ПЕРСПЕКТИВА

Скарбниця щороку додатково отримуватиме 1 мільярд гривень,  прогнозує Мінфін

Як ми вже повідомляли, у рамках офіційного візиту до Республіки Кіпр Президент України Віктор Янукович підписав конвенцію, яка сприятиме уникненню подвійного оподаткування і запобігатиме ухиленню від сплати податків на доходи й майно. Дотепер між країнами діяла податкова угода 1982 року, яку нарешті замінили на нову. Які нововведення цього документа і що очікують від його прийняття експерти, досліджував «УК».

За словами  Президента, документ сприятиме вдосконаленню договірно-правової бази торговельно-економічної й інвестиційної співпраці між країнами. Також буде перекрито канал неконтрольованого витоку  українського капіталу до Кіпру. І збільшаться надходження до держбюджету на 1 млрд грн, прогнозує Мінфін. Більше того, завдяки підписанню угоди з країною — членом ЄС українське законодавство наблизиться до євростандартів, переконаний президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах. Зокрема, буде розширено вітчизняну базу оподаткування, скорочено  обсяги тіньової економіки, поліпшено інвестклімат в Україні, імідж і авторитет держави у світі, деталізував  він.

У Кабміні наголошують: конвенція гарантує бізнесменам обох країн відсутність подвійного оподаткування прибутків від їхньої діяльності на території іншої держави, а також оподаткування за однакових умов. Тобто якщо раніше пасивні доходи оподатковувались лише у країні отримувача, то згідно з конвенцією можуть і в країні їх виникнення.

Щоправда, за інформацією першого віце-прем’єр-міністра Валерія Хорошковського, щоб конвенція реально запрацювала, її має ратифікувати новообраний парламент. Лише тоді, за його словами, уряд розпочне роботу з подальшого вдосконалення ставок до рівня, який був би найбільш прийнятним для України. Він також додав, що ставка податку на операції з купівлі-продажу майна залишається на рівні нуля. Натомість граничні розміри ставки податку на репатріацію (повернення. — Авт.) доходів у вигляді дивідендів, процентів і роялті збільшені. 

Як уточнив «УК» директор департаменту податкової та митної політики Мінфіну Микола Чмирук, щодо дивідендів передбачена ставка податку 5% (якщо отримувач дивідендів володіє не менш ніж 20% капіталу компанії, що виплачує їх, або інвестував у придбання акцій чи інших прав компанії суму, еквівалентну не менш ніж 100 тис. євро) та 15% (загальна ставка); щодо процентів — 2% і роялті — 5% (за твори, патенти, торгові марки тощо) та 10% (загальна ставка).

Кіпрські закони й надалі дозволятимуть мінімізувати податкове навантаження? Фото Андрія МАЛИШЕВСЬКОГО

Як завжди є нюанси

Фахівець з міжнародної інкорпорації, директор компанії Solano Лана Голян прогнозує, що робота з кіпрськими структурами може дещо змінитись через підвищення ставок пасивних податків і надання більших повноважень компетентним органам. Як пише експерт у своєму блозі,  «регулятор розділив середній і великий бізнес, надавши пільги останньому. Варто зазначити, що 5% податкове навантаження на дивіденди застосоване і для фізосіб-резидентів України. Відтепер за дивідендними виплатами Кіпр стає в одну лінійку з більшістю європейських юрисдикцій (Австрією, Бельгією, Великобританією, Німеччиною, Данією та Швейцарією), а також США і Канадою (угодами з якими також передбачена гранична ставка 5% для «кваліфікованих» компаній і 15 % в інших випадках). Явна перевага для угод зі Швецією та Нідерландами. Але якщо шведським компаніям для застосування нульової ставки потрібне виконання додаткових умов (володіння понад 25% статутного капіталу української компанії і 50% шведської компанії фізособами-резидентами Швеції), то для нідерландського холдингу достатньо 50% безпосередньої участі в капіталі української компанії на суму не менш як $300 тис.».

На думку Л.Голян, слід очікувати, що певна частина бізнес-структур переорієнтує свої банківські позикові угоди на англійські компанії. Адже у Великобританії наразі діє нульова ставка податку на доходи від процентів, тоді як на Кіпрі — 2%.

Щодо вибору юрисдикції для реєстрації прав інтелектуальної власності, то, на думку експерта, слід насамперед оцінювати не конвенцію між Кіпром і Україною, а внутрішнє оподаткування в країні — одержувачу роялті. Приміром, попри нульову ставку, (передбачену конвенцією з Великобританією), роялті, отримані британською компанією, підлягають обкладенню корпоративним податком за ставкою 20% (для малих і середніх компаній).

Водночас виплата роялті на користь кіпрських компаній за умовами конвенції підлягає податку на репатріацію в Україні 5% або 10% і при цьому сплачений в Україні податