яке суб’єкт господарювання має отримати за 10 днів до її початку: або рекомендованим листом, або під розписку керівника.

У нормативних документах тепер обумовлено сумарну кількість днів загальної тривалості перевірок на підприємствах різних рівнів. А законопроект №6489, який важливо швидше ухвалити у другому читанні, запровадить новий механізм штрафних санкцій. Зокрема за вперше виявлене порушення пропонують попередження. І лише в тому разі, якщо до нього не дослухалися, стягують штрафи. А вони для роботодавців нині справді драконівські.

І ще: фіксуйте перевірки на відео — надалі це може стати вашим неспростовним доказом. 

Світлана МОРОЗ,
адвокат, член комітету підприємців малого
та середнього бізнесу при Торгово-
промисловій палаті України:

— Щодо відео не була б такою категоричною, адже тут питання комерційної таємниці на самому підприємстві. Але те, що досі перевірки в нас були здебільшого каральні, а не превентивні, — факт. Вони нагадували гру у квача: інспектор наздоганяє — підприємець утікає. І тим часом рахує, що йому дешевше: сплатити санкцію чи винайняти адвокатів, щоб піти до суду. І часто обирає перше.

А в Польщі більшість контролюючих органів працює за іншою схемою: спочатку дають припис, і лише коли його не виконують, — штраф. Підсумок: польська економіка серед тих, що найдинамічніше розвиваються у світі. Тому важливо, щоб законопроект №6489, який упроваджує в життя такі підходи, став законом.

Нині на сайтах відомств оприлюднено лише планові перевірки. Якщо додати позапланові, ця кількість збільшиться в рази. Тому треба звертати прискіпливу увагу на все: термін чинності посвідчення контролера та його прізвище, відповідність цих даних вказаним у направленні на перевірку, яка, до речі, не може тривати довше, ніж там зазначено. Дуже важливі коректні пояснення працівників.

І ще: подавайте свої письмові заперечення на акт перевірки або зовсім не погоджуйтеся з ним, відповідно обґрунтувавши свою позицію. Це право кожного. 

Анатолій КЛЯЧУК,
перший заступник начальника ГУ Державної
фіскальної служби України в області:

— Відповідно до плану-графіка документальних перевірок, беремо в поле зору лише ті суб’єкти господарювання, які мають ризики щодо несплати обов’язкових податків і зборів. Наприклад, ті, в яких рівень сплати податку на прибуток чи ПДВ нижчий, ніж у галузі; які задекларували від’ємне значення податку на прибуток; мають відносини з контрагентами, що перебувають у розшуку, ліквідовані або збанкрутували; мають розбіжності з податкових зобов’язань та податкового кредиту. До речі, в межах європейського тижня підприємництва Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив: мета уряду — повноцінне впровадження саме ризикоорієнтованої системи перевірок.

Тому за 2019 рік ми запланували перевірити лише 68 суб’єктів господарювання — юридичних осіб, що майже вдвічі менше, ніж торік. А торік їх було лише 2,1 відсотка. Є тенденція: рівень добровільності сплати податків на Рівненщині рік у рік зростає, нині сягає майже 80%. Тобто довіра до бізнесу повертається сторицею.

До 2020 року в ДФС буде запроваджено електронний аудит, що дасть змогу виявляти переважну частину ризиків ще до перевірки, значно прискорить та спростить аналітичну роботу, істотно зекономить робочий час обох учасників процесу і максимально прибере з нього людський чинник. 

Юрій НАКОНЕЧНИЙ,
начальник управління Держпраці
в Рівненській області:

— На нашу роботу мораторій на перевірки не поширювався: уряд визначив для нас поняття «інспекційного відвідування». Таким відвідуванням завжди передує велика інформаційна кампанія. Адже основна наша функція превентивна, визначена розпорядженням Кабінету Міністрів №649.

Так-от, 2,5 тисячі працівників на Рівненщині торік легалізовано на власних робочих місцях лише завдяки інформаційним заходам. А більшість перевірок відбувається за зверненнями самих працівників, які спочатку погоджуються на нелегальну роботу, а потім, коли роботодавець порушує домовленості, йдуть до нас.

Штрафи за нелегальну працю справді серйозні: 125 тисяч (30 мінімальних заробітних плат) за кожного працівника. Утім, розумний бізнес працює на випередження ситуації й не доводить її до абсурду. Нам важливо об’єднати зусилля з об’єднаними громадами: де, як не на місцях, краще знають, хто і як у них працює? А чи створили там для всіх підприємців рівні умови — питання. Тому відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», у штатах наших ОТГ з’явилися інспектори праці. Вони постійно відстежують гарантії в оплаті праці, дотримання мінімальних стандартів та борги із заробітної плати. 

Микола БЛЯШИН,
адвокат, депутат Рівнеради:

— Управління Держпраці максимально інформує про нові вимоги законодавства. І навіть за таких умов із 33 мільйонів штрафів, накладених торік цим відомством в області, сплачено лише 3. Тому на запитання, яка мета перевірок, бізнес каже: штрафи, чиєсь завдання, виконання плану надходжень. А державні інституції: ні-ні, ми працюємо превентивно.

Якщо ж метою буде сприяння чесній конкуренції, за якої всі суб’єкти господарювання працюватимуть у рівних умовах, тоді можемо говорити про кардинальну зміну психології в суспільстві.

Тож пропоную всім представництвам державних контролюючих органів посилити роз’яснювальну роботу через ЗМІ, знайшовши кошти на тих, хто працюватиме з ними. А на рівні області запровадити інститут регіонального бізнес-омбудсмена. Робоче місце такого посередника між владою та бізнесом можна облаштувати, скажімо, в центрі надання адміністративних послуг. У ці постійно відчинені для бізнесу двері можна буде звернутися електронно, щоб не марнувати часу.

На рівні держави такий інститут є, тільки, на жаль, наш бізнес ще не дуже активний у співпраці з ним. На місці, як на мене, все вирішувати простіше, треба тільки, щоб підприємців чули і оперативно реагували на їхні пропозиції. 

Ольга НЕСТЕРЮК,
директор ТзОВ «Агросвіт»,
м. Рівне:

— Нині бізнес не може собі дозволити взяти кредити, адже це щонайменше 24—25% річних. До того ж, у державі ще й постійно змінюються правила гри. Приміром, торік у листопаді наше підприємство вклало чималі кошти в модернізацію опалення та облік його за нічним тарифом. А уряд із лютого скасував цю норму для юридичних осіб. Поверніть нам хоч це! І попереджайте про зміни заздалегідь! 

Олександр ПРИБОЛОТНИЙ,
директор ТОВ «Дубнотех»,
м. Дубно:

— У нас щойно завершилася планова перевірка — як на підприємстві з незначним ризиком, де працює 25 осіб. Начебто все гаразд. Але порадив би нашим контролерам працювати через електронні майданчики. А то 10 днів готуйся до перевірки, потім її переживи, тоді ще акти узгоджуй, а це час і нерви. До того ж, держава хоче на місяць, а то й на два наперед мати від нас податкові накладні, оплату за газ та електроенергію. А де брати кошти на розвиток бізнесу? Чи ще хтось, окрім нас самих, шукає відповідь на це запитання? Економічна безпека держави — річ надзвичайно серйозна. 

Інна ДАНИЛЮК,
аудитор:

— У відносинах бізнесу й тих, хто його перевіряє, не вистачає паритетних основ та елементарної чесності. На жаль, в Україні й досі немає механізму застосування до контролерів такої самої відповідальності, як до бізнесу, хоч у Податковому кодексі така норма є. Ось пропозиція до уряду: чітко виписати персональну відповідальність посадовців, які проводять перевірку. Тоді зможемо, з одного боку, забезпечити дотримання прав і свобод суб’єктів господарювання, з іншого — державний контроль за їхньою роботою.

Контроль за бюджетними видатками — теж пряма відповідальність платників податків. Ми не просто маємо право, а зобов’язані цікавитися, як саме витрачають наші надходження. Оскільки такого цілісного контролю в державі немає, чому б Асоціації платників податків не очолити цей процес? 

Замість післямови.  Ось така нелегка і подекуди суперечлива вийшла розмова. Важливо, що сторони сіли за круглий стіл, аби почути одна одну. Заради того, щоб відновлені перевірки не стали знищенням бізнесу, ризики від якого часто переважають вигоду. Збалансувати ж інтереси бізнесу та контролюючих органів може допомогти інститут регіональних бізнес-омбудсменів. Принаймні, в Рівненській ОДА позитивно сприйняли цей сигнал і вже напрацьовують можливість електронного робочого місця для омбудсмена. Бізнесу треба постійно тримати руку на пульсі стрімких законодавчих змін — по-іншому втриматися в економічному сідлі не вдасться.

І нарешті контроль за видатками з державного та бюджетів інших рівнів — теж відповідальність платників податків. Тобто кожного з нас, кому болить завтра нашого спільного дому України.