На Ретро-FM триває масштабне рейтинг-шоу України «Найдосконаліше місто країни — 2013». Серед номінантів, гідних цього почесного звання, є й «мирне місто на цілющій воді» — Миргород з його незабутньою історією, унікальною архітектурою, багатими традиціями, науковими та культурними досягненнями. З набуттям статусу міста-курорту державного значення воно отримало потужний імпульс до подальшого розвитку.

Нині створюють новий Генеральний план міста, розробляють Державну цільову програму «Соціально-економічний розвиток природних територій курорту державного значення на 2013—2017 роки».

Детальніше про те, чим живе українська курортна перлина й про її перспективи — в інтерв’ю нашого кореспондента з Миргородським міським головою Сергієм СОЛОМАХОЮ.

Миргородський міський голова Сергій СОЛОМАХА.— Сергію Павловичу, нещодавно на сесії Генеральної Асамблеї Всесвітньої федерації водолікування та кліматолікування (ФЕМТЕК) український курорт «Миргород» отримав вищу відзнаку міжнародної спільноти фахівців курортної справи — звання «Кращий курорт світу». Прокоментуйте, будь ласка, цю подію.

— Життя Миргорода нерозривно пов’язане з життям курорту. Наш головний вид діяльності — створювати якнайкращі умови для жителів, відпочивальників і туристів. Тож визнання оздоровниці «Миргород» кращим курортом світу принесло славу не тільки цьому колективу професіоналів. Такому досягненню радіє наше місто і вся Україна. І я щиро вдячний генеральному директорові ПрАТ «Миргородкурорт», депутатові Полтавської обласної ради Олександрові Гавловському за постійну співпрацю з міською владою, за участь у загальноміських заходах.

— А що депутати міськради роблять для того, аби Миргород  відповідав статусу міста-курорту державного значення?

— Про нашу роботу свідчить хоч би те, що за підсумками щорічного Всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і громадського порядку за 2012 рік» Миргороду присудили друге місце. Це  результат злагоджених дій влади та комунальних служб міста.

Нині по-новому вибудовують свої стосунки з миргородцями ради мікрорайонів, вуличні й будинкові комітети, щоб місто було охайним і затишним. Значну увагу приділяємо зовнішньому освітленню вулиць. Встановили сучасні ліхтарі в центрі міста й на його околицях. Загалом на утримання та реконструкцію мереж освітлення цього року залучено 1,5 мільйона гривень.

— Дороге задоволення в нинішніх економічних умовах.

— Так, але гарне освітлення — обов’язкова складова благоустрою. Раніше для того, щоб система зовнішнього освітлення функціонувала стабільно, працівники КП «Комбінат благоустрою та озеленення» повинні були щотижня об’їжджати всі пункти управління освітленням для корегування часу вмикання та вимикання ліхтарів. Таких шаф управління у нас сорок сім. Відповідно витрачалися на пальне й експлуатацію автотранспорту.

Ситуацію кардинально змінила нещодавно введена в експлуатацію система СПРУТ. Тепер усі операції із вмикання і вимикання ліхтарів, а також програмування автоматичних схем роботи вуличного освітлення, зняття показників з електролічильників та контролю за справністю ліхтарів здійснює одна людина, навіть не виходячи з приміщення.  Впровадивши цей проект, ми вже зекономили 70 тисяч гривень.

На вулицях Миргорода вже панує новорічний настрій. Фото надане автором

— Торік при Миргородській міськраді створили відділ муніципальних ініціатив, інвестицій та енергоменеджменту. Що це дало виборцям?

— Для розв’язання проблем міста та задоволення потреб територіальної громади коштів завжди бракувало. Ясна річ, що фінансувати всі проекти тільки з міського бюджету неможливо. Тому й ухвалили рішення про формування структурного підрозділу у складі виконавчого комітету, який би зміг готувати проектні пропозиції до міжнародних та вітчизняних донорських організацій і фондів, і реалізовувати такі проекти й координувати енергозбереження у місті.

— То вам вдається залучати кошти міжнародних і вітчизняних донорських організацій та фондів і реалізовувати інвестиційні проекти?

 — Так. Наприклад,  реалізуємо проект «Підвищення енергоефективності в будівлях навчальних закладів м. Миргорода» за рахунок кредитно-інвестиційних коштів корпорації НЕФКО. Він упроваджується у двох навчальних закладах: гімназії імені Т. Шевченка та НВК «Гелікон». Загальна вартість проекту — 1,6 мільйона гривень, з яких 1,2 мільйона — кредит під три відсотки на п’ять років.

Наприкінці минулого року стартував пілотний проект «Енергоефективна реновація дошкільного навчального закладу №5 «Сонечко», ініційований нашою міськрадою та підтриманий німецьким проектом GIZ «Енергоефективність у будівлях». Нині вже замінено повністю вікна й двері у будівлі та виконано утеплення. Наступного року ці роботи триватимуть. Зауважу: те, що вже зроблено, виконано на найвищому рівні. Ми вже зекономили на опаленні до 30 відсотків коштів. Загалом місто задіяне у 17 проектах міжнародно-технічної допомоги.

— Принагідно розкажіть, як вам вдається підтримувати місто в чистоті. На його вулицях майже ідеальний порядок.

— Із 2006 року в Миргороді чинна міська Програма поводження з побутовими відходами з подальшим сортуванням на комунальному підприємстві «Спецкомунтранс» і здаванням сировини на переробні заводи України. Завдяки цьому нам вдалося зменшити навантаження на полігон ТПВ приблизно на 20 відсотків, або на 11 тисяч кубічних метрів на рік. Нині роздільним способом збирання сміття повністю охоплено багатоповерхову забудову і на 45 відсотків — приватний сектор.

