Економіка Буковини тримається на малому і середньому бізнесі, який забезпечує 75% надходжень у скарбницю краю. А за обсягом реалізованої продукції саме малими та середніми підприємствами найменша область, Чернівецька, є другою в Україні. Зрозуміло, для прийняття ефективних управлінських рішень регіональна влада має знати, як живеться бізнесменам-«спрощенцям», що перешкоджає їхньому сталому розвитку і які в них пропозиції щодо поліпшення умов праці. 

Результати моніторингу проблем бізнес-середовища області оприлюднив нещодавно Чернівецький міський центр захисту приватних підприємців та підприємств малого бізнесу. Проведений у рамках реалізації заходів регіональної програми розвитку малого і середнього підприємництва моніторинг з’ясував тенденції розвитку «малих» бізнесменів, визначив негативні чинники, а також позитивні, які сприяють їхній успішній діяльності.

Чи не найбільше нарікань на непомірно високі нарахування на фонд оплати праці. Бізнесмени переконані, що зменшення розміру єдиного соціального внеску (хоча б до 18%) дасть змогу брати на роботу більше людей, причому з офіційним працевлаштуванням. Усі від того будуть у виграші. Варто спростити процедуру сплати податків. Із запровадженням електронної звітності мороки менше не стало: якщо раніше до податкової бігали з папірцями, то тепер — із флешками.

Зобов’язання «єдинників» вести книгу обліку та витрат, мати реєстратори розрахункових операцій, обліковувати товарні запаси на підставі митної декларації — усі ці нововведення можуть знищити «спрощенку» взагалі, що неприпустимо, наголошують буковинські підприємці. Добре було б створити школи розвитку бізнесу, активніше запроваджувати і щедріше фінансувати місцеві програми розвитку підприємництва. У 2013 році на фінансово-кредитну підтримку малого бізнесу обласний бюджет виділив лише 100 тисяч гривень.

Скористатися благом відшкодування відсотків за банківськими кредитами змогли лише п’ять бізнес-проектів. Ясна річ, такі цифри не роблять погоди в бізнес-кліматі регіону. Поліпшити його можуть програми мікрокредитування і доступність тривалих кредитів з помірними відсотковими ставками.   

 

ПРЯМА МОВА

Ігор КУХАРЧУК,
директор Чернівецького міського центру захисту приватних підприємців 
та підприємств малого бізнесу:

 

Підприємцям-новачкам потрібні податкові канікули

— Упродовж трьох місяців ми здійснили 13 виїзних сеансів інформаційної «гарячої лінії» з питань підприємництва в районах області і на ринках Чернівців. Головна мета — допомогти суб’єктам підприємницької діяльності в започаткуванні та веденні власної справи. Окрім того, безпосередні розмови з підприємцями, а також анкетування 524 буковинських підприємців дали змогу реально оцінити бізнес-клімат краю. Результати моніторингу подано в органи влади, аби вони зробили відповідні висновки. Приміром ті, хто входить у першу групу платників єдиного податку, пропонують удвічі збільшити для них обсяг доходу — до 300 тисяч гривень. Вкрай складно малим підприємцям дотримуватися визначених законодавством стандартів ведення бухгалтерського обліку, бо ж не всі мають спеціальну освіту, тому доводиться наймати бухгалтерів, а це додаткові і часто непосильні витрати. 

Малому бізнесу притаманні високий ризик банкрутств, швидкий вхід і вихід на ринок, динамічне оновлення учасників економічних процесів. З огляду на це державі варто прислухатись до пропозицій буковинських бізнесменів і передбачити податкові канікули для підприємців-новачків.