«Реформу з децентралізації завершено. Місцеві вибори проведено. Ми передали регіонам землю і бюджети. Фактично вже наступного року Україна отримає зовсім інший адміністративно-територіальний устрій. Це змінить країну. Посилиться відповідальність місцевого самоврядування. Незважаючи на коронавірус, триває реформа медицини. Галузь охорони здоров’я стає сильнішою аналогічно тому, як міцнішала українська армія, коли почалися воєнні дії на сході. З цієї коронакризи ми вийдемо із зовсім іншою медичною системою і з іншим ставленням до лікарів. Це ще не досягнення, але ми на правильному шляху. Є ще невеликі перемоги, але боротьба з коронавірусом у медичній і економічній площинах зараз займає, напевно, 80% робочого часу», — саме так Прем’єр-міністр Денис Шмигаль відповів на запитання про найбільші досягнення уряду за вісім місяців роботи в інтерв’ю виданню "Корреспондент".

Він зауважив, що вісім місяців — занадто короткий термін, щоб чимось по-справжньому пишатися, і це тільки початок шляху.

«Було багато дрібних промахів. Я цього не приховував і не збираюся. Найбільше нам дорікають слабкою комунікацією із суспільством. Але зараз швидко ухвалені рішення — це вимога поточного моменту. Коли треба терміново ухвалити ту чи іншу постанову, не завжди є час на обговорення або суперечки. Треба діяти швидко, адже в кризових ситуаціях оперативність вирішує все», — заявив очільник уряду.

Пристрасті довкола COVID-фонду

Це стосувалося й запровадження локдауну навесні. Прем’єр акцентував, що тоді ніхто не розумів ні природи вірусу, ні механізму його поширення, ні алгоритмів лікування.

«Запровадивши локдаун, ми врятували життя тисяч українців. Так, ми вдарили по економіці, але гроші — ніщо порівняно з людським життям. Якби не локдаун, то перша хвиля пандемії накрила б нас, як Іспанію або Італію», — запевняє він.

А випади в бік уряду про використання грошей з COVID-фонду на будівництво доріг, а не на підтримку підприємців або домогосподарств очільник уряду прокоментував так: «Не зовсім коректно називати це COVID-фондом. Це фонд боротьби з коронавірусом і його наслідками, зокрема економічними. Гроші до фонду збирали з різних джерел. Зокрема туди акумулювали кошти, які спочатку планували витратити на дороги в 2020 році. Відповідно під час формування фонду законодавчо прописали, що гроші можуть повертатися на ті статті витрат, звідки їх взяли. Фактично фонд розділено на дві частини: медична допомога і стимулювання економіки. Чому дороги, а не прямі дотації домогосподарствам і бізнесу? Там мультиплікатор найбільший. Будівництво доріг створює в суміжних галузях до восьми-дев’яти робочих місць, і малий бізнес на цьому заробляє. Крім того, інвестиції в дороги не розгойдують інфляцію, як прямі дотації, але позитивно впливають на зростання ВВП. Пряма підтримка підприємців і громадян також важлива, і ми використовуватимемо цей інструмент. Але дорожнє будівництво — це правильне рішення. Після підбиття підсумків 2020-го видно, що 100 мільярдів гривень інвестицій в інфраструктуру не дали економіці України провалитися дуже глибоко, як це сталося у сусідів».

Денис Шмигаль розповів, що уряд, підрахувавши всі можливі й прогнозні витрати на медицину, зрозумів: на підтримку економіки вистачить. Тому нині працює програма пільгового кредитування «5—7—9%» і програми із соціальної підтримки підприємців.

«Президент подав до Верховної Ради пропозиції прямої підтримки українців і малого бізнесу, які не лише будуть компенсатором втрат від карантинних обмежень, а й простимулюють попит. Нині уряду досить грошей на всі напрями, зокрема й на медицину. Навесні навіть уявити було складно, що із 12—15 тисячами хворих на добу система не ляже. Зараз вона справляється. Ми очікуємо, що вона впорається і з 25 тисячами хворих на добу, якщо виникне така необхідність. Але сподіваюся, до такого не дійде», — підкреслив він.

