Директор департаменту
охорони материнства, дитинства
та санаторного забезпечення
Міністерства охорони здоров’я
Світлана ОСТАШКО

Не відкрию великої таємниці, коли  скажу, що радісна для всіх школярів пора —  канікули — ще той головний біль для їхніх батьків. Особливо коли йдеться про літні вакації —  короткотермінові все-таки завдають менше клопоту. А тут треба продумати, чим упродовж трьох місяців зайняти своє чадо, щоб такий відпочинок не тільки давав змогу відновити здоров’я, — чого гріха таїти, сумлінні учні мають навантаження нарівні з дорослими,— а й був цікавим і пізнавальним, та ще й без комп’ютера. На що треба передусім звернути увагу під час вибору того чи того оздоровчого закладу, крім ціни, звісно, щоб серце постійно не здригалося від тривоги: а раптом щось трапиться? Чи варто, хай і на позичені гроші, але обов’язково відправляти дитину на море? Куди треба звертатися, якщо школярик уже має те чи те захворювання? За яких обставин дитину не варто залишати на відпочинку без батьківської опіки? Відповіді на ці та багато інших запитань наші читачі мали змогу почути від директора департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення Міністерства охорони здоров’я Світлани Осташко, яка була гостем редакційної «прямої телефонної лінії».   

— Світлано Іванівно, здається, нині батьки передусім переймаються найголовнішим питанням: як відвадити хоч на якийсь час своїх нащадків від комп’ютера, який забирає у них  не тільки фізичне, а й психічне здоров’я. Які найпростіші рецепти ви як лікар можете запропонувати?

— Передусім слід розрізняти стан дитини: вона здорова чи має якісь захворювання і відповідно перебуває на диспансерному обліку. Адже будь-яку хворобу слід лікувати та укріплювати організм, не зважаючи на пори року. Щоправда, влітку для школярів є можливість робити це в більш приємний спосіб — перебуваючи на курортній території. Для цього батьки мають звернутися в поліклініку, де фахівець визначить профіль санаторію. Навіть з певним захворюванням у період ремісії дитина може поїхати в звичайний оздоровчий заклад, якщо там їй буде створено відповідні умови для дотримання рекомендацій лікаря. Скажімо, коли йдеться про захворювання гастроентерологічного профілю — це дієта, тобто там має бути відповідне харчування.

— До таких оздоровчих закладів можна віднести й табори?

— Так. Якщо там правильно організований сам процес, то в цілому такий відпочинок надзвичайно цікавий і корисний, адже тут між однолітками відбувається не віртуальне, а реальне спілкування, про що діти вже, здається, починають забувати. Походи, екскурсії, різні конкурси, участь у роботі гуртків, художня самодіяльність — усе для фізичного і духовного розвитку дитини дуже корисно. Головне, щоб у цих таборах були безпечні умови. Чого гріха таїти, ми самі є свідками того, що рідко яке літо обходиться без повідомлень про спалахи  інфекційних захворювань, часто в оздоровчих закладах. Зазвичай з’ясовується, що було допущено надходження неякісних продуктів або не були дотримані санітарно-гігієнічні умови під час приготування страв тощо. Тому батьки, перш ніж купувати путівку, повинні з’ясувати  подробиці перебування дитини в таборі. Зокрема поцікавитися, чи є в штаті медичний працівник. Власне, це обов’язкова умова для відкриття оздоровчого закладу чи літнього табору, без такого фахівця в штатному розписі спеціальні комісії, які діють в областях, дозволу на його функціонування не дають.

Визначено навіть, на яку кількість дітей призначається один лікар і медсестра. Для попередження так званих нештатних ситуацій профільне міністерство затвердило перелік медикаментів, які обов’язково повинні бути в таборі для того, щоб медичний працівник міг надати першу допомогу. Якщо ускладнень не вдасться уникнути, то продовжити лікування можна буде у відповідному дитячому лікувальному закладі обласного або районного рівня — кожний табір в  залежності від свого розташування «приписаний» до одного з них. Завдання дорослих, у тому числі й цього літа, не допускати таких прикрих випадків, щоб не дискредитувати, на мою думку, одну з кращих систем оздоровлення дітей.

Визначити, який саме санаторій потрібен дитині, може лише лікарь. Фото олександра ЛЕПЕТУХИ

Віктор Олексійович,
м. Житомир:

— Наскільки корисним для дітей з північних поліських районів Житомирщини є відпочинок на морі й чи не краще оздоровлювати цих дітей у звичних для них умовах, зрозуміло, за межами уражених радіацією територій? До речі, можливо, матерям з дітьми, які проживають у приморських областях, теж не завадить чисте лісове повітря — це  дало б змогу подовжити терміни фінансування наших поліських оздоровниць, а отже, здешевити  собівартість їхніх послуг?

—Такої тенденції немає: конкретно житомирським дітям рекомендують море, а одеським — Полісся. Коли йдеться про санаторно-курортне лікування, то в першу чергу визначається перелік показань. Якщо, наприклад, санаторій відповідного профілю є у вашій області, то,  зрозуміло, деяким дітям краще оздоровлюватися саме там, де територія для неї більш звична. Але є низка захворювань, за яких дитині показано санаторно-курортне лікування на морі — до них належать, скажімо, бронхолегеневі, кардіоревматологічні. Та й водні процедури дітям рекомендовані, як ви розумієте. Тому конкретно сказати «так» або «ні» не можна. Питання вирішується щодо кожної  конкретної дитини.

— Я передовсім мав на увазі  не лікування, а оздоровлення, бо все-таки діти ще не так уражені хворобами, як дорослі…

— Питання оздоровлення зазвичай вирішується саме на обласному рівні, дітей не обов’язково направляти в різні регіони. Тут не можна сказати так радикально, як кажете ви. Тобто якщо область має  можливості, то, звичайно, хай діти оздоровлюються в себе. Але нині я спостерігаю таку тенденцію, що більшість батьків хочуть дитину відправити в іншу область, інший  клімат, а особливо на море. 

— Щодо моря зрозуміло, на нього мода не проходить, але чи корисне воно всім дітям?

— Я про моду не говорю. Але коли в дитини немає протипоказань, то водні процедури їй дуже корисні.

— Не можу погодитися з нашим читачем, адже, за статистичними даними, відсоток здорових дітей мізерний. Та й загалом, на мою думку, відпочинок у санаторії, де підібрано харчування, є  лікувальні процедури, — найкращий для дитячого організму. От тільки не всі мають змогу потрапити туди. 

— У нас є  затверджена довідка для одержання санаторно-курортної путівки. Зокрема, наказом Міністерства охорони здоров’я України визначаються показання, тобто звертаються батьки з дитиною до лікаря і він визначає профіль санаторію, який приймає дітей з таким захворюванням. У кожній області є перелік санаторіїв  певного профілю відповідно до потреби населення. Санаторно-курортна допомога дітям в областях надається в умовах 115 санаторіїв, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів. Тобто вони можуть у своєму регіоні лікуватися, а в літній період ці ж санаторії можуть використовуватися для оздоровлення. Це зазначено законом про оздоровлення.

Штатний медичний працівник  — обов'язкова умова роботи оздоровчого закладу. Фото з архіву редакції 

— Мається на увазі, що дітям можуть і не надаватися медичні процедури?

— Так. Це коли йдеться про оздоровлення. Але ми говоримо про тих, хто потребує ще й лікування. У кожного лікаря є затверджений  перелік показань і протипоказань, відповідно до якого вони визначають профіль санаторію. Зазначу, що, крім санаторіїв обласного рівня, є й такі, що  безпосередньо підпорядковані Міністерству охорони здоров’я.

