Вуличні виступи проти наступу уряду Румунії на незалежні антикорупційні інституції  розпочалися наприкінці минулого тижня.  Протести розпочалися з Бухареста, проте столицею не обмежилися. Тисячі демонстрантів вийшли на вулиці в містах Клуж-Напока, Констанца, Ясси, Сібіу. Обурені громадяни закликають уряд піти у відставку і вимагають дострокових виборів у країні.

Демонстрації тривають мирно, але 10 серпня, першого дня антиурядових виступів, коли на вулиці столиці вийшло понад 50 тисяч людей, від сутичок із правоохоронцями  постраждало 440 осіб. Під час акції окремі протестувальники намагалися прорвати кордон поліції біля будівлі уряду, а також жбурляли пляшки й каміння у правоохоронців. Поліція у відповідь застосувала сльозогінний газ і водомети.

Дії поліції викликали критику з боку правозахисників і західних політиків. Проте президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що засуджує жорсткі дії поліцейських, і назвав втручання правоохоронців  «неспівмірним» щодо дій більшості людей на площі. Президент зажадав негайних пояснень від міністра внутрішніх справ країни.  Генеральна прокуратура Румунії розпочала розслідування через можливе безпідставне застосування насильства з боку поліції під час масових акції протесту. 

Вперше від початку антиурядових протестів у Румунії мітингувальники постраждали від сутичок з поліцією.  Фото з сайту kor.ill.in.ua

«Ми отримали близько 30 скарг, а мої колеги розпитують тих, хто зазнав поранення», — повідомив румунський прокурор Іонел Корбу, якого цитує AFP. Прокурор запевнив, що співробітники прокуратури допитають усіх, кого підозрюють у порушенні закону під час силового розгону акції протесту. Крім того, прокурори мають намір проаналізувати відеозаписи подій, які фіксували поліція й самі учасники акції протесту, а також відеорепортажі ЗМІ.

Як повідомляють румунські мас-медіа,  нинішні акції невдоволення станом боротьби з корупцією у Румунії, яку разом з Болгарією вважають однією з найкорумпованіших країн Євросоюзу, ініціювали та підтримали румунські заробітчани, які працюють в інших країнах ЄС.  За деякими даними, поза межами Румунії тимчасово проживають понад 3 мільйони громадян цієї країни.

Ті, хто прибув на батьківщину для участі в антиурядових виступах, заявляють, що були змушені виїхати з країни у пошуках заробітку та кращої долі через корупцію, низьку заробітну плату та відсутність можливостей для дітей. Місцеві жителі на заході Румунії прапорами і банерами вітали співвітчизників, які прибували автомобілями для участі в демонстраціях. 

Антиурядові протести в Румунії відбуваються регулярно, але дотепер вони проходили мирно. У червні в кількох містах Румунії пройшли акції протесту, учасники яких вимагали від уряду забезпечити незалежність органів правосуддя. Причиною протестів стали наполегливі спроби уряду завадити роботі національного антикорупційного директорату. А в лютому тисячі румунів виходили на вулиці з вимогою відставки міністра юстиції.

Експерти пов’язують зростання народного невдоволення з приходом до влади в країні на початку 2017 року соціал-демократів, повідомляє DW. Відтоді соціал-демократична партія провела через парламент зміни до кримінального кодексу, які пом’якшують покарання за посадові злочини. Зміни оскаржують у конституційному суді.

Пізніше, згідно з рішенням конституційного суду країни, президент Румунії відкликав з посади головного прокурора Національного антикорупційного директорату Лауру Кодруцу Ковеши. Проте її прихильники  пов’язали відставку з розслідуванням випадків корупції серед членів соціал-демократичної партії та високопоставлених чиновників, яке ініціювала Лаура Кодруцу Ковеши. Ключовою фігурою, що стояла за кампанією про звільнення Ковеши, вважають голову партії влади Румунії Лівіу Драгню, якого у народі називають «бароном корупції». До речі, у червні цього року його було засуджено до 3,5 року тюремного ув’язнення за масові службові зловживання. Цей вирок ще не остаточний, бо адвокати Лівіу Драгню подали на нього апеляцію.