«Відразу п’яти містам Донеччини скоротять водопостачання через ремонт на ділянці Другого донецького водогону». «Дефіцит питної води стосується 3—4 мільйонів жителів, серед яких 500 тисяч — діти». «Водопостачання на водогоні Горлівка — Торецьк відновлено».

Це тільки дещиця промовистих і звичних заголовків недавніх повідомлень, що зайвий раз підтверджують: забезпечення людей високоякісною питною водою у прифронтовому регіоні — актуальна, дуже складна і важлива проблема. Це не дивно, адже система водопостачання Донецької області не тільки унікальна, а й найбільша в Україні. Уявіть: від єдиного наявного джерела питної води на півночі області її транспортують до населених пунктів водогоном завдовжки 260 кілометрів.

А оскільки все це водогінне господарство було створено понад 85 років тому, технологічні споруди, відповідне обладнання, технології очищення води тощо за час тривалої експлуатації істотно застаріли. Неважко здогадатися, що значно побільшало проблем після початку гібридної війни та бойових дій на території Донбасу: чимало об’єктів централізованої системи водопостачання тепер в аварійному стані.

З огляду на складну ситуацію керівники Донеччини свого часу підійшли до розв’язання нагальної проблеми системно. Було розроблено спеціальну регіональну програму «Вода Донбасу», яку вже почали реалізовувати.

Нинішнього січня Торецьк залишався без води 10 днів. Фото з сайту dsns.gov.ua

Крок за кроком ідемо до мети

Головною метою перспективного проєкту стало відновлення надійної роботи централізованої системи водопостачання та водовідведення, забезпечення місцевих людей у достатній кількості якісною питною водою та припинення забруднення навколишнього середовища брудними стічними водами. «Воду Донбасу», якщо вірити тільки документам, впроваджували ще 2017-го, а кінцевою датою виконання всього запланованого був 2020 рік.

Однак на практиці певний час добрі й потрібні наміри з різних причин не вдавалося втілити в життя. Можливо, ще й тому, що донедавна проблему водопостачання намагалися розв’язати здебільшого поточними ремонтами. Як кажуть фахівці, вони насамперед переймалися латанням дір. А оскільки бажаних помітних змін за цими зусиллями не відбувалося, керівники Донецької обласної державної адміністрації, яку 2019 року очолив Павло Кириленко, вирішили істотно перезавантажити регіональну програму «Вода Донбасу». І тепер її розраховано до 2023 року, а деякі пункти виконання запланованого перебувають на особистому контролі голови ОДА.

Звичайно, важко заперечити важливість поточних ремонтів системи водопостачання Донеччини, яка періодично потерпала від обстрілів. А про аж ніяк не випадкове влучання у водогінні мережі свідчить те, що представники проросійських незаконних збройних формувань після пошкоджень певних об’єктів довго не допускали туди ремонтні бригади, не гарантуючи спеціалістам безпеку.

Тож саме на тлі цієї ситуації нарешті розпочалася й реалізація стратегічної програми «Вода Донбасу». В області набирають реальних обрисів проєкти, які тривалий час буксували. А один з них вийшов на міжнародний рівень. Ідеться про співпрацю керівників міської влади Маріуполя та партнерів із Франції.

У березні 2020 року Міністерство фінансів підписало угоду із французькою компанією Natixis про застосування до рамкового договору між урядами України і Французької Республіки. Ідеться про офіційну підтримку проєкту щодо постачання якісної питної води до міста Маріуполь. Угода передбачає таке: уряд Франції в особі компанії Natixis надає кредит терміном на 30 років обсягом 64 мільйони євро на підтримку інвестиційного проєкту за участі Маріупольської міської ради. Реалізовувати перспективні плани береться комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», а кінцевий строк виконання планів — 31 липня 2025 року.

Та привабливі перспективи перспективами, а що нині відбувається на тривалому шляху до остаточного завершення всіх робіт? Досі вдалося впоратися з адміністративними та фінансовими процедурами, необхідними для реалізації проєкту з модернізації міської системи водопостачання. А торік восени маріупольці спільно з партнерами із французької компанії Beten Ingenierie розпочали перший етап його реалізації. Наприкінці жовтня у Маріуполі побувала делегація цієї компанії на чолі з її генеральним директором Жаном Рошем. Гості разом із представниками муніципалітету міста обговорили спільні зусилля на початковому етапі перспективного плану, який дасть змогу розв’язати болючу проблему якісного водопостачання.

За словами Маріупольського міського голови Вадима Бойченка, цей масштабний проєкт унікальний для України, але найважливіший насамперед для маріупольців.

«Півмільйонне населення нашого міста нарешті отримає якісну та ефективну систему водозабезпечення. Упевнений: наш досвід стане успішним прикладом для інших міст. Ми крок за кроком йдемо до головної мети — чистої води із кранів у Маріуполі. Досі вже подолали нелегкі бюрократичні етапи. Тепер починаємо реалізовувати проєкт. Через чотири роки маріупольці зможуть отримати комунальну послугу європейського рівня», — каже керівник міста.

Жителі Донеччини будуть із водою

У центральній на північній частині Донеччини теж поступово відбуваються позитивні зміни від реалізації програми «Вода Донбасу». Особливо це помітно на прикладі міста Торецьк (колишній Дзержинськ). Населений пункт і його жителі мають сумний досвід внаслідок критичної ситуації з водопостачанням. По-перше, питна вода сюди надходить із Горлівської фільтрувальної станції, що перебуває на окупованій проросійськими НЗФ території краю. По-друге, водогін звідти завдовжки майже 15 кілометрів розташований фактично на лінії розмежування, тобто в дуже небезпечній зоні. А тому майже всі місцеві знають справжню ціну перемир’я й безперебійної подачі води.

