Після тріумфального повернення в асамблею, яке відбулося завдяки ухваленню змін до регламенту ПАРЄ, санкції, накладені на росіян через анексію Криму 2014 року, було скасовано. Крім цього, «друзі Кремля» доповнили регламент новим пунктом, який скасував накладення санкцій на країну, яка його й порушує. Проте насолодитися повною безкарністю делегації держдуми не вдалося.

Під час відкриття зимової сесії, коли відбувається процедура підтвердження повноважень національних делегацій на весь рік, литовський депутат Емануеліс Зінгеріс оскаржив право росіян брати участь у сесії на вагомих підставах, заявивши, що Росія порушила свої зобов’язання перед РЄ зокрема через дії в Україні та Грузії. Його пропозицію підтримали 30 депутатів, тому це питання направили в регламентний комітет.

Права російської делегації було оскаржено й на процедурних підставах. Латвійська депутатка Марія Голубєва заявила, що за російських депутатів, обраних у багатомандатному окрузі, віддавали голоси жителі окупованого Криму. Тому присутність делегації РФ у ПАРЄ нелегітимна. Цю заяву також передали до регламентного комітету.

Багато­страждальні повноваження

Тепер комітет має призначити доповідача щодо оскарження прав російської делегації, підготувати текст доповіді та резолюції. Цю резолюцію мали розглядати в четвер. Під час відкриття сесії права ще кількох національних делегацій було оскаржено через недотримання гендерного принципу у складі делегацій. Тож регламентному комітету потрібен час, щоб опрацювати таку кількість ініціатив.

Проте на прохання голови російської делегації Петра Толстого асамблея переглянула вже затверджений порядок денний і перенесла розгляд російських повноважень на середу. Толстой мотивував своє прохання тим, що члени російської делегації планують залишити Страсбург у середу ввечері й не хочуть, щоб розгляд повноважень РФ відбувався без їхньої присутності.

Досі в історії існування ПАРЄ таких термінових перепланувань порядку денного не траплялося. Однак більшість депутатів асамблеї підтримали прохання Толстого й проголосували за зміни в роботі сесії ПАРЄ «під росіян». А Петро Толстой на випередження вже заявив, що російська делегація залишить зимову сесію, якщо її повноваження в асамблеї буде якось обмежено.

Що може вирішити комітет

Проте з великою часткою вірогідності можна стверджувати, що повноваження російської делегації в ПАРЄ регламентний комітет підтвердить. По-перше, оновлений знову-таки «під росіян» регламент не передбачає жодних жорстких санкцій проти національних делегацій. По-друге, регламентний комітет з легкістю заперечить підстави, на яких права росіян було оскаржено. Щодо порушення Росією її зобов’язань перед РЄ, то, ймовірно, комітет вкаже, що це питання не входить до компетенції лише ПАРЄ і може бути предметом для нової спільної санаційної процедури, яку в разі особливо грубих порушень статуту РЄ запроваджуватимуть ПАРЄ, Комітет міністрів і генсек РЄ.

Найлегшим буде відбити аргумент щодо нелегітимності російської делегації, оскільки деяких її членів обирали з урахуванням голосів жителів окупованого Криму. Адже торік наприкінці грудня Венеційська комісія ухвалила висновок з цього приводу. У ньому йшлося, що хоч ПАРЄ має засуджувати анексію як порушення міжнародного права, це не накладає на неї зобов’язання позбавляти прав делегацію країни, яка здійснює анексію. Але якщо навіть регламентний комітет підтвердить повноваження росіян, сам факт, що у ПАРЄ є достатня кількість партнерів України, які готові консолідуватися оскаржувати за кожної нагоди, буде завжди подразником для Кремля. І добре, що українська делегація вирішила працювати в ПАРЄ і координувати діяльність разом з надійними партнерами.

Не за квотами, а за принципами

Першого дня сесії відбулася зміна керівництва ПАРЄ. На зміну соціалістці зі Швейцарії Ліліан Морі Паск’є, яка була ідеологом повернення Росії в ПАРЄ і об’єднувала довкола себе проросійських симпатиків в асамблеї, прийшов новий президент ПАРЄ, який два роки обійматиме цю посаду. Ним став бельгійський депутат від групи лібералів Хендрік Дамс. Група лібералів загалом підтримує Україну в ПАРЄ, хоч нерідко її члени обстоюють і національні інтереси своїх урядів у цьому питанні.

Ще однією інтригою перших днів сесії стало висунення на посаду віцепрезидента ПАРЄ від Росії Петра Толстого. Зазвичай голосування на цю посаду відбувається за квотами й автоматично. Проте у першому турі 20 депутатів виступили проти обрання палкого путініста Толстого на керівну посаду асамблеї. Толстой отримав 101 голос «за» і 71 «проти».

Тепер кандидатуру винесуть на таємне голосування, яке відбудеться завтра за принципом простої більшості. «У першому турі Толстой у віцепрезиденти ПАРЄ не пройшов. Попереду другий тур, там його шанси набагато вищі. Але в’їзду до президії на білому коні в недолугого нащадка (природа відпочила) графа Толстого вже не сталося. З чим вас і вітаю!» — написав у своєму Telegram-каналі член української делегації Олексій Гончаренко.