Наприкінці минулого року на ринку продовольчих товарів, що мають соціальне значення, склалася загрозлива ситуація: різке подорожчання природного газу могло спричинити відповідне підвищення цін на ці товари на десятки відсотків. Тож продукти першої необхідності могли перетворитися на недоступну розкіш. Таке явище могло призвести до серйозних соціальних наслідків і спонукало уряд до вжиття надзвичайних заходів.  

Найшвидшим стало рішення уряду про продаж приватними компаніями природного газу власного видобутку за пільговою ціною з обмеженою  націнкою. Про перші підсумки від запровадження такого заходу і його ефективність ішлося на пресконференції, що недавно відбулася в Києві за участі першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького і представників громадських організацій виробників соціально значущих продуктів.

Сплеск вдалося зупинити

Під час пресконференції Тарас Висоцький зазначив: «На жаль, внаслідок різкого подорожчання енергоносіїв вітчизняні підприємства харчової промисловості зіткнулися із серйозними проблемами. Адже відповідно до зростання витрат на блакитне паливо зростає значна частина собівартості виробництва харчових продуктів. Тому важливим завданням для уряду було забезпечити стабілізацію ціноутворення на соціально значущі товари — такі, як хліб, борошно, молоко, курячі яйця, м’ясо птиці, олію соняшникову».

Щоб надати доступ до відносно дешевого газу, уряд обмежив рентабельність добувачів на рівні 24% плюс 1% постачальника. При цьому, за словами Тараса Висоцького, з’ясувалося, що реальна частка природного газу для виробництва соціально значущих продуктів становить лише 5% замість очікуваних 20%. Звідси зауважимо: прогнози газовидобувних компаній, нібито така ініціатива уряду доведе їх до банкрутства, м’яко кажучи, не надто обґрунтовані.

Було визначено механізм реалізації цього урядового рішення —  добувачі газу виставляють певні обсяги газу на українській енергетичній біржі у вигляді лотів обмеженого обсягу — не більш як 10 тисяч кубометрів, щоб і малі підприємства, зокрема хлібопекарські, теж мали доступ до цього газу. Безпосередні учасники торгів — постачальники газу —  трейдери від імені виробників.

Правоможність тих трейдерів, наявність у них відповідних ліцензій перевіряє Українська енергетична біржа. Таких учасників торгів набирається більш як 50, про це свідчать торги за лютий і заявки на березень.

Постачальникам газу подають заявки вже безпосередньо виробники соціально значущих товарів, вони укладають із трейдерами договори про закупівлю газу і його постачання. Покупцями можуть бути виробники хліба, борошна, соняшникової олії, яєць, м’яса птиці.

Задля уникнення зловживань, аби пільговий газ не дістався тим, хто не має на це права, до участі в торгах допускають лише за дозволом, який надає Комітет із нагляду за біржовими торгами з продажу газу власного видобутку. Він складається із представників Мін­енерго, Мінагрополітики та Мінекономіки.

Тарас Висоцький наголосив, що з цього питання Мінагрополітики постійно співпрацює із професійними асоціаціями виробників соціально значущих товарів, удосконалюючи порядок подання відповідної документації, щоб забезпечити цільове використання енергоресурсу, унеможливити зловживання. Він подякував за співпрацю асоціаціям, з якими міністерство підписало Меморандум про взаєморозуміння щодо стабілізації цін на природний газ власного видобутку.

За допомогою урядових заходів відпускні ціни підприємств на курячі яйця  вдалося знизити. Тепер справа за  торговельними мережами. Фото з сайту yadobre.com.ua

Підтримка навзаєм

У відповідь представники виробників зауважили, що без втручання уряду більшість підприємств могла зупинити роботу через подорожчання енергоносіїв. На цьому наголосив зокрема директор громадської спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.

Адже, за його словами, самі по собі борошномельні підприємства споживають дуже малу кількість газу (мабуть, найменшу з-поміж усіх промислових підприємств), але їхня діяльність цілковито залежить від партнерів — хлібопекарів, які натомість споживають газу дуже багато. Отже, у разі стрімкого подорожчання цього виду енергоресурсів хлібопекарські підприємства мусили відповідно скоротити закупівлю борошна, а це спричинило б проблеми для борошномелів. 

За підтримку галузі подякував уряду й виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко. Він нагадав, що птахівництво споживає найбільше газу з-поміж усіх галузей АПК, тож використання блакитного палива за тими цінами, які пропонували постачальники, довело б підприємства до знищення. Зате за допомогою урядових заходів відпускні ціни на м’ясо птиці вдалося зберегти, а на курячі яйця —  навіть знизити на 20—30% (ідеться про відпускні ціни підприємств, а не ціни у торговельних мережах).

Представник птахівників наголосив, що у торгах щодо газу на лютий узяли участь 48 птахівничих підприємств. Вони потребували 5,6 мільйона кубометрів газу і весь необхідний обсяг отримали. У торгах на березень братимуть участь уже 63 підприємства, вони налаштовані придбати 6,3 мільйона кубометрів газу.

Мовою цифр

Як повідомив перший заступник міністра, за підсумками торгів на Українській енергетичній біржі за лютий 256 виробників соціально значущої продукції різної форми власності придбали 15,6 мільйона кубометрів газу. До торгів на березень Комітет із нагляду за біржовими торгами допустив 395 суб’єктів господарювання.

Як повідомила Українська енергетична біржа у своєму бюлетені, 15 лютого відбулися торги з постачання газу на березень. Було реалізовано весь пропонований обсяг —  643,27 тисячі кубометрів — наче небагато, але ж це лише перші лютневі торги. Ціни коливалися від 21,4 до 10,39 тисячі гривень за тисячу кубометрів, середня ціна становила 17,04 тисячі гривень.

Нагадаємо, що Кабмін зобов’язав газовидобувні компанії до 30 квітня цього року продавати 20% обсягів газу власного видобутку на біржі. Гранична надбавка до ціни цього газу для виробників соціально значущих товарів обмежена до 24%. Міністерство аграрної політики та продовольства затвердило перелік 6803 компаній, які мають право на обмежену націнку на постачання природного газу.

Отже, як бачимо, сплеску цін на споживчому ринку вдалося уникнути завдяки своєчасним діям уряду. Щоправда, деякі товари все-таки подорожчали з інших об’єктивних причин, але ж на кілька відсотків, а не в рази, як можна було очікувати, якби влада не взяла ситуацію під контроль і пустила її на самоплив.

Нині ж усі представники професійних асоціацій виробників продовольчих товарів, які мають соціальну значущість, висловили спільне побажання. Вони наголосили: оскільки їхні виробництва мають не сезонний характер, а постійний, то й заходи на ринку газу для цих підприємств, запроваджені урядом, мають тривати не до 30 квітня, як було оголошено, а до остаточного врегулювання ситуації в енергетичній галузі.