Мережа санаторно-курортних закладів, підпорядкованих МОЗ,  представлена 24 санаторіями для лікування хворих дітей на туберкульоз та дітей із соматичними захворюваннями.

Територіально санаторії розташовані в АР Крим, Івано-Франківській, Львівській, Запорізькій та Київській областях.

Скажімо, якщо дитина часто мала захворювання легень, тоді їй показано пульмонологічний профіль. У нас є такі санаторії в Євпаторії, Одесі, Алупці, тобто ті, що розташовані біля моря. Путівки до спеціалізованих дитячих санаторіїв видаються в плановому порядку згідно з чергою санаторно-курортною відбірковою комісією лікувально-профілактичного закладу за місцем диспансерного нагляду дітей.

— А якщо хвора дитина потребує батьківської опіки?

— Донині в нас діяв тільки один такий санаторій — для  батьків з дітьми, хворими на ДЦП, — «Хаджибей». У цьому році реорганізовано ще один базовий санаторій саме для дітей з батьками — «Морський», що поблизу Євпаторії, у селищі Заозерне. Ми розуміємо, що проблема існує, — дуже часто до нас звертаються батьки щодо лікування і оздоровлення дітей зі складними ендокринологічними, онкологічними, дерматологічними, невралгічними захворюваннями. Санаторій для дітей з ендокринологічними захворюваннями був лише  в системі Укрпроф?оздоровниці.

— З якого віку приймають дітей на санаторно-курортне  лікування?

— Якщо з батьками, то з двох років. Без батьків — діти з п’яти років. Але якщо дитина потребує супроводу, то навіть коли їй п’ятнадцять, хтось із родини може бути при ній.

Олена МАКАРЕНКО,
м. Дніпропетровськ:

— Скажіть, будь ласка, де я можу дізнатися щодо можливості пільгового оздоровлення моєї дочки, яка закінчила перший клас, у санаторії? Адже сьогодні путівки будь-куди дуже дорогі, мені вони не по кишені.

  Ваша дівчинка має якесь захворювання?

— У неї постійний атопічний дерматит.

  Вам потрібно звернутися до вашого дільничного педіатра з проханням дати направлення на санаторно-курортне лікування. Але там не обов’язково зазначати лікувальний заклад Міністерства охорони здоров’я. У вашій області також є низка  санаторіїв. Тобто  ваша дитина може відпочивати і лікуватися поблизу домівки. До речі, діти, які хворіють на атопічний дерматит, потрапляють на санаторно-курортне лікування без проблем.

— І все-таки, де мені дізнатися, чи належить моя дитина до  пільгових категорій?

— Пільги — це дещо інше питання, бо є пільги для дітей-інвалідів, для багатодітних або неповних сімей. Міністерство здійснює соціальну функцію держави: при організації санаторно-курортного лікування дітей безоплатними путівками забезпечується пільгова категорія дітей: хворі діти із числа дітей-сиріт, напівсиріт, діти, позбавлені батьківського піклування, діти-інваліди та інваліди із захворюванням на туберкульоз, діти, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, діти військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, які загинули під час виконання службових обов’язків, діти загиблих шахтарів, діти з малозабезпечених та багатодітних сімей.

А ми з вами говоримо про санаторно-курортне лікування. Вам потрібно почати з  візиту до  вашого дільничного  педіатра, з яким ви постійно  контактуєте. Він і має порекомендувати вам санаторно-курортний заклад, можливо, в рідній області. Після цього слід написати заяву на ім’я завідувача поліклініки щодо виділення для дитини санаторно-курортної путівки для оздоровлення в літній період. Ці путівки безплатні.

Ви також можете звернутися до своєї профспілки за місцем роботи. А якщо педіатр вважає, що краще вашій дитині буде в одному із закладів системи Міністерства охорони здоров’я, хай він це зазначить.

