Коли йдеться про Донеччину як край шахтарів, то насамперед згадують видобуток вугілля. А тим часом із давніх давен і досі тут піднімають на-гора у промислових обсягах не тільки чорне, а й біле золото — сіль. Та й підземні виробки соляних шахт, на відміну від вугільних, дедалі активніше використовують за трохи іншим і дуже корисним призначенням.

Приміром, на початку 1990-х років у Соледарі Бахмутського району на глибині 300 метрів став працювати спелеосанаторій «Донбас» (нині «Соляна симфонія»). Відтоді в соляній шахті стали звичними підземні екскурсії для всіх охочих. А нещодавно солевидобувне державне підприємство «Артемсіль» презентувало новий туристський маршрут «Таємниці підземного соляного світу».

500-метровий лабіринт

За словами директора ДП «Артемсіль» Вікторії Луценко, крім промислового видобутку, відтепер є намір значно активніше використовувати ще й величезний туристський потенціал соляного підземелля.

«Із квітня для відвідування відкриті історичні підземні локації. Ідеться про ті унікальні місця, які раніше не були доступними для відвідувачів. Але ми на цьому не зупиняємося, й 2021 року плануємо відкрити ще один туристський маршрут — із демонстрацією в соляній шахті світлового та звукового шоу. Завдяки цьому підземні природні багатства нашого краю тепер зможуть побачити всі охочі», — розповідає вона.

Закономірно, що пішохідний маршрут соляними галереями облаштували у підземеллі на найстарішій копальні №1 Артемсолі: тодішнє підприємство «Брянцівський рудник» запрацювало 1881 року. Під час двогодинної екскурсії на глибині 200 метрів відвідувачі матимуть змогу пройти підземними лабіринтами у супроводі екскурсовода майже півкілометровий шлях і значно більше дізнатися про історію видобутку солі на дні прадавнього моря. Під час перебування під землею їм не тільки розкажуть про давні методи видобутку солі, а й покажуть раритетні шахтарські інструменти та обладнання, збережені до нашого часу. Само собою, екскурсантам запропонують цікаві розповіді й легенди про соляне підземелля, які передаються з покоління в покоління.

Безперечно, одним із найцікавіших на маршруті вважають музей підземної церкви. Цей храм спершу був невеличкою каплицею Святого Вознесіння, куди зазвичай навідувалися шахтарі, аби помолитися перед зміною чи після неї.

Ще зупинки екскурсій передбачено в місцях оригінальних фотозон: біля багатотонної соляної брили-трибуни, соляних барельєфів і скульптур.

Фото з сайту artyomsalt.com

Про такі місця мають знати всі

У копальні триває облаштування ще одного туристського маршруту на глибині 300 метрів. Улітку відвідувачам запропонують відвідати унікальну соляну концертну залу заввишки 30 метрів. А оскільки соляні галереї мають унікальні акустичні можливості, всі присутні зможуть насолоджуватися виконанням музичних творів у записах, сольним чи хоровим співом самих екскурсантів.

«Ми часто із заздрістю поглядаємо на іноземні туристські пам’ятки, мимоволі забуваючи, що багато цікавого є і у нашій країні. Одне з таких місць, вартих відвідування, — соляні копальні Соледара. Такі місця варті, щоб про них знали і місцеві жителі, й українці з інших регіонів, й іноземці. За правильного підходу соляні шахти можуть стати одним із символів Донеччини, а соляний туризм — важливою статтею доходу підприємств та області», — вважає голова Донецької обласної державної адміністрації Павло Кириленко. Він, побувавши на маршруті «Таємниці підземного соляного світу», дуже високо оцінив його принади і перспективи.

Мабуть, усім буде цікаво, що таке використання виробок соляних шахт колись давно передбачав Дмитро Менделєєв. Він, побувавши на Брянцівському руднику 1888 року, був вражений його підземною красою і чарівністю.

«У цих копальнях колись відпочиватимуть люди, стануть, мабуть, і лікуватися тут, бо температура повітря і взимку, і влітку рівно 16 градусів, сіллю дихається легко. Влаштовуватимуть фантастичні підземні бенкети у кришталевих залах із чудовим резонансом», — написав він у книжці «Майбутня сила, що покоїться на берегах Дінця».

До речі, на території Донецької області визначено п’ять «туристичних магнітів». Три з яких наземні — заповідник «Кам’яні могили», Білокузьминівські крейдяні скелі, Святогірська лавра, два підземні — соляні шахти Соледара і завод шампанських вин Аrtwinery у Бахмуті.

ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО…

2003 року в підземних виробках Артемсолі відбувся перший в історії людства політ на повітряній кулі під землею, занесений до Книги рекордів Гіннеса.

2004 року тут провели фестиваль класичної музики «Соляна симфонія».

2008-го силач із Донеччини Дмитро Халаджі встановив у соляному підземеллі черговий рекорд: підняв 100 пудів солі, тобто 1600 кілограмів.

2016 року в шахті Соледара зафіксували ще один рекорд України: виступ військового духового оркестру на максимальній глибині — 289, 5 метра.