Державні підприємства цього року перерахували до бюджету понад 31 мільярд гривень дивідендів, а також 7,5 мільярда гривень частини чистого прибутку. І це попри те, що зношеність основних засобів там становить 73%. На цьому під час підсумкової прес-конференції наголосив перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Відомство пропонує знизити відсоток відрахування дивідендів і зменшити норму відрахування до бюджету частини чистого прибутку.

«Чинні норми сплати держкомпаніями зокрема 75% чистого прибутку до бюджету, м’яко кажучи, не сприяють ефективності функціонування цих компаній, адже фактично не залишають їм вільних коштів для реінвестування. Пропонуємо до 50% зменшити цей відсоток та частку сплати дивідендів. Якщо не оновлювати виробничі потужності, то економіка України, а саме промисловість та інноваційний сектор, істотно втратить у конкурентоспроможності. Державні підприємства мають мати кошти на модернізацію, а отриманий чистий прибуток насамперед повинні вкладати у власний розвиток та розширення ринків збуту продукції», — підкреслив урядовець.

Військовим на допомогу

Розповідаючи про підсумки роботи оборонно-промислового комплексу, Степан Кубів зазначив, що 2018 року спрямували 3 мільярди гривень на проекти відновлення, модернізації та створення нових виробничих потужностей на підприємствах ОПК. «Завдяки цьому завершено проект зі створення лінії виробництва високоточного озброєння «Вільха» в конструкторському бюро «Луч» у Києві, на що витрачено 130 мільйонів гривень. Фактично розпочато серійне виробництво ракети «Вільха». Близько 800 мільйонів використано для створення лінії з виробництва твердого ракетного палива для таких ракет. Його виробляє павлоградський хімічний завод», — каже перший віце-прем’єр.

Завершено створення виробництва набоїв для стрілецької зброї калібрів 9х18 і 9х19 за стандартами НАТО на казенному науково-виробничому об’єднанні «Форт» у Вінниці. Вартість проекту становила майже 70 мільйонів гривень.

«Ця виробнича лінія може повністю забезпечити потреби силового блоку в набоях цих калібрів», — зауважив Степан Кубів. Він додав, що до кінця грудня 2018 року очікується укладення контракту щодо створення в Києві виробничих потужностей для серійного виробництва крилатої ракети за проектом «Нептун». Паралельно створюють потужності з виробництва бронетанкової техніки і засобів радіолокації, а також відновлюють полігони для випробування боєприпасів, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

До слова, в 2019 році видатки, передбачені на виконання державного оборонного замовлення в частині закупівлі озброєння та військової техніки, виконання дослідницько-конструкторських робіт тощо можуть зрости до 25 мільярдів гривень. Про це під час прес-конференції заявив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юрій Бровченко. Він уточнив: планують, що ця сума буде в межах 21 мільярда, як і 2018-го.

Інструменти розвитку

Цьогоріч продовжено реалізацію механізму компенсації аграріям вартості сільськогосподарської техніки українського виробництва. «За період з грудня 2017-го по листопад 2018-го 4348 аграріїв придбали близько 10,5 тисячі одиниць техніки на 2,5 мільярда гривень. Очікуємо, що сума сплачених компенсацій за підсумками року становитиме майже 900 мільйонів. Тобто кошти, спрямовані з бюджету на програму, буде використано майже в повному обсязі. У 2019 році механізм працюватиме», — поінформував перший віце-прем’єр.

У 2019-му Мінекономрозвитку на 100 мільйонів гривень видасть гранти винахідникам корисних моделей і промислових зразків. Створення Фонду державного стимулювання винахідників названо найвідчутнішим досягненням міністерства. Механізм державного стимулювання винаходів передбачає конкурсний добір проектів для подальшої державної підтримки їх комерційної реалізації.

Серед інших важливих напрямів роботи міністерства — освоєння зовнішніх ринків. «Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем буде підписано в перші місяці 2019 року. Про це вже домовлено з Державою Ізраїль. Мінекономрозвитку планує посилити роботу з підписання аналогічної угоди з Великою Британією», — повідомив перший віце-прем’єр.

Мінекономрозвитку на початок наступного року планує розпочати повноцінну роботу експортно-кредитного агентства. «До кінця грудня маємо поповнити статутний капітал шляхом емісії акцій, щоб відповідна юридична особа змогла почати працювати. У Верховній Раді перебуває законопроект про зміну порядку функціонування експортно-кредитного агентства», — зазначив Степан Кубів. Він додав, що Мінекономрозвитку планує відмовитися від практики надання кредитів із держбюджету для підтримки експорту, бо вони слугують неефективним інструментом, який містить корупційні ризики.

На 2019-й заплановано початок роботи агентства з підтримки державно-приватного партнерства. «Концесія — хороший інструмент, який будує об’єкти не лише галузі інфраструктури», — каже перший віце-прем’єр. Нагадаємо: парламент у першому читанні ухвалив законопроект про концесію, який передбачає можливість застосування концесії в будь-якій галузі господарської діяльності та впроваджує прозору процедуру ухвалення рішення про вибір концесіонера. Документ передбачає чітке розмежування регулювання концесії та інших форм здійснення державно-приватного партнерства, єдину процедуру ініціювання та ухвалення рішення щодо здійснення державно-приватного партнерства. Як заявила нещодавно заступник директора ЄБРР Марина Петров, ухвалення закону про концесію допоможе залучати Україні й інвесторів, і кредиторів.

У планах Мінекономрозвитку — розроблення та затвердження секторальних експортних стратегій, зокрема для машинобудування, інформаційних і комунікаційних технологій, галузі технічного обслуговування й ремонту повітряних суден, креативних індустрій.

«Секторальна стратегія дасть змогу сформувати стратегічне бачення просування продукції на ринку, ланцюжки доданої вартості, інноваційне технологічне просування того чи іншого напряму», — каже перший віце-прем’єр.

Мінекономрозвитку в межах цілей сталого розвитку розпочало новий проект з довгострокового дослідження перспектив економіки України з горизонтом 10, 20 і 30 років. Розширення горизонту планування поліпшить формування бачення майбутнього України до 2050 року. Як повідомляли інформагентства, експерти, що брали участь у дискусії з питань макроекономічного аналізу та прогнозування в Мінекономрозвитку, зберегли прогноз щодо зростання валового внутрішнього продукту в Україні на 3% 2019 року, 3,1% — 2020-го і 3,9% — 2021 року.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»