Обшуки на підприємствах донедавна можна було порівняти з такою собі спецоперацією із захоплення особливо небезпечних злочинців. І не важливо, чим саме займалася компанія: дитячими іграшками чи нафтою. І в першому, і в другому разі супроводжувалася ця процедура візитом хлопців у масках при повній амуніції, разом з якими приходили слідчі прокуратури, забирали всю паперову документацію, комп’ютери, зламували сейфи. Після такого обшуку в офісі все було перекинуто з ніг на голову, а головний бухгалтер із керівником пили корвалол і намагались якось владнати ситуацію.

Відновити нормальну діяльність компанії після такого обшуку було вкрай важко. Часто керівництво недораховувалося комп’ютерів, документів тощо. Цікаво: якщо обшук на підприємстві вже розпочато, то адвокат компанії міг хіба що бігати навколо офісу, бо всередину його не пускали. З ухваленням нового закону «маски-шоу» мають припинити. Тож які правила відтепер діятимуть під час проведення обшуку, дізнавався «Урядовий кур’єр».

Відтепер сторона обвинувачення повинна обґрунтувати необхідність вилучення оригіналів документів. Фото з сайту vchaspik.ua

Обережно, вас знімають

Для початку варто розібратись, які зміни чекають на українських бізнесменів після набуття чинності закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання тиску правоохоронних органів на бізнес». Передовсім запроваджують обов’язкову відеофіксацію обшуку. Обшук на підприємстві легальний і допустимий лише в тому разі, якщо його було повністю зафіксовано на відео як частину протоколу обшуку. Інакше зібрані слідчим прокуратури під час такої процесуальної дії докази будуть недопустимими. А слідчий-прокурор нестиме відповідальність за фактично незаконне вчинення дії під час кримінального провадження. Передбачено відповідальність аж до кримінальної.

«Цей законопроект розробляли протягом трьох місяців із представниками бізнес-асоціацій, бізнес-омбудсменом і залученням правоохоронців, — розповідає міністр юстиції Павло Петренко. — Я дуже радий, що представники правоохоронних органів не виступили проти нього. Щодо самих обшуків, то переважно вони закінчувалися нічим. Бо в економічних справах, які розслідували правоохоронні органи, не бачимо такої кількості вироків, де притягують до відповідальності підприємців, які нібито винні в ухиленні чи несплаті податків та інших кримінальних злочинах. Тобто система обшуків і тиску слідчих прокуратури на бізнес була очевидною. Це вибивання коштів, зупинення діяльності підприємства. Фактично це велика корупційна машина, яка заробляла гроші на українських підприємцях».

Протягом 2015 року в Україні зареєстровано 73 тисячі обшуків. У 2016-му ця цифра збільшилася до 95 тисяч. За перше півріччя 2017-го зареєстровано вже майже 60 тисяч. Тобто на кінець року Україна виходить на показник понад 100 тисяч обшуків.

«Цей закон надає право заявникові отримувати витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) щодо його заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, — каже голова Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожемякін. — Особа, яка не є стороною кримінального провадження та щодо якої здійснюють процесуальну дію, має право заявляти клопотання про здійснення кримінального провадження у розумні строки та оскаржувати порушення таких строків. Відеозапис стає додатком до протоколу обшуку. Крім того, стороні захисту надано право самостійно здійснювати відеофіксацію проведення обшуку. Важливо, що сторона обвинувачення зобов’язана обґрунтувати необхідність вилучення оригіналів документів або їх копій та робити копії необхідної інформації із залученням спеціаліста».

Лише у присутності адвоката

Ще один важливий нюанс — фіксація суддею процесу прийняття рішення щодо обшуку. В Мін’юсті порахували, що раніше суддя протягом дня виносив у середньому 100—200 ухвал про проведення обшуку. Так судді приділяли буквально кілька секунд ухваленню рішення проводити обшук чи ні. Зрозуміло, що за такий короткий час фізично неможливо розібратися в питанні. Ця ситуація далека від основоположних понять правосуддя й справедливості. Відтепер суддя повинен фіксувати процес прийняття рішення щодо проведення обшуку чи інших слідчих дій під звуко- й відеозапис. Це має відбуватися за участю прокурора, який повинен обґрунтувати судді, чому необхідно прийти до тієї чи іншої компанії з такими слідчими діями. Інакше суддя так само несе відповідальність аж до кримінальної за видачу завідомо неправосудної ухвали про обшук, яка спричинила збитки тому чи іншому потерпілому.

Ще одна новація. Цей закон надає доступ адвоката до слідчих дій на будь-якому етапі. Раніше на підприємство вранці забігали хлопці в масках, усіх працівників клали на підлогу, а коли адвокат приїжджав до офісу, його не допускали до вчинення слідчих дій. «Тепер ми передбачили, що адвоката на будь-якому етапі проведення обшуків можна допустити, — наголошує Павло Петренко. — Якщо його не допускають, то всі слідчі дії визнають недопустимими й не враховують у кримінальному провадженні».

Закон передбачає й створення спеціальної комісії, до складу якої входитимуть представники бізнес-асоціацій та правозахисники і проводитимуть щорічний аудит діяльності правоохоронних органів за закінченими кримінальними справами проти бізнесу. Також надаватимуть певні рекомендації аж до звільнення посадовців і керівників правоохоронних органів, які допускали системне порушення прав підприємців.

«Передовсім у цьому законопроекті йдеться про хаотичні і, я б сказала, здебільшого незаконні обшуки, — зазначає народний депутат Олена Сотник. — Так тиснуть на бізнес, на ньому намагаються заробити. Але не можна зупинятися на ухваленні законопроекту. Адже щоб розв’язати проблеми, цього недостатньо. Часто отримуємо скарги, що фактично за рахунок арешту коштів, вилучення документів, зупинення діяльності підприємств знищують бізнес. Цю стратегію використовують для боротьби з конкурентами або навіть рейдерують підприємства. Тому вважаю, що це має бути лише перший з багатьох законів, необхідних для захисту бізнесу».

До речі, питання використання заборони спецназу було врегульовано підзаконним актом. Нагадаємо, що відповідні доручення дав Генеральний прокурор ще два місяці тому. Це робили для захисту компаній і підприємців, які не становлять загрози національній безпеці. Тобто якщо компанія торгує памперсами, то до неї не треба приходити із сотнею спецпризначенців. Уже чинна заборона використання відповідних підрозділів.

«Запровадження обов’язкової відеофіксації обшуку дисциплінуватиме слідчого, прокурора і спецпризначенців, — упевнений Павло Петренко. — Тому що всі події зніматимуть на відео, вони будуть частиною відповідної справи, зокрема й притягнення до відповідальності слідчого, який вчинив незаконний обшук».

А народний депутат Юрій Мірошніченко додав, що цей закон достатньо простий. «Він не дозволяє зловживати процесуальними правами, які є у правоохоронців під час проведення слідчих дій, — каже він. — Це не той закон, який спрямовано проти правоохоронців, це той, який допоможе їм відновити довіру до них і дасть змогу вітчизняному бізнесу бути впевненим, що сумлінна робота і навіть наявність підозри не стане підставою для блокування роботи і тим більше вимагання грошей, коли йдеться про ті чи інші процесуальні дії».

Звісно, цей законопроект — лише маленька крапля, завдяки якій поліпшиться ситуація й інвестиційний клімат у державі. З іншого боку, це така собі міні-реформа кримінального судочинства, адже завдяки йому змінюється філософія спілкування громадянина, підприємця із правоохоронними органами.