— Мені казали, що треба звертатися в соціальні служби…

— Органи соціального захисту направляють на санаторно-курортне лікування дорослих, які мають інвалідність.

— Дивно, скільки вже років дитина хворіє, а мамі й досі ніхто не сказав, що держава взяла  на себе зобов’язання допомагати їй…

— Справді, лікувальні заклади мають повідомляти батькам,  що хвора дитина може проходити санаторно-курортне лікування. На мою думку,  проблеми виникають через брак інформації. Щоб ліквідувати її дефіцит, ми взялися за виготовлення пам’яток для батьків щодо можливостей  санаторно-курортного лікування. Такі пам’ятки поширюватимемо в усіх лікувальних закладах.

— Яку кількість дітей можливо оздоровити через санаторно-курортне лікування?

— У літній період 2011 року в таких закладах пролікувалося майже 71 тисяча дітей. А загалом щороку їх відвідує понад 175 тисяч. Якщо конкретніше, то 97 тисяч приймають санаторії обласного підпорядкування і 78 тисяч —Міністерство охорони здоров’я.

До речі, нещодавно на селекторній нараді в Кабінеті Міністрів з питань підготовки до літнього сезону також зазначалося, що у поточному оздоровчому сезоні в Україні планується відкрити

17 228 закладів оздоровлення та відпочинку, з них: 610 — заміських, 781 — табори праці та відпочинку, 118 — спортивно-оздоровчих та 14 тис. 930 — закладів відпочинку з денним перебуванням..

Ганна БЛИЗНЮКОВА,
м. Луганськ:

— Зазвичай оздоровлення дитини обов’язково пов’язують з морем. Але ж крім морських ванн усе інше можна отримати і на території краю в залежності, звичайно, від вартості путівки. Які види оздоровчих послуг мають бути в кожному таборі відпочинку?

— Міністерство соціальної політики, яке координує це питання, затверджує положення про ці табори, тож відповідно до нього є й  перелік послуг, які дитині надаються.

— А чи відрізняються оздоровчі послуги в обласному таборі

і морському, оскільки ціна значно різниться?

— Річ у тому, що чимало оздоровчих таборів мають приватний статус, тому послуги там формує не Міністерство соціальної політики. Звичайно, якщо це державні заклади, які, скажімо, підпорядковані обласним радам, вони й визначають тарифи на послуги. Приватні вже самі визначають у себе ціну. Дуже багато оздоровчих закладів саме приватні. Але все-таки є  базовий перелік оздоровчих послуг. Загалом про це вам докладнішу інформацію зможуть надати в Міністерстві соціальної політики.

— Чи можуть у санаторії , який, скажімо, розташований біля   моря, приймати дітей з якимись дерматологічними захворюваннями, або з інших причин їм не показано там бути,  а батьки наполягають, вони хочуть саме моря. Такі ситуації трапляються?

— Загалом так не повинно бути. Але  з кожного правила бувають винятки і, в принципі, в кожному санаторії ведеться своєрідна статистика, коли за наполяганням батьків лікарі  виписують направлення на курортно-санаторне лікування, навіть нехтуючи протипоказаннями. Такий  прикрий випадок стався і торік. Дитина приїхала з батьками в санаторій (згідно з відповідним рішенням, якщо батьки окремо оплачують для себе лікувальні послуги, вони можуть перебувати в дитячому лікувальному закладі), і в неї сталося загострення. На жаль, дитину не змогли врятувати. Тому я наголошую саме для батьків: тільки лікар може визначити, чи потрібне дитині санаторно-курортне лікування і де саме.

Леся ДРОБОЦЬКА,
м. Тернопіль:

  Траплялися випадки, коли через кілька днів після літнього відпочинку на морі мої діти хворіли на ГРВІ. Лікарі кажуть, що це через збій імунітету. Що потрібно робити, щоб зарадити такій ситуації, а відпочинок пішов тільки  на користь?