Україна зближує позиції з МВФ

Торкнувшись питання співпраці з МВФ, Прем’єр пояснив, чому Україна не отримала траншу, запланованого на вересень.

«У нас, згідно з меморандумом з МВФ, є 10 структурних маяків: чотири з них ми вже виконали, шість перебувають із випередженням термінів на стадії виконання. До них у чиновників фонду питань немає. Україна продовжує співпрацю з МВФ. У нас є взаєморозуміння, і ми швидко зближуємо позиції. Основне занепокоєння в МВФ спричинила зміна керівника Нацбанку. Фонд вивчав ситуацію, дивився, як діятиме нове керівництво НБУ, чи збережеться незалежність цього інституту. Візит глави НБУ до Вашингтона і його спілкування з міжнародними партнерами ці питання багато в чому зняли. Далі пішла спровокована рішенням Конституційного Суду антикорупційна криза. Це рішення збентежило і послів країн G7, і МВФ. Нині це питання поки що залишається на порядку денному, і його треба вирішувати на законодавчому рівні. Усі гілки влади консолідовано працюють над цим», — запевнив він.

І додав, що уряд має план Б, якщо пауза з наданням траншів кредиту МВФ затягнеться, і очікує на оприлюднення дати приїзду місії фонду вже цього року.

Денис Шмигаль констатував, що нинішня ситуація дає змогу пережити паузу: 85% платежів казначейства здійснюють без затримок (до двох днів з моменту подачі заявки), 15% виконують із затримкою до п’яти днів.

«Бюджет 2020 року виконано. Податкова служба вже виконала річний план з надходження, митниця поки що відстає за плановими надходженнями. Для цього є вагомі причини. Нам не з першого разу вдалося змінити менеджмент митниці, щоб прибрати зловживання, корупцію і навести лад у її роботі», — зазначив Прем’єр.

Він зауважив, що є джерела надходження грошей, які можуть закрити витрати цього року. Це традиційні, якими користувалась Україна всі роки незалежності: ринок зовнішніх і внутрішніх запозичень.

«У нас залишається ще кілька аукціонів з розміщення ОВДП. Звичайно, це будуть коротко— і середньострокові запозичення, і вони будуть дорожчими (10—13% річних у гривні), ніж кошти МВФ. Але якщо ми знаємо дату приїзду місії й дату надання траншу, то бридж-кредити (короткострокові кредити до моменту отримання грошей) — це цілком робочий інструмент. Крім того, залишається можливість до 15 грудня вийти на ринок зовнішніх запозичень. Це також будуть короткі позики, до пів року. Обсяги залежать від виконання бюджету і його дефіциту. На внутрішньому ринку це може бути 50—60 мільярдів гривень, на зовнішньому — близько мільярда доларів», — розповів він.

Прогресивні речі

Денис Шмигаль нагадав, що реформу податкової та митної служб прописано, і рух у цьому напрямі триває.

«Ми розділили їх на дві окремі юрособи, і це один зі структурних маяків МВФ, який ми виконали. Триває процес ліквідації податкової міліції та створення замість неї бюро економічної безпеки, щоб усі підрозділи боротьби з економічними злочинами спецслужб об’єднати в одному держоргані, чітко прописати його повноваження і скоротити тиск на бізнес. Щодо РРО — тривають дискусії із представниками малого бізнесу. Ми точно проти фіскалізації ФОП першої групи, інші гострі моменти, через які протестували підприємці, ми також дозволимо. Основна мета — виведення з тіні великої кількості ФОПів, на яких оформлено великий бізнес. А йдеться про 45% тіньових грошей.

Нині вже 40 тисяч підприємців встановили програмні РРО. Не можна відкласти те, що вже працює. Із бізнесом можна вести діалог лише про уточнення або виправлення помилок у процесі. Наприклад, про зменшення розмірів штрафів, щоб вони виконували функцію наведення ладу, а не тиску на бізнес. Штраф у розмірі річного обороту підприємця — це нонсенс, і це треба прибирати. Президент вносить до парламенту відповідний законопроєкт. Щодо зниження ЄСВ або заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, то це прогресивні речі, і ми шукаємо компенсатори і для цих прогресивних податків, і для більшого пакета підтримки бізнесу. Ці питання поки дискутують», — уточнив глава уряду.

