Енергоефективність, диверсифікація джерел енергозабезпечення вітчизняної економіки, перехід на нові технології в енергетичній галузі є пріоритетом для уряду України. Про останні здобутки і перспективи відновлюваної енергетики «УК» попросив розповісти заступника голови Держенергоефективності Сергія ДУБОВИКА.

— Нещодавно агентство презентувало проекти національних планів дій. Що це за проекти?

— Ми презентували їх два: Національний план дій з енергоефективності та Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року. Головною метою першого є скорочення до 2020 року кінцевого енергоспоживання на 9% у житловому секторі, сфері послуг, промисловості та на транспорті. Завдання другого — збільшення до 2020 року частки енергії з відновлюваних джерел до 11% в енергетичному балансі країни.

Заступник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій ДУБОВИК — Для реалізації Національного плану дій з енергоефективності потрібно майже  1 трильйон гривень. Де взяти такі кошти?

  Ставку робитимемо на інвестора, як внутрішнього, так і зовнішнього. Для цього створена потужна нормативно-правова база, яка забезпечує надання інвестору відповідних пільг та покращує загальний інвестиційний клімат.

— На що конкретно будуть спрямовуватися інвестиції?

   Передовсім на розв’язання проблем у чотирьох найбільш енергоємних сферах. Зокрема, житловий фонд потребує близько 670 мільярдів гривень. Модернізація промисловості обійдеться в 89 933,4 мільйона гривень. На реновацію транспорту до 2020 року необхідно 152 735,7 мільйона гривень. Ще 144, 5 мільярда  гривень піде у сферу послуг.

— Частка «зеленої» енергії наразі ще не сягнула 4%. У планах до 2020 року — 11%. Чи реально це?

— Сьогодні галузь розвивається достатньо швидкими темпами. За динамікою розвитку відновлюваної енергетики Україна третя в Європі. Встановлена потужність відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) становить близько 1 ГВт (без урахування великих ГЕС); об’єктами галузі на 01.09.2013 року вироблено понад 1 мільярд кВт/год електроенергії. Запорукою тому — встановлений «зелений тариф», а також низка інших пільг та преференцій. У грошовому еквіваленті це близько 9 мільярдів гривень за останні три роки. Тому ми впевнені, що досягти зазначеного в проекті Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 року показника абсолютно реально.

Сонячне проміння зігріє домівки. Фото з сайту pda.top.rbc.ru

— З  2014 року частка обладнання вітчизняного виробництва, робіт, послуг  при будівництві об’єктів   електроенергетики,   які  виробляють  електроенергію  з енергії вітру,  сонячного випромінювання та  біомаси,  встановлюється на рівні  не менш як 50 %. Експерти стверджують, що це знизить темпи впровадження нових технологій, вони пропонують або перегляд, або відміну «місцевої складової». Яку позицію займає в цьому питанні Держенергоефективності?

— Агентство відміну «місцевої складової» не підтримує. Сьогодні достатньо прикладів, які доводять, що працювати з цим цілком можливо. Скажу більше, завдяки місцевій складовій в Україні відроджено унікальні високотехнологічні виробництва, створено тисячі робочих місць.

Проте ми розуміємо побоювання інвесторів. Буквально тиждень тому в рамках Міжнародного інвестиційного бізнес-форуму з енергоефективності та відновлюваної енергетики ми провели спеціальний «круглий стіл» з цього питання. Залучили і бізнес, і громадськість, і міжнародних експертів. Прийшли до спільної думки про корегування «місцевої складової», а не її відміну.

Агентство теж вважає доцільним змінити її кінцевий розмір.  Якщо, скажімо, фотовольтаїка (обладнання для сонячного випромінювання) здатна покривати власні потреби у виробництві обладнання, то біоенергетика такої можливості не має, для неї 50% «місцевої складової» — забагато. А от бар’єр у 30% зможуть подолати всі.

— Секретаріат Енергетичної хартії презентував перше дослідження енергоефективності в Україні. Які рекомендації  європейських колег?

— Директор секретаріату Енергетичної хартії Стейван Дефілла, який особисто презентував дослідження, зауважив, що потенціал енергозбереження в Україні становить  27 мільйонів  тонн нафтового еквіваленту, або 25% кінцевого споживання всіх енергоресурсів.  Він порадив, передовсім, покращити інституційну базу у сфері енергоефективності та дотримуватися високих стандартів управління при розробці політики у сфері енергетики та енергоефективності. Крім того, нам рекомендовано лібералізувати енергетичний ринок, створити інвестиційно привабливі умови для потенційних інвесторів та забезпечити однаково конкурентне середовище як для виробників, так і для постачальників. Україні також слід зосередити особливу увагу на житловому секторі, оскільки тут потрібна термінова реформа, щоб провести реконструкцію систем централізованого теплопостачання.

Поглиблений огляд політики — це крок у майбутнє, орієнтир, який допоможе швидше рухатися у потрібному напрямку та стати повноправним членом Енергетичного Співтовариства. На сьогодні уряд робить усе можливе, аби не просто знизити рівень споживання енергоресурсів, а змінити саме ставлення суспільства до використання енергії.

— У рамках цьогорічного Форуму з енергоефективності та відновлюваної енергетики, який щороку організовує агентство, пройшло близько 15 публічних заходів. Чи можна говорити вже про якісь результати?

— Цьогоріч ми вперше за п’ять років провели таку кількість заходів. Самі не очікували, що буде такий великий інтерес, — зали були повні, дискусії жаркі, а рішення та пропозиції конструктивні. Напрацювань достатньо, через певний час усі вони будуть оприлюднені.

— Що, на вашу думку, було найбільш знаковим на форумі?

— «Битва мерів». По-перше, ще на етапі анонсування захід спровокував масовий інтерес до теми енергоефективності у регіонах. Усі активно обговорювали діяльність претендентів, докладно розглядали реалізовані проекти і т.д. По-друге, в ході самого заходу мери стільки ідей та рішень згенерували, які можна реалізувати практично у будь-якому іншому місті, що аудиторія не встигала записувати. А присутніх там тільки мерів було близько 50 чоловік.

— Хто переміг у «Битві мерів»?

  За звання «НайЕнергоЕфективніший мер України» змагались міські голови з чотирьох міст України, а саме: Володимир Дебой ( м. Житомир), Петро Курляк (м. Бурштин), Володимир Гаразд (м. Долина) та Валентин Казаков (м. Сєверодонецьк). Переможцем за підсумками диспуту та двох глядацьких голосувань (перше — оцінка реалізованих проектів, друге — результати розв’язання кейсу з енергоефективності) став міський голова Житомира  Володимир Дебой.

І ще два заходи, які були для нас знаковими. Це презентація проектів національних планів дій до 2020 року. Дуже важливо було почути думку громадськості, експертів, бізнесу та колег з інших відомств. Для нас головне, щоб ці плани були зрозумілими та прийнятними для всіх. І нам приємно, що переважна кількість експертів і рядових учасників нас підтримали.

Віталій ЧЕПІЖКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Сергій ДУБОВИК. Освіта: Київський політехнічний інститут, 1984 р.; Національна академія державного управління при Президентові України, 1997 р. Спеціалізація: електрифікація та автоматизація гірничих робіт (КПІ), магістр за спеціальністю «Економіка та фінанси» (НАДУ). Наукові ступені, вчені звання: доцент, кандидат економічних наук.

З 1997 по 2010 рік Сергій Дубовик працював у Секретаріаті Кабінету Міністрів України. В 2011-му призначений заступником голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.