ОБГОВОРЕННЯ

Міжнародні експерти проаналізували макроекономічну ситуацію  в  нашій країні й зробили
бізнес-прогнози на 2013 рік

За словами аналітиків, нині розглядається три сценарії економічного розвитку України. Зокрема це програма з МВФ та євроінтеграція, домовленість із Росією про зниження ціни на газ або бездіяльне сподівання на краще.  Який з них обере Україна і що допоможе їй вийти з кризи? На яких умовах МВФ готовий надати їй кредит? Що потрібно зробити, щоб не перейти межу і не провалитись у глибоку боргову яму, в яку потрапили раніше Греція та Іспанія? Ці та інші питання обговорювали днями представники Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку (СБ), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Європейської бізнес асоціації (ЄБА), представництва Євросоюзу в Україні тощо.

Перші сигнали стабілізації економіки вже є, але вони нестійкі через  надмірну залежність української економіки від ситуації на зовнішніх ринках, зауважила Олена Білан, головний економіст Dragon Capital. Поки вона  сприятлива, проблем не виникає.

Стабілізація є, та чи надовго?

Уряд позичив достатню суму для виплат боргових зобов’язань до середини року, але у другій половині року їх треба буде фінансувати (цього року Нацбанку й уряду слід виплатити 10,5 мільярда доларів за обслуговування валютних запозичень, узятих у попередні роки. — Авт.), наголосила вона. Тож усе залежатиме від співпраці з МВФ, виконання Україною рекомендацій фонду, що сприятимуть  оздоровленню економіки. 

— На сьогодні, попри слабкість економіки України, інвестори зацікавлені вкладати кошти  в наші облігації, — заявила О. Білан. — А все завдяки екстраординарній ситуації з ліквідністю на зовнішніх ринках. Дохідність 7,5%, під які зміг  розмістити 10-річні бонди український уряд на світових ринках, вважається дуже високою і привабливою. Цьогорічна стабілізація валютного ринку відбулася насамперед завдяки високим девальваційним очікуванням. Є стабілізація і в реальному секторі: ще видно падіння, але воно вже не таке стрімке і не поглиблюється. А це перша ознака, що ситуація не погіршується. 

Водночас, за словами аналітика, ситуація на зовнішніх ринках ще дуже нестабільна, тому «вікно можливостей» для України досить вузьке. Ризики зосереджені у платіжному балансі й валютному ринку. Уже третій рік поспіль у другій половині року населення починає скуповувати валюту з резервів Нацбанку, що робить нашу економіку більш вразливою і зменшує подушку її безпеки.

У  довгостроковій перспективі це створює ризик для бюджетно-боргової політики. Адже ми звикли, що наш борг — 36% до ВВП — на безпечному рівні, бо він нижчий за визнаний 60-відсотковий поріг, за якого падала Греція та інші проблемні держави ЄС. Та у 2008-му ми побачили, як швидко може рости борг за кризових явищ в економіці, нагадала Олена Білан. Тепер у нас повільне економічне зростання, буде близько 1 % за підсумками року, і дуже низька інфляцію. Це, з одного боку, добре, бо підтримує здатність населення купувати продукти, товари, підтримувати внутрішній попит. А з іншого — погано, бо незначний дефіцит бюджету, який фінансується боргом, призводить до зростання останнього щодо ВВП. Уряд робить наголос на гарантованих запозиченнях, а вони можуть  збільшити  держ?борг. З точки зору бюджету на 2013 рік бачимо, що ризиків недовиконання набагато менше, ніж було у 2012-му, але це у короткостроковій перспективі, додала вона, тоді як у довгостроковій бачимо ризик нарощування держборгу.

Держбанки  приватизувати, а тарифи на газ підняти

Про наближення успішного завершення переговорів з надання  МВФ кредиту Україні у розмірі 15 мільярдів доларів повідомив представник МВФ в Україні Макс Алієр. За його словами, фонд деталізував основні умови кредитної угоди, але не змінював їх. Зокрема йдеться про скорочення фіскального дефіциту та дефіциту рахунку поточних операцій, більш гнучкої валютної системи, реформування банківського та енергетичного секторів. Якими будуть наступні кроки співпраці, стане відомо після зустрічі у середині квітня у Вашингтоні українських урядовців та представників МВФ на рівні виконавчого персоналу та менеджменту банку.

 Даючи оцінку макроекономічній ситуації в Україні, М. Алієр зауважив, що вона не змінилася з 2012 року, попри зміну політики, законодавства і різні позитивні кроки у цьому напрямку. На уточнювальне запитання щодо умов та можливих ставок кредиту він відповів, що поки що немає домовленостей, але прийнятна, на його думку, ставка 4%.

«Ми розглядаємо програму, яка стосуватиметься як бюджетного дефіциту, так й інших секторів економіки, — уточнив він. — Зокрема, за більш гнучкої валютної системи Україні легше буде розв’язувати проблеми  експорту-імпорту. А у банківській системі, яка просіла під час  кризи, попри те, що люди несуть гроші у банки на депозити, все ще актуальним залишається вирішення питання з поверненням проблемних кредитів і розробки стратегії приватизації чотирьох держбанків, які було націоналізовано під час кризи 2008—2009 років. М. Алієр уточнив, що в уряду вже є певне розуміння цих питань. Не обійтись і без підвищення тарифів на газ для населення, бо субсидування вкрай обтяжливе для країни.

