У липні нинішнього року представники Національного реєстру рекордів України зафіксували чергове досягнення в категорії «Наука і технології». Пам’ятаєте нещодавно розтиражований у ЗМІ й інтернеті велетенський портрет молодого Тараса Шевченка, створений посівом рису з чорним листям по зеленому полю неподалік Скадовська Херсонської області?

Картина, яку помітно навіть із космосу, дійсно вражає, її площа —1370 квадратних метрів, довжина понад 34 метри, ширина — 40 метрів. Не виключено, що це найбільший портрет Шевченка у світі. Креативне рішення реалізували селекціонери з Інституту рису Національної академії аграрних наук України. Науковці довго готувалися до того, щоб повідомити загалу про успішне втілення ідеї, чи не щоденно перевіряли, як сходить рис на полі, чи рівномірно він з’являється. Звісно, переживали за своє дітище. Здавалося б, сміливим задумом учених та його вдалим втіленням можна тільки захоплюватися.

Однак виявляється, що не всім така ініціатива припала до душі. Як повідомили у Національному реєстрі рекордів, після публікації даних про досягнення почали надходити образи від російських інтернет-користувачів, тому довелося закрити сторінку для коментарів. Чимало мешканців сусідньої держави «из-за поребрика» ображали українських учених, зневажливо поставилися до їхньої роботи.

І як після такого не згадати «творчість» російських умільців, котрі минулої зими презентували «символ нового року Росії»? Мабуть, пам’ятаєте, як в одному з якутських сіл представили композицію велетенського півня, зліпленого з… гною. Всесвітня мережа зробила цей виріб популярним. Чимало росіян бажали сфотографуватися на тлі скульптурного творіння, приїжджали для цього здалеку. Проте не всі охочі встигли увічнити себе з півнем, бо з потеплінням у того відвалилася голова. Виріб довелося розібрати і вивезти на звалище.

Чи сміялися українці з цього дива? Звісно, бо ж ішлося не про, приміром, велетенський креативний портрет Пушкіна серед вирізаних десь у тайзі дерев. Дуже вже був оригінальним задум російського «скульптора», а про специфічний матеріал для його втілення і мови немає. Кпини так і просяться на язик!

Інша річ, портрет нашого Кобзаря на рисовому полі, знущання й глузування з якого недоречні, тому що він дійсно має солідний вигляд, гарний, величний. Очевидно, росіяни заздрять, або ж усе, пов’язане з Україною чи нашою окремішністю, їх просто дратує. Та Бог із ними! Хай собі бісяться! А польове зображення Шевченка на Херсонщині милуватиме очі українців і після святкування Дня Незалежності — скосять дозрілий рис тільки у вересні.

До речі, вчені Інституту рису НААН України не вперше звернулися до патріотичної тематики таким оригінальним чином. Минулого року вони висіяли найбільший в Україні тризуб із рису. А новий рекорд, задуманий науковцями для втілення наступного року, поки що утаємничено. Тризуб на кукурудзяному полі (у вигляді лабіринту) торік представили і в агропарку розваг «Кукулабія» під Києвом. Для нього також знайшлося місце у Національному реєстрі рекордів України. Між іншим, цей тризуб також розсердив представників «руского міра», які шаленіли у соцмережах.

Цього літа в агропарку знову влаштували лабіринт, вирізавши на кукурудзяній ниві карту нашої країни з областями і напис «Мандруй Україною». Мапа масштабніша за торішній тризуб — займає 45 тисяч квадратних метрів, а загальна довжина всіх її стежок сягає понад півтора кілометра. Знадобилося 640 тисяч насінин королеви полів. Карта добре проглядається з висоти, зокрема з ілюмінаторів літаків, які злітають із розміщеного неподалік аеропорту «Київ» («Жуляни»). Над лабіринтом влаштовано дерев’яний міст, щоб можна було згори оцінити оригінальний задум та зробити селфі.

Родзинка лабіринту — пізнавальний квест. Відвідувачам необхідно шукати відповіді на запитання, про які можна дізнатися у різних точках кукурудзяної України. Як правило, пункти пропонованого кросворду пов’язані з історією нашої країни та особливостями певної місцевості. Папірець із відповідями та анкету з контактами слід залишати на виході з лабіринту. Організатори обіцяють розіграти призи і нагородити переможців. Я вирішив не здавати папірець, оскільки відповів лише на 20 із 26 питань.

Питання квесту змінюватимуться кілька разів за сезон. А триватиме сезон до початку жовтня. Оскільки кукурудзу збирають пізніше за гречку, то лабіринт-карта зберігатиметься ще не один місяць.

Не випадково у нашій країні розваги почали пов’язувати з національною тематикою. Час зобов’язує. Ми маємо пам’ятати і про анексований Крим, і про війну на Донбасі, і про те, звідки ми родом, і на якій землі нам далі жити. Прийдешнім поколінням українців слід із дитинства перебувати саме в українському середовищі. І добре, якщо вони запам’ятають на все життя не тільки спожиту піцу й відвідані атракціони, а й лабіринти з тризуба чи мапи рідної землі, патріотичні кросворди та портрет молодого Тараса у рисовому полі.

Що не кажіть, а в таких речах більше сенсу, ніж у селфі поруч із скульптурним півнем із гною. Утім, у кожного свої смаки.

Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»