Після вторгнення росії з України до країн Євросоюзу, рятуючись від війни, виїхало близько 6 мільйонів громадян, переважно жінки з дітьми. Щоб допомогти українцям, ЄС уперше за історію існування застосував положення про надання так званого тимчасового захисту. Цей статус, на відміну від статусу біженця, надає людині, яка його отримала, право на легальне перебування на території країн-членів ЄС, а також право на працевлаштування та всі соціальні виплати. Тобто фактично миттєво, з моменту реєстрації, українці отримують змогу повністю інтегруватися в суспільство тих країн ЄС, у яких вони вирішили зупинитися.

Як працює ця процедура на практиці? Що пропонує ЄС українцям і з якими головними труднощами вони стикаються? Відповіді на ці запитання прозвучали під час дискусії «Солідарність ЄС з Україною: захист людей, які тікають від війни», що пройшла у Брюсселі наприкінці минулого тижня з ініціативи Українського хабу громадянського суспільства.

Перший крок — офіційна реєстрація

За словами Постійного представника України при ЄС Всеволода Ченцова, у процесі облаштування українських громадян на території європейських країн помітний перехід від фази реєстрації та пошуку тимчасового житла до фази пошуку роботи, влаштування дітей у школи та дитячі садки, налагодження побуту.

«Проблема полягає в тому, що, хоч це й тимчасовий захист, треба забезпечити людям нормальні умови повсякденного життя, щоб вони працювали і розвивалися, а потім допомогти їм повернутися додому», — сказав дипломат. На його думку, слід шукати той баланс, який дасть змогу не піддати соціальну структуру ЄС надмірному стресу і водночас забезпечити українцям гідні умови на термін, передбачений тимчасовим захистом.

Статус тимчасового захисту надають українцям на рік, до березня 2023-го, з можливістю продовжувати його щопів року до 2025-го. Після завершення цього терміну чинність легального статусу перебування громадян України в ЄС завершується, і вони повинні повернутися додому. Про це розповіла  заступниця керівника генерального директорату з міграції та внутрішніх справ Беата Гміндер. За її даними, на територію ЄС в’їхало понад 4 мільйони українців, з них 2,8 мільйона пройшли реєстрацію.

«На всіх публічних заходах повторюю заклик до українців: зареєструйтеся у країні перебування, щоб ми знали, хто і де перебуває і не реєстрували одну людину кілька разів», — сказала чиновниця. Вона пояснила, що процедура тимчасового захисту більш-менш однакова в усіх країнах-членах ЄС і має, можливо, лише невеликі відмінності.  Нею можуть скористатися не лише люди української національності, а й представники інших, які законно жили і були зареєстровані в Україні.

Із кінця квітня міжнародні організації фіксують зростання кількості тих, хто повертається з-за кордону в Україну. За даними ООН, ця цифра може становити понад мільйон громадян. Останніми днями черги на в’їзд на територію України з боку Польщі більші, ніж на виїзд. Беата Гміндер закликає тих українців, які вирішили повернутися додому, повідомити про це відповідні служби країни, щоб вони могли мати реальну статистику і  враховувати її під час надання соціальної допомоги. Проте ті українців, які отримали річну картку на проживання у країні ЄС і яким треба навідуватися додому забрати речі, провідати рідних, перевірити стан свого помешкання, можуть це робити без проблем, розповіла представниця Єврокомісії.

Заступник директора Міжнародного центру з питань розвитку міграційної політики Лукас Герке вважає, що європейський ринок праці має багато можливостей для працевлаштування українцівю Фото надане автором

Європейський ринок праці сприятливий для українців

Тисячі європейських чиновників день і ніч працювали на межі можливостей, щоб система тимчасового захисту для українців чітко функціонувала, запевнив  заступник директора Міжнародного центру з питань розвитку міграційної політики Лукас Герке.  На його думку, особливо важливо, що українці мають доступ до ринку праці ЄС. Це допомагає їм не лише заробляти засоби для проживання, бути самодостатніми і не залежати від соціальних виплат, а й підтримувати економіку країни, яка їх прийняла.

Нині умови на ринку праці в ЄС сприятливі для українців. Як повідомив Лукас Герке, з 400 тисяч українців, зареєстрованих у Польщі, 20 тисяч вже знайшли роботу, а з 340 тисяч, яку опинилися в Чехії, офіційно працюють 50 тисяч.

«Ці цифри вражають», — каже експерт. Великою проблемою для працевлаштування українців залишається процедура підтвердження освіти, професійних навичок та робочого рівня, яку вони мають пройти, щоб отримати роботу. Він закликав українську владу підтримати за змогою ініціативу з надання у цифровому форматі копій дипломів, довідок, атестатів та інших документів, необхідних для влаштування на роботу. «Щиро кажучи, якби мені довелося тікати з дому, не знаю, чи зміг би швидко знайти свої дипломи десь у коробках у підвалі», — визнав Лукас Геркес.

Українцям варто пам’ятати, що знайти роботу в ЄС без знання мови країни перебування вкрай проблематично. І хоч соціальний захист передбачає доступ українців до безплатних мовних курсів, опанування іноземної мови — це процес, на який має піти хоч кілька місяців інтенсивного навчання.

«Отримати роботу — це також і  можливості підтримувати на належному рівні професійні навички та вміння. А це відіграє велику роль тоді, коли українці зможуть повернутися додому і допоможуть відбудовувати країну», — наголосив Лукас Герке.