Щодо виходу з кризи, то Макс Алієр нагадав, що США і ЄС пережили дуже глибоку кризу і пройшли вже кілька її кіл. Зараз хоч ще і немає світла у кінці тунелю, але вже є  слабке мерехтіння  ліхтарика, образно зауважив він: «Нині однозначно краща ситуація, ніж та, що була у 2008-му і 2011-му, коли падали Греція та Іспанія. Ще, звісно, багато перешкод, але вже означилися позитивні зміни. Зокрема, за інфляційними прогнозами, в Китаї, економіці Європи, Італії, Іспанії, що розміщують держоблігації на кращих умовах. Ірландія й Португалія отримали доступ до світових ринків і, за прогнозами, їхній стан наступного півроку поліпшуватиметься, тож Україна «випливе» на загальній хвилі покращення».

Захистити активи

На думку віце-президента ЄБА, голови правління Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука, за останні чотири роки посилилася стабільність банківських інститутів. Це відбулося завдяки великій концентрації й акумуляції капіталу і, на його думку, ця тенденція триватиме й далі для запобігання майбутнім кризам.

— Сьогодні рівень адекватності капіталу перевищує 16% за нормативу 10%, — зауважив Володимир Лавренчук. — Тож можна говорити про запас міцності й відсутність об’єктивних підстав для інституційної небезпеки банківської системи. Загроза банків в Україні полягає не в тому, що вони мало капіталізовані, малі чи слабкі, а що слабко виконують функцію підтримки або важеля економічного розвитку. На жаль, у нинішній ситуації, коли не зрозуміло, якою буде фінансова ситуація у наступні 3—12 місяців, банки використовують гроші під короткострокові фінансові ін’єкції. Ціна грошей і можливість їх отримання для довгострокових інвестпроектів або відновлення виробництва  не виправдані. Це не влаштовує банківських інвесторів. Тож міжнародні гравці йдуть з України: присутність міжнародних банківських груп скоротилася з 40 до 20% і далі падає. На заміщення цьому капіталу приходить інший, але результат не стає кращим,  зростання кредитного портфеля не відбувається. До кризи його щорічне зростання було 50—70%, останні чотири роки було падіння. Лише у 2012-му за всіх очікувань економічних реформ кредитний портфель зріс до 2%, при цьому його третина — проблемні кредити.

Кредити не зростають не лише через радикальне і жорстке посилення кредитної політики банків, а  й через відсутність достатньої кількості нового капіталу. Нові компанії у тій кількості, в якій мали б з’являтися в Україні, не з’являються, тоді як капітал багатьох компаній «з’їла» криза, зауважив банкір. Тож відновлення кредитування у потрібних для економіки обсягах  залежить насамперед від бізнес-клімату,  присутності й комфортності капіталу, бажання подальших інвестицій, ніж від банківських регламентів та методології. Та, за даними, ЄБА, останні три квартали найнижчий індекс інвестпривабливості за останні 4—5 років —  2,12 (за п’ятибальною шкалою), наголосив  В. Лавренчук.  Крім того, надання великих кредитів стримує й відсутність прозорого і зрозумілого захисту активів. За даними банкіра, наразі лише в Райффайзен Банку Аваль 8 тисяч судових процесів з позичальниками, а у всій банківській системі — їх 186 тисяч.

Що буде завтра

На думку радника з юридичних питань МФК Сергія Глущенка, цього року Україна навряд чи потрапить до сотні в рейтингу з ведення бізнесу Світового банку, як це планував торік Президент. Причини цього: нестабільна робота парламенту, високий спротив реформам і їх формальне виконання.  «Не достатньо просто ухвалити закон, треба імплементувати реформи, — наголосив він. — До того ж цьогорічні прогнози уряду щодо прибутків занадто оптимістичні, а це створює тиск на бізнес-клімат в Україні. Цього треба уникати». 

Із цим у приватній розмові погодилась і координатор програми в Україні, Білорусі, Молдові департаменту подолання бідності та економічного менеджменту Європи та Центральної Азії Світового банку Лаліта Мурті. За її словами, слід поліпшувати інвестиційний і бізнес-клімат у приватному секторі шляхом локальних заходів усередині країни. «Для цього треба створити рівні умови для ведення бізнесу, виключити бюрократію та адміністративні бар’єри, збільшити обсяги кредитування та розв’язати проблеми судової системи», — переконана виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.

Натомість керівник торгово-економічного відділу Представництва Євросоюзу в Україні Ніколас Бердж переконаний, що поліпшити інвестклімат Україні допоможе підписання угоди про асоціацію і створення зони вільної торгівлі з ЄС. Адже  дотепер, за його словами, більшість інвестицій з Європи походили з Кіпру. За його прогнозами, європейська сторона визначиться з цих питань уже за 8—10 тижнів. 

ДОВІДКА «УК» 

Як повідомили у прес-службі Міндоходів і зборів, відомство затвердило план дій з підвищення показників країни в рейтингах СБ щодо легкості ведення бізнесу Doing business і зручності сплати податків Paying Taxes. Зокрема, робити це пропонується за рахунок спрощення процедур відкриття власного бізнесу і реєстрації платника податків через держреєстраторів, а також оптимізації адміністрування єдиного соціального внеску і врегулювання питання авансових платежів з податку на прибуток. Заплановано і спрощення щодо звітності. Зокрема, єдиний соцвнесок потрібно буде платити раз, а не двічі на місяць. Звітувати з податку на прибуток — раз на рік, а не щокварталу.

Як відомо, нині Україна у рейтингу Світового банку Paying Taxes-2013 на 165-му місці (раніше була на 183), а в рейтингу Doing Business-2013 — на 137-му (замість 152).