— Ви ж розумієте, що на Західній Україні і на морському узбережжі трохи інший  клімат, вода і відповідно організму потрібна адаптація. По-перше, потрібно правильно харчуватися постійно для того, щоб у вас і у ваших дітей був міцний імунітет. По-друге, саме тільки море не застрахує вас і ваших дітей від хвороб. Своїм здоров’ям треба займатися постійно і показувати приклад дітям — щодня намагатися хоч трохи побути на свіжому повітрі, гуляти, робити зарядку. Треба укріплювати свій організм протягом року. Але, звісно, навіть зміцнивши його, ви можете десь чи на протязі побути, чи, можливо, перекупатися в холодній воді. Тобто треба дотримуватися відповідного режиму. Крім того, не забувати просте правило поведінки на морі і його змалечку мають засвоїти діти: на пляжі треба бути вранці до одинадцятої години, а потім з 16. Особливо побережіться цього літа, бо фахівці прогнозують надзвичайну активність сонця. Загалом коли організм перегрівається, тоді можуть виникати і захворювання, й інші неприємні ситуації. Тому треба дотримуватися давно визначених  правил, і вже цим ви себе убезпечите від виникнення різних захворювань.

— У нашій країні невеликий відсоток родин, які мають змогу відпочивати за кордоном, але все-таки їхня кількість зростає. Як правило, вирушаючи в далекі і близькі країни, батьки часто беруть із собою дітей дошкільного і шкільного віку. Як ведеться дитині під час так званого короткотермінового відпочинку, але  з тривалим перельотом, який і для дорослого організму неабиякий стрес?

— Загалом у цьому проявляється егоїзм батьків. Адже вони передовсім думають про своє задоволення, а не про потреби дитини. Можливо, вони надолужують те, чого їм бракувало в дитячому віці. Маленьких дітей бажано не вивозити далеко, бо для них переліт — це навантаження для організму. До того ж, треба адаптуватися в зовсім іншій країні, іншому кліматі. А за короткий проміжок часу, якийсь тиждень, це зробити неможливо. Крім того, дитина повинна дотримуватися певного режиму, правил харчування — всього цього на такому відпочинку може не бути. Дітям не рекомендується експериментувати з харчуванням у національних кухнях. У нашій країні дуже багато мальовничих місць, де можна повноцінно відпочити, бо нині послуги, які надають оздоровниці, розраховані на будь-який  гаманець. Тож із дітьми краще проводити час на рідній землі.

— Світлано Іванівно, ви вже не вперше вживаєте у своїх відповідях словосполучення «дотримуватися режиму». Але ж на те й канікули, дозвілля, щоб діти мали змогу поспати довше, лягти пізніше, та й загалом просто побайдикувати. Не маю на увазі тих школяриків, чий спосіб життя можна охарактеризувати цим словом упродовж навчального року. Але загалом переважна кількість дітей все-таки багато працюють, а їхній незміцнілий організм ще й потерпає від  різних екологічних негараздів, спричинених дорослими.

— Я вважаю, що режим — це дуже важливо, але, зрозуміло, все повинно бути без фанатизму. Якщо дитина хоче трохи довше поспати,  звісно, це піде їй на користь, та при цьому протягом дня треба дитину чимось займати, щоб вона розвивалася. Бо для чого створені табори — щоб дитина була зайнята в часі і при цьому відпочивала — так званий активний відпочинок.

Володимир КОВАЛЬЧУК,
м. Луцьк:

— Скажіть, будь ласка, чи є оздоровчі заклади для дітей, які страждають на енурез?

— Це  дуже делікатне питання. Енурез не є протипоказанням, така дитина потребує відповідного догляду, тому все треба вирішувати в індивідуальному порядку. Перебування в дитячому колективі цілодобово може викликати у дитини певний дискомфорт та стрес. Я вважаю, що дитина з такою проблемою може оздоровлюватися разом  з батьками. У кожному конкретному випадку потрібен індивідуальний підхід.

