Затверджено пакет «азовських санкцій» щодо Росії за її агресію проти українських військовослужбовців та захоплення в полон українських моряків і кількох кораблів. Про це повідомив Президент Петро Порошенко, підбиваючи підсумки візиту до Мюнхена, де брав участь у щорічній безпековій конференції (Munich Security Conference), інформує департамент прес-служби АП. «І немає жодного сумніву, що найближчими днями в Брюсселі в координації з Україною санкції ухвалять», — підкреслив глава держави. 

Петро Порошенко зазначив, що питання запровадження санкцій обговорювали під час його зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у контексті звільнення українських моряків. «Ми скоординували наші зусилля в цьому питанні. 24 наші моряки мають повернутися додому, в Керченській протоці й Азовському морі має бути забезпечено свободу судноплавства.  

Якщо не буде прогресу, найближчим часом санкції буде застосовано», — констатував Президент.

Окремо обговорено шляхи посилення співпраці України з Альянсом у відповідь на чинні загрози в акваторії Чорного та Азовського морів, зокрема для зміцнення потенціалу українських Військово-морських сил. У цьому контексті відзначено важливість очікуваного візиту в Україну Північноатлантичної ради НАТО, який також має продемонструвати незмінну підтримку Альянсом України у протидії агресії Росії.

Загалом після 2014 року ситуація у світі кардинально змінилася, бо один з постійних членів Радбезу ООН, на якій базувалася система безпеки світу після Другої світової війни, заблокував роботу цього інструменту. «Оскільки агресор — постійний член ООН і Рада Безпеки просто не працює, Україна платить за це величезну ціну», — зазначив згодом Президент.

Віце-президент США Майк Пенс наголошував, що наша держава залишається надійним і стратегічним партнером Америки. Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

Нові реалії

Глава держави подякував НАТО за консолідовану підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та рішуче засудження агресивних дій Росії. Петро Порошенко високо оцінив масштабну практичну допомогу Альянсу в реформуванні сектору безпеки та оборони країни відповідно до стандартів НАТО, відзначив істотний прогрес, досягнутий українською стороною на цьому шляху. Президент підкреслив незмінність курсу євроатлантичної інтеграції нашої держави, який уже закріплено в Конституції. Єнс Столтенберг позитивно оцінив ухвалення цього рішення й підтвердив, що Альянс і надалі дотримуватиметься політики відкритих дверей.

«Це перша зустріч із Єнсом Столтенбергом після затвердження Україною рішення про закріплення курсу на членство в ЄС і НАТО в Основному Законі. Уже в цих нових реаліях обговорено напрями співпраці України та Альянсу на найближчі роки. Ідеться про амбіції щодо плану дій повноцінного членства, щорічні національні програми, розвиток співпраці на двосторонньому рівні з підвищення безпеки за всіма аспектами — починаючи з кібербезпеки й завершуючи потужностями оборонної зброї України», — наголосив Президент.

Після зустрічі з віце-президентом США Майком Пенсом Петро Порошенко повідомив широкий загал, що попросив його переказати подяку президентові США, Конгресу в частині фінансової підтримки України. «В американському бюджеті понад 700 мільйонів доларів спрямовано на додаткову підтримку нашої держави. І це позиція справжнього друга, справжнього партнера».

Майк Пенс наголошував, що наша держава залишається надійним і стратегічним партнером Америки. «Україна розраховує на співпрацю, зокрема в оборонній галузі, з огляду на набуття чинності закону, що дає змогу Міністерству оборони напряму забезпечити постачання зброї», — зауважив глава держави.

За його словами, обговорено санкційну політику. «Скоординовано дії щодо реакції на агресію в Керченській протоці, запровадження санкцій і координації їх із санкціями Європейського Союзу. Ми домовилися, що й на Генеральній Асамблеї ООН під час дебатів щодо окупованих територій, і в міжнародних організаціях твердо підтримуватимуть Україну», — підкреслив Петро Порошенко.