«Ми якось підрахували: тільки за минулі два роки через обстріли та з інших причин водогін зазнавав пошкоджень більш як 20 разів. І тоді ми, звичайно, залишалися без води. Надовго? Коли як. Наприклад, у січні цього року води у нас не було понад 10 діб. А щоб з того боку перестали стріляти, а ремонтники без загрози для життя нарешті змогли залатати чергову пробоїну, збиралися представники Тристоронньої контактної групи», — розповідає тутешній житель.

З огляду на проблемну ситуацію керівники Донецької ОДА вирішили зробити все можливе, аби водопостачання міста з населенням понад 32 тисячі більше не залежало від провокацій бойовиків. З’явилися і, головне, вже почали реалізовувати плани будівництва для міста нових фільтрувальної станції та водогону. З обласного бюджету надали кошти на ці роботи. А ще фахівці попрацювали над проєктно-кошторисною документацією й розробили маршрут 8-кілометрового водогону на безпечній відстані від проблемної сірої зони.

А чого тільки вартий приклад початку реконструкції Другого донецького водоводу? Дві його нитки завдовжки 156 кілометрів несуть воду для чотирьох великих міст: Слов’янська, Краматорська, Дружківки і Костянтинівки. Від цієї водної артерії залежить безперебійне водопостачання майже 400 тисяч людей.

На жаль, технічний стан водоводу, капітальний ремонт якого востаннє робили понад 40 років тому, незадовільний. Зношення труб — більш як 60, а подекуди навіть 80%. У цій ситуації фахівці спершу визначили найбільш аварійну ділянку, де найближчим часом проведуть істотну реконструкцію. Усього заплановано провести заміну 21,5 кілометра труб діаметром 1,4 метра. Основні роботи ще попереду, та експерти і місцеві люди називають очікувані зміни чи не найпершою спробою нарешті реально і масштабно розв’язати проблему, яка муляє чимало років і до якої свого часу навіть не наважувалися підступати.

Слід згадати критичну ситуацію багатостраждальних міст на лінії зіткнення Красногорівка та Мар’їнка, де близько 30 тисяч жителів. З початком війни вони стали забувати про нормальне водопостачання. Донецька фільтрувальна станція, звідки надходила вода, тепер працює тільки на половину потужності. Із чотирьох ліній електропередач до ДФС три пошкоджено обстрілами. А водоводи розташовані в зоні бойових дій і тепер нагадують решето. І про бодай невеличкий ремонт тепер не йдеться, бо територію заміновано.

У таких реаліях люди відчули невелике полегшення, коли ще 2016 року до цих міст вдалося налагодити постачання технічної води. Звичайно, це тоді вважали тільки тимчасовим розв’язанням проблеми, хоч вона актуальна й досі.

Проте тепер за неї взялися значно серйозніше. У Красногорівці будують фільтрувальну станцію й одночасно реконструюють усю систему водопостачання. У Мар’їнці також розпочали реконструкцію станції водопостачання та мереж. Повернення очікуваного нормального водопостачання жителі цих міст чекають у третьому кварталі цього року, коли ремонтні бригади планують завершити роботи.

Насамкінець.  Певна річ, через задавнені проблеми водопостачання, яких значно побільшало після початку гібридної війни, на Донеччині нині дуже багато роботи. Та відступати нікуди.

«Ми залучатимемо всі можливі гуманітарні, адміністративні, дипломатичні ресурси для вирішення цих питань. Жителі Донецької області повинні бути і будуть з водою», — запевняє голова Донецької ОДА Павло Кириленко.

МОВОЮ ЦИФР

Експлуатацією системи централізованого водопостачання Донецької області займається КП «Компанія «Вода Донбасу». Воду подають від річки Сіверський Донець каналом Сіверський Донець — Донбас до міста Донецьк і далі Південно-Донбаським водопроводом до міста Маріуполь на відстань 260 кілометрів.

Система водопостачання має 17 водоймищ загальним об’ємом 661,9 мільйона кубометрів.

Питну воду виробляють на 18 фільтрувальних станціях продуктивністю 2,8 мільйона кубометрів на добу.

Усього в Донецькій області для подачі води споживачам працює 271 водопровідна насосна станція та експлуатують 23 централізовані водопроводи загальною довжиною 11 814,2 кілометра, використовують 89 підземних водозаборів.

ПРЯМА МОВА

Олексій РЕЗНІКОВ,
віцепрем’єр-міністр — міністр
з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій:

— Ідеться про дуже важливий соціально-екологічний проєкт — забезпечення питною водою населення Маріуполя. У воді, яку воно отримує з головної водної артерії краю каналу Сіверський Донець — Донбас, кількість домішок перевищує допустимий рівень у рази.

Завдяки допомозі наших партнерів із Франції ми отримаємо фінансування для проведення дослідницьких робіт і розроблення відповідного плану та забезпечення питною водою населення міста Маріуполь. Ідеться про надання пільгового кредиту 64 мільйони євро на 30 років з 10-річним пільговим періодом зі ставкою 0,08%. На ці кошти у Маріуполі побудують фільтрувальну станцію, водозабори, проведуть необхідні дослідження, де саме і як саме брати і забезпечувати питну воду для міста, в якому майже пів мільйона жителів.