В Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) давно говорили, що їй бракує конструктивного діалогу з ЄС. В ОЧЕС не приховують, що зацікавлені в Євросоюзі передусім як у фінансовому донорі, який може надавати кошти на масштабні проєкти. А в ЄС, чиї кордони сягнули берегів Чорного моря після того, як його лави 2007 року поповнили Румунія та Болгарія, сподіваються, що зможуть ефективніше реалізовувати «Ініціативу чорноморської синергії».

Цей документ слугує комплексом заходів, розроблених у ЄС у межах політики сусідства, які спрямовано на підтримку співпраці між країнами заради стабільності й безпеки в регіоні. Обговорити напрями вигідної співпраці було вирішено під час конференції високого рівня, яка відбулася цього тижня у Брюсселі з участю топчиновників з Єврокомісії та представників країн-членів ОЧЕС.

Спільні інтереси і чутливі питання

«Це вже було, і так буде. Хоч шляхи іноді змінюються, річки завжди знаходять море». Ці слова легендарного рокгурту Led Zeppelin процитував заступник гендиректора директорату Єврокомісії з переговорів щодо сусідства та розширення Мацей Поповські, щоб, за його словами, метафорично й географічно пояснити, що співпрацю країн Чорноморського регіону зумовлено не лише їхнім розташуванням, а й тим, що їх об’єднують спільні інтереси та проблеми.

А колишній міністр закордонних справ Болгарії Даніел Мітов вважає природним, що в таких масштабних об’єднаннях, як ОЧЕС, кожна країна може й повинна обстоювати власні цілі. Щоб пояснити це, він розповів такий анекдот. Троє хлопчаків — німець, француз і швейцарець посперечалися із приводу того, звідки беруться діти. «Дітей приносить лелека і кладе їх на поріг будинку, це знають усі», — сказав хлопчик із Німеччини. «Дурниці, лелека тут ні до чого, — сказав малий француз. — Насправді все пов’язано з якимись діями у спальні». А хлопчик зі Швейцарії закричав: «Друзі, прошу вас, не треба узагальнювати, насправді все по-різному, залежно від кантону!»

«Так-от, країни, які входять в ОЧЕС, дуже різні, і для кожної з них ця спів­праця, крім вигоди, має чутливі моменти», — застеріг болгарський дипломат.

Забути про Крим

Про спільну вигоду у створенні транспортних коридорів для товарів і енергоносіїв, збільшення потоку пасажироперевезень, проєкти із захисту довкілля Чорного моря говорили майже всі промовці. Так само майже кожен із них наголошував, що по-справжньому вигідна економічна співпраця в регіоні неможлива без стабільності й безпеки. Виконавчий директор з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішньої дії Томас Гартінг заявив, що ЄС у співпраці з ОЧЕС дотримуватиметься принципів суверенітету, територіальної цілісності й поваги до міжнародного права, зокрема свободи навігації. Він укотре нагадав, що ЄС не визнає анексії Криму.

Співпрацю в Чорноморському регіоні не можна уявити без Криму. Проте склалося враження, що промовці старанно оминали цю незручну тему, щоб чітко провести лінію, мовляв, це економічна спів­праця, а це політика, до якої ми не маємо жодного стосунку. Тому й з Росією у нас business as usual — ведемо справи, ніби нічого не сталося. Цей підхід, вочевидь, вигідний російській дипломатії, і вона останнім часом дедалі активніше нав’язує його ЄС. Москва хоче, щоб європейці змирилися з окупацією українського Криму і сприймали конфлікт на Донбасі як хронічний, який неможливо врегулювати, тож варто просто не звертати на нього уваги. За це Кремль спокушає Європу своїми енергоносіями й шантажує різноманітними фінансовими внесками.

Представник РФ при Євросоюзі Володимир Чижов, який взяв участь у конференції, заявив, що країни Чорноморського регіону мають незалежно визначати свої цілі.

«Співпраця вільна від будь-яких бар’єрів — це підхід зовнішньої політики Росії», — сказав він, додавши що йдеться про спів­працю у галузях транспорту, енергетики, торгівлі, туризму. Російський дипломат закликав європейців деполітизувати співпрацю в Чорному морі. Він не оминув нагоди нагадати, що у 2016 році Росія добровільно надала ОЧЕС мільйон доларів на реалізацію спільних проєктів.

«Так, дякуємо за ці гроші, ми вже їх майже витратили», — натякнув у відповідь російському послу генсек ОЧЕС Майкл Христидіс.

Чи можна довіряти злодієві?

Чорноморська економіка, довіра, стабільність і безпека можуть народитися лише на основах поваги до міжнародного права. У цьому переконував присутніх представник України при ЄС Микола Точицький.

«Не можна створювати інфраструктуру, якщо її одного дня хтось може просто вкрасти. Говорю про анексований Крим, окупований Донбас. Ми не можемо будувати стабільність, якщо хтось хоче приватизувати море, як це відбувається наприклад з Азовським», — наголосив дипломат.

Тож з огляду на ці обставини, попри економічну спрямованість діяльності ОЧЕС, ця організація залишатиметься платформою для обговорення верховенства права, зокрема проблем суверенітету й територіальної цілісності країн-членів.

«Як посол, представник своєї держави прошу наполягти на тому, що Росія має поважати міжнародні закони і рішення міжнародного морського трибуналу або Міжнародного суду в Гаазі», — наголосив Микола Точицький.

Судячи з того, що у перер­ві на каву до українського посла підходило чимало його європейських колег і співробітників Єврокомісії, позиція України має підтримку в ЄС і про злочини Росії тут забувати не збираються. До речі, росіянин Володимир Чижов пив каву в компанії колег з російського МЗС. Тепло ручкався з ним лише представник Вірменії при ЄС. Тож про геополітику в ОЧЕС забудуть нескоро, хоч би як цього хотілося Кремлю.