Про ротації та інвестиції

Говорив Прем’єр і про долю Міністерства економіки: «З перших днів була стратегія розділити міністерство на Мінекономіки і Мінагрополітики. В Україні потужний аграрний сектор, що потребує окремої уваги. Починаючи від проєктів зі зрошення в південних областях і закінчуючи розвитком переробки, щоб експортувати не сировину, а товари з високою доданою вартістю. Стратегія залишається в силі. Поки що від Мінекономіки відокремили Міністерство стратегічної промисловості. На початку наступного року повернемося до питання виокремлення Мінагрополітики».

Денис Шмигаль відреагував на повідомлення у ЗМІ про плани замінити міністра охорони здоров’я Максима Степанова на головного державного санітарного лікаря Віктора Ляшка так: «Будь-який міністр, включно з прем’єром, має розуміти, що рано чи пізно йому доведеться залишити свою посаду. Зараз у розпалі боротьба з коронавірусом. Під час бою міняти людину некоректно, як і створювати інформаційний тиск на неї з приводу можливої відставки. Я з повагою ставлюся до своєї команди, тому коментувати чутки про кадрові ротації не хочу й не буду», — зазначив він.

Але розповів, що уряд подаватиме до парламенту кандидатуру міністра енергетики.

«Шорт-листа кандидатів у нас поки що немає. Є лонг-лист, у якому всі заступники, і в кожного з них зберігаються шанси обійняти посаду міністра. Звичайно, дивитимемося на кандидатів збоку. Але їх коло досить вузьке. Це мають бути висококласні фахівці, здатні вести правильну політику в енергосекторі. До нового року певні кроки в цьому напрямі буде зроблено», — запевнив Прем’єр.

Денис Шмигаль розповів про роботу уряду й послів щодо залучення інвестицій. Загалом регіон, де розташована Україна, інвестиційно привабливий.

«Тільки гроші інвестори поки що вкладають переважно в наших сусідів. Ми працюємо над виправленням ситуації в тісному контакті з бізнес-асоціаціями. Ненадійна судова система — це причина №1, чому інвестори не хочуть вкладати сюди гроші. Корупція вже перебуває на 5—6-му місці. Необхідність реформування судової системи, щоб вона захищала права власності, давно назріла і стосується не лише бізнесу, а й усіх громадян України. Є ще один індикатор — рейтинг Doing Business, в якому ми зараз на 64-му місці з 191 країни. За критерієм отримання дозволів на будівництво ми 20-ті, отримання кредитів — 37-мі, захисту міноритарних акціонерів — 45-ті, банкрутства — 146-ті, підключення до енергомереж — 128-мі, торгівлі — 74-ті.

За рейтингом чітко видно, що там, де проводили роботу, Україна прогресує, і цей прогрес помітний. За напрямами, де пасемо задніх, робота триває. Уже ухвалено законодавство із процедури банкрутства й підключення до енергомереж. Ухвалено RAB-тариф, що дає змогу власникам електромереж інвестувати в їх модернізацію. Зараз працюємо над здешевленням процедури підключення до енергомереж. Це буде вагомим аргументом для інвесторів. Наступного року ці перешкоди буде усунено», — пообіцяв він.

Було названо й завдання для послів. Перше — сприяння експорту з України. Посол зобов’язаний просувати українські товари у країні свого перебування. Це складніша робота, ніж організовувати імпорт. Друге — залучення інвестицій. А про посольства, найуспішніші нині, каже таке: «Вимоги вже виставлено, і наприкінці року підбиватимемо підсумки. Можливо, я навіть проситиму міністра закордонних справ зробити кадрові висновки. Ступінь виконання поставленого завдання має спричиняти або нагородження, або звільнення».

У Прем’єра викликає оптимізм, що з усіма викликами 2020 року Україна впоралася гідно. Він констатує, що у нас дуже відповідальні люди, які у кризові моменти згуртовуються і діють злагоджено, ефективно й професійно.

Відділ новин
«
Урядового кур’єра»

Текст інтерв’ю читайте на Урядовому порталі