Жанна МИКИТЮК,
директор Велятинської школи
(Закарпатська область),
депутат Хустської райради:

— Сьогодні діє вимога оздоровити 51% школярів. Оскільки учні випускних класів у табори не йдуть, то виходить, усіх інших належить до них зарахувати. Чи потрібне таке «суцільне» оздоровлення? А головне — об’єктивно оцінити його ефективність як з точки зору зміцнення здоров’я школярів, так і витрачання бюджетних коштів. У таборах, що діють при школах, оздоровлення дітей фактично зводиться до безплатного харчування. Чимало дітей не мають потреби в безплатному харчуванні, бо дома є що їсти, а йти до школи їм треба обов’язково. Уявіть собі, яких зусиль слід докласти, щоб змусити дітей улітку продовжувати ходити до школи! Тим часом значна кількість коштів може бути заощаджена і витрачена на відпочинок дітей з малозабезпечених сімей у спеціалізованих дитячих таборах, де оздоровлення відбувається під наглядом медиків, їм пропонується змістовне дозвілля. Куди нам направити свої пропозиції щодо зменшення відсотка оздоровлення школярів хоча б до 20—30?

— Ситуація з минулого року змінилася, тепер ці питання передано в Міністерство соціальної політики. Саме туди вам потрібно звернутися.

Світлано Іванівно, але директор школи зачепила болючу  проблему: про яке оздоровлення в таборах на асфальті йдеться? І як загалом у цьому питанні можна оперувати відсотками, коли  кожна родина має своє бачення літніх канікул дитини?

— Я так розумію, що Міністерство соціальної політики розробило для кожного регіону план відповідно до заявок регіону. Тому пані Жанні, можливо, треба поспілкуватися з територіальним органом соціального захисту. Скільки повинно бути створено таборів, скільки може бути дітей оздоровлено. Цифра. Це загалом стосується не тільки таборів, ми теж плануємо, але при цьому обов’язково  враховуємо  можливості регіону. Тобто управління на місцях нам надсилають запит на путівки, тож відповідно ми вже коригуємо заплановане. Скажімо, на цей рік ми запланували, здається, для Запорізької області трохи більше путівок, а нам відповіли, що вони не можуть використати таку кількість — у них є своя дуже значна база  санаторіїв. Тому оперативно відбувся їх перерозподіл.

— Тобто якоїсь сталої кількості для тієї чи тієї області немає?

— Так. До того ж, дуже багато батьків звертаються напряму до Міністерства охорони здоров’я. Якщо в дитини є необхідні документи з рекомендаціями про санаторно-курортне лікування, тоді ми можемо одразу вирішити її питання. Бо якщо документів немає, тоді доводиться направляти запит у регіональне управління охорони здоров’я, щоб вони дали доручення тому чи тому лікувальному закладу визначити, чи показано дитині санаторно-курортне лікування. А коли всі документи правильно оформлені, тоді ми одразу готуємо листа до санаторію та передаємо копії батькам, щоб вони спільно з його адміністрацією вирішили, коли та на який термін відправляти дитину, а також які додаткові документи слід привезти із собою. Скажімо, довідку про відсутність інфекційних захворювань протягом певного періоду та шкірних захворювань. Середня тривалість санаторно-курортного лікування дитини становить 21 день. Це все.

Бажаю всім батькам добре відпочити з дітками цього  літа.

Пряму лінію
підготувала і провела
Наталія БОРОДЮК,

«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Світлана ОСТАШКО. Народилася 24 вересня 1968 року в Сумській області. Закінчила Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,  Національну академію державного управління при Президентові України (спеціальність «державне управління»). Стажувалася з питань управління та організації охорони здоров’я в Німеччині, Швеції, США. З жовтня 2010 року - директор департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України.

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою:  imrich@ukcc.com.ua.