Прискіпливості нідерландських слідчих можна сміливо ставити пам’ятник. Хоч би як пропагандисти й офіційна влада РФ намагалися перекручувати факти, маніпулювати громадською думкою та відверто брехати (і на неозорих російських просторах, і на міжнародній арені), клубочок правди таки привів до справжніх виконавців збиття пасажирського Боїнга рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року.

Російському терористові Ігореві Гіркіну (Стрєлкову), який влітку 2014 року був так званим міністром оборони ДНР, російському генералові Сергієві Дубинському (позивний «Хмурий»), який керував «розвідкою ДНР», Олегові Пулатову (позивний «Гюрза»), який у 2014 році очолював «2-й відділ ГРУ ДНР», а також Леонідові Харченку (позивний «Кріт»), на той час ватажкові одного з «розвідувальних батальйонів» проросійських бойовиків, офіційно оголошено підозру. І в Україні, до слова, також. Вони чинні й колишні співробітники російських спецслужб і громадянин України, проросійський посіпака.

Суд над цими нелюдами розпочнеться 9 березня 2020 року о 10.00, повідомляє УНІАН. «І ми звертаємося до підозрюваних із проханням бути присутніми на цьому судовому засіданні або звернутися до нас раніше. Засідання суду відбудеться навіть тоді, якщо підозрювані не матимуть змоги бути присутніми», — повідомив генеральний прокурор Нідерландів, голова міжнародної спільної слідчої групи Фред Вестербеке під час очікуваної та резонансної пресконференції. Означених осіб буде притягнуто до відповідальності за збиття літака й спричинення смерті пасажирів згідно зі 162 статтею Кримінального кодексу Нідерландів. Суд може тривати близько року, але пан Вестербеке серйозно налаштований не затягувати процесу. 

Найнеприємніше для Кремля те, що йому не вдалося приховати від світу свою причетність до цього злочину. Слідство заявило: воно має докази того, що Росія знала про застосування свого зенітно-ракетного комплексу «БУК» 53-ї зенітно-ракетної бригади збройних сил РФ у збитті літака. Знала, спершу приховувала, згодом брехала, намагаючись звинуватити у своїх гріхах Україну.

«Ми тепер маємо інформацію, докази, що Російська Федерація причетна до цієї трагедії й цього злочину так чи інакше, — наголосив Фред Вестербеке. — Я переконаний: РФ знає, що сталося. І не надала нам цю інформацію. Я б не назвав це співпрацею».

Сумнозвісний ЗРК «БУК» доправили на окуповану частину Донбасу з Росії після 11 липня 2014 року. І тут постає чи не головне запитання, озвучене Фемідою: «Ми хочемо знати, хто був причетний до процесу ухвалення рішення в Російській Федерації». Ось на що слід звернути увагу, адже вивести громіздку машину з пункту постійної дислокації, перетягти за сотні кілометрів через кордон, здійснити бойовий запуск ракети й повернути назад — усе це неможливо зробити без наказу зверху. А хто в РФ віддає подібні накази? Це, як кажуть, питання риторичне.

«Усі обвинувачені були членами очолюваних Росією сил на сході України. Ми закликаємо Росію поважати й дотримуватися резолюції 2166 (2014 р.) Ради Безпеки ООН і забезпечити, щоб усі обвинувачені, які нині перебувають у Росії, постали перед судом», — так лаконічно, стримано, але й багатозначно на оприлюднені факти відреагував держсекретар США Майкл Помпео. Неоднозначність полягає в тому, що тут між рядків простежується жирний натяк на спонсорування Росією міжнародного тероризму. 

Схожою за риторикою була реакція і світової спільноти, і всередині нашої країни. І Президент Володимир Зеленський, і українське зовнішньополітичне відомство оприлюднили відповідні заяви. Глава держави сподівається, що на лаві підсудних міжнародного трибуналу опиняться не лише ті, кому СБУ одразу ж оголосила підозру, а й усі, хто винен у зухвалому вбивстві безневинних людей.

У вітчизняному МЗС переконані: підсумки розслідування мають ключове значення, бо дають остаточну відповідь на запитання, звідки смертоносна зброя потрапила на територію України і хто організував цю операцію. «Оголошення об’єднаної слідчої групи MH17 і коментувати не треба. Розслідування чітко вказує на те, хто скоїв злочин, хто й звідки керував», — додав у Twitter міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Росію давно закликали визнати свою безпосередню причетність до цього злочину, покаятися й виплатити компенсації родичам жертв. Так вдалося б пом’якшити світову реакцію й зберегти власне реноме. Натомість МЗС РФ назвало розслідування голослівними звинуваченнями, спрямованими на «дискредитацію РФ». У вас, мовляв, немає доказів, твердять там, вважаючи розслідування упередженим та однобоким.

Утім, зберегти хорошу міну Москві вже точно не вдасться. І прихована думка Майкла Помпео цілком імовірно може перетворитися на дійсність з усіма негативними для Кремля наслідками.