Ідею роздільного збирання сміття підтримали і жителі семи сіл району.

Для подальшого вдосконалення програми з роздільного збирання ТПВ наприкінці минулого року ми придбали сміттєвоз і металеві контейнери від вітчизняного виробника. За час реалізації проекту місто помітно почистішало. На сьогодні Миргород, мабуть, єдиний серед малих міст України, де працює проект роздільного способу збирання твердих побутових відходів.

— Торік на початку літа стартував проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Місцеві альтернативні енергетичні рішення в м. Миргороді», спрямований на створення умов для використання біомаси як альтернативного джерела енергії для регіону.

— Бюджет цього проекту становить 2,2 мільйона доларів. Він розрахований  на три роки. А його виконавець — Всеукраїнська благодійна організація «Інститут місцевого розвитку», спеціалісти якої вже працюють над проектом із вересня. За два роки в його рамках у Миргороді буде створено інфраструктуру для збирання, зберігання й переробки біомаси на біопаливо та мережу теплогенеруючих котелень, які його використовуватимуть. На такому біопаливі працюватиме й котельня пілотного мікрорайону, в якому проживає до 10 відсотків жителів Миргорода. Також проектом передбачено створення в місті Ресурсно-логістичного центру для забезпечення безперебійного постачання біомаси до мережі біокотелень на Полтавщині.

— Що міська влада робить для збільшення туристичної привабливості Миргорода?

— Насамперед розвиваємо індустрію розваг і торгівлі. Адже туристи хочуть отримувати не тільки санаторно-курортні послуги, а й мати можливість цікаво провести дозвілля. Найближчим часом у центрі міста відчинить двері для відвідувачів новозбудований торговий центр. Для міста це ще й нові робочі місця й додаткові надходження в бюджет. Проводимо різноманітні фестивалі: «Осіннє рандеву», «Миргородський квітограй», «Миргородфест», «Миргородської свині», ковальського мистецтва, «Миргородські джерела» тощо. Це сприяє збільшенню туристських потоків у місто.

— Чи продовжуєте працювати над поліпшенням якості питної води?

— Так. Наприклад, якщо раніше у квартирах миргородців із кранів іноді текла іржава вода, то нині цього вже немає, бо ми встановили на артезіанських свердловинах частотні перетворювачі.

Працюємо і над зменшенням у воді  вмісту фтору. Для цього згідно з Програмою «Питна вода Миргородщини по місту Миргороду на 2006—2020 роки» запланували пробурити на Харківському водоносному горизонті, в якому вміст фтору в межах норми, додаткові свердловини. Між тим, дві такі свердловини вже працюють з минулого року на другому водозаборі. Змішана вода з прийнятним у ній вмістом фтору звідти подається у міську мережу водопостачання. Справно функціонують у нас і бювети для доочистки води.

— Тут би стали у пригоді й кошти з обласного бюджету.

— З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища ми отримали майже два мільйони гривень на реконструкцію майданчика первинних відстійників очисних споруд у місті. Це на сьогодні не так і мало.  

— Наскільки вчасно у Миргороді виплачують заробітну плату працівникам бюджетних установ, здійснюють інші соціальні виплати з огляду на нинішню непросту економічну ситуацію?

— Поліпшення життя і добробуту миргородців — першочергове завдання для міського голови і його команди. Тому попри всі негаразди, працюємо над цим і сподіваюся, що люди на нас не ображені. Зарплати і державні допомоги пільговим категоріям громадян виплачують в нас у визначені чинним законодавством терміни. Це стосується і пенсійного забезпечення.  Стабільно виконуємо завдання з наповнення дохідної частини міського бюджету. За одинадцять місяців року перевиконали план з його розвитку на 22 відсотки. Ці кошти спрямуємо на модернізацію об’єктів життєдіяльності Миргорода.

— Що побажаєте землякам напередодні Новорічних та Різдвяних свят?

— Це особливий і магічний час для кожного з нас — час спогадів, зустрічей з рідними й близькими, загадування бажань. Тож зичу всім українцям, а не тільки моїм землякам, здоров’я, щастя, і щоб їхні бажання обов’язково здійснилися, якщо вони спрямовані на добро. Щоб кожен наш день у новому році був наповнений добробутом і мудрістю, яка допоможе здолати всі негаразди. Бажаю кожній українській родині Божого благословення і любові.

Принагідно від душі запрошую провести новорічні та різдвяні свята у Миргороді. Ласкаво просимо у місто миру і здоров’я!                                                                                     

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»   

ДОСЬЄ «УК»

Сергій СОЛОМАХА. Народився у травні 1961 року в селищі Комишня Миргородського району Полтавської області. Закінчив з відзнакою природничий факультет Полтавського педінституту імені В. Г. Короленка (кваліфікація учитель біології та хімії), факультет економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії (менеджер організацій). Має наукові праці з педагогіки, біології, методики викладання хімії.

Трудову діяльність розпочав у 1983 році у Червонозаводській середній школі №2 на посаді вчителя хімії та трудового навчання. У 1985 році після служби в ЗС переїхав до м. Миргорода. Викладав хімію, працював заступником директора школи, заступником начальника відділу освіти міськради. У 2002 році його призначено заступником Миргородського міського голови. З 31 жовтня 2010 року — міський голова Миргорода.