Марія КУРГАК,
заступник директора видавництва «Либідь»
для «Урядового кур’єра»

Видавництво «Либідь» упродовж своєї майже 180-річної історії, що збігається з історією українського наукового книговидання, друкує твори Великого Кобзаря, дослідження науковців про його життя і творчість, періодично відтворює репринтні видання. Завдяки державній програмі «Українська книга» найкращі видання побачили світ у 2012–2013 роках і вже стали надбанням бібліотек. А цього року видавництво опублікувало ювілейні видання власним коштом для охочих мати ці перлини в домашній бібліотеці або для подарунка.

Так, у факсимільному відтворенні прийшли до читача Шевченкові «Три літа», що є зведенням творів 1843–1845 років. Ця унікальна пам’ятка української літератури, національна реліквія відома своїм надцінним змістом і трагічною історією: саме за вміщені тут революційні твори геніальний поет і художник відбув десятирічну солдатчину, а конфіскована жандармами збірка пролежала   шість десятиліть. У вступній статті «Книга «святої правди» академік Микола Жулинський аналізує художню цінність збірки в контексті всієї його поетичної творчості, досліджує соціальну мотивацію появи неоціненних творів з-під пера Кобзаря.

Неможливо без хвилювання гортати цю одну з найбільших реліквій українського народу. На форзаці й титульній сторінці рукописної збірки поезій бачимо кілька ескізів олівцем: пророка, чабана, кілька карикатур і шарж на жандармського офіцера. У текстах лишилися сліди авторських виправлень чорнилом і олівцем. Крім факсимільного відтворення збірки «Три літа», в другій частині книжки розміщено їхній друкований варіант у сучасному українському правописі. Тексти ж подаються за авторитетними джерелами — поетовими рукописами і прижиттєвими публікаціями.

Директорові «Либеді» Олені Бойко (праворуч) та її заступниці Марії Кургак у вишуканих виданнях вдалося передати свою любов і шану до Кобзаря. Фото Володимира ЗАЇКИ

Побачило світ фундаментальне видання вибраних оригінальних творів Тараса Шевченка «Я так її, я так люблю…». Книжка містить вибрані вірші й поеми Великого Кобзаря та їхні переклади російською мовою, що їх здійснили А. Тарковський, Б. Пастернак, В. Державін та багато інших.

Оригінальне репринтне видання з цікавою історією «Нові вірші Пушкіна і Шевченка». Цей невеличкий збірник — дорогоцінна реліквія української літератури, як і всі інші прижиттєві видання Великого Кобзаря. Надзвичайно цікава складова збірника — супровідна стаття вченого-текстолога, знаного шевченкознавця В. Бородіна «Біографія книжки», в якій розкриваються незвичні обставини появи збірника 1859 року в Лейпцигу, багато в чому загадкова його історія.

Варто згадати книжку Н. Відоняк «Боже милий! Як хочеться жити…», яка стала результатом більш як тридцятирічної праці автора в Національному музеї Тараса Шевченка. Це вибрані статті, розвідки, дослідження, що в різні роки виходили на сторінках періодичної преси, а йдеться в них про життя й творчість Тараса Шевченка, про його сучасників, про книжкову колекцію музею тощо.

Цьогоріч відзначатимуть ще один ювілей — 200-річчя від дня народження класика російської літератури Михайла Лермонтова. З нагоди цієї дати видавництво випустило ювілейне білінгвальне видання «Душа мов має крилами… Перлини українських перекладів Михайла Лермонтова». В ньому якнайширше представлено ліричні поезії і поеми російського класика в блискучих українських перекладах Івана Франка, Михайла Старицького, Миколи Зерова, Максима Рильського, Леоніда Первомайського, Володимира Сосюри й інших.

Деякі переклади ніколи не друкували після першої публікації. Книжка має надзвичайно цікаве наповнення: до уваги читачів оглядова стаття «Жива спадщина: Лермонтов і Україна» відомого дослідника творчості поета Володимира Звиняцьковського, в якій ми читаємо і про його однолітка Тараса Шевченка, для якого Лермонтов був улюбленим російським поетом, котрий надихнув українського поета й живописця на створення малюнка за мотивами поезії Лермонтова. Книжка вишукано ілюстрована малюнками Михайла Лермонтова й оригінальними сучасними мистецькими сюжетами, створеними за образами творів поета. Автори ілюстрацій — народний художник Сергій Якутович та молоді художниці Катерина й Тетяна Очередьки.

Познайомить читачів з українським генієм Миколою Гоголем у живому московському контексті його часів нова книжка Володимира Мельниченка «Микола Гоголь у Москві: авторська енциклопедія-хроноскоп». Читач відкриє для себе феномен гоголівської Москви, заглибиться в українські сюжети його перебування у місті, довідається про долі московських українців — друзів письменника. Унікальність видання в тому, що енциклопедичні терміни вперше з’ясовано під оглядом не лише Гоголевого, а й Шевченкового перебування у Москві.

Двоє геніальних українців бували в Москві не одночасно, але то було те саме місто 1840–1850 років. Вони ходили тими самими вулицями й провулками, бували у тих самих будинках, відвідували ті самі церкви і собори. Тема «Шевченко і Гоголь» пронизує книжку. Принципово нові матеріали, зокрема архівні, мають неабияке значення для розуміння біографії обох великих українців. В енциклопедії вміщено низку великих статей: «Гоголь про Шевченка», «Шевченко Тарас Григорович (1814–1861) про Гоголя» тощо. У книжці йдеться про людей, які відіграли важливу роль у житті Гоголя й Шевченка, скажімо про Василя Жуковського, Варвару Рєпніну, Сергія Аксакова. Історичний контекст і живу атмосферу допомагають відтворити численні ілюстрації.

Доречно нагадати, що автор книжки науковець Володимир Мельниченко уже знайомий читачеві як автор подібної праці «Тарас Шевченко в Москві», яка виходила в «Либеді» кілька років поспіль.

Книжки «Либеді» — це внесок українського книговидання у вінок шани і любові до Великого Кобзаря.