Несподівана заява

За словами глави держави, питання санкцій широко обговорювали і з головою комітету Сенату США із закордонних відносин Джеймсом Рішем. Петро Порошенко привітав Джеймса Ріша з обранням на посаду керівника сенатського комітету і відзначив важливість двопартійної підтримки України з боку США. Президент наголосив на важливості скоординованих дій у справі відсічі російської агресії, що триває. «Пан Ріш — один із співавторів проекту рішення щодо запровадження санкцій проти Росії, зокрема й у зв’язку з актом агресії проти українських кораблів у нейтральних водах Чорного моря. Санкційний проект — 124 сторінки. Це підвищена ціна, яку Росія мусить заплатити за акт агресії проти України. Настав час для запровадження «азовського пакета санкцій» проти Росії як сигналу про те, що відсутність змін у поведінці Москви й надалі збільшуватиме ціну за агресію», — наголосив Петро Порошенко.

Під час зустрічі відзначено відчутний прогрес України на шляху реформ за останні роки, що стало можливим завдяки спільним зусиллям української влади й міжнародних партнерів.

Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, виступаючи на конференції, також говорила про ситуацію в Україні. Під час двосторонньої зустрічі Петро Порошенко з Ангелою Меркель обговорили всі питання співпраці, зокрема підтримку реформ, витрати на забезпечення оборони, звільнення українських моряків і забезпечення вільного судноплавства, захист позицій України в умовах російської агресії.

Президент наголосив на важливості посилення тиску на Росію для звільнення полонених українських моряків, незаконно затриманих у Керченській протоці, а також усіх українських заручників, яких незаконно утримують як у Росії, так і на окупованих нею територіях Донбасу та Криму. Сторони скоординували дії задля запровадження «азовського пакета» санкцій, а також обговорили питання запобігання російському втручанню у президентські вибори в Україні.

Ангела Меркель зробила несподівану заяву щодо проекту «Північний потік-2». Вона відкрито підтримала проект, щоправда, висловивши впевненість, що буде збережено транзит газу через Україну. «Проект не розв’язує проблеми диверсифікації постачальників блакитного палива для ФРН. Навіть після будівництва гілки «Північного потоку-2» Німеччина шукатиме нові джерела постачання, адже має намір збільшити споживання газу через відмову від атомної енергії», — зазначила Ангела Меркель.

На жаль, доводиться констатувати, що не вся Європа розуміє силу загрози, яку становить Росія. Економічні вигоди для деяких країн можуть обернутися сумними безпековими наслідками.

Під час конференції Петро Порошенко зустрівся і з президентом Чорногорії Милом Джукановичем. Глава держави висловив вдячність Милу Джукановичу за послідовну рішучу позицію щодо підтримки політики санкцій ЄС проти РФ у зв’язку з агресією та порушенням територіальної цілісності й суверенітету України. Співрозмовники обговорили широкий спектр питань двосторонніх відносин, європейської співпраці та взаємодії в міжнародних організаціях. Президенти погодилися з необхідністю активізації двосторонньої співпраці, а також обговорили перспективні її сфери, зокрема щодо вивчення євроінтеграційного досвіду Чорногорії з адаптації національного законодавства до стандартів Євросоюзу.

Петро Порошенко провів переговори і з президентом Арабської Республіки Єгипет Абделем Фаттахом Аль Сісі. Обговорено весь спектр двосторонньої політичної, торговельно-економічної, культурно-гуманітарної співпраці, а також актуальні питання міжнародної та регіональної проблематики. Сторони відзначили позитивні зрушення у двосторонніх відносинах і підтвердили обопільну зацікавленість у посиленні політичних контактів між двома державами на найвищому рівні.

Президент Єгипту наголосив на готовності єгипетської сторони до подальшого розширення торговельно-економічної співпраці з нашою державою та її зацікавленості в реалізації спільних інвестиційних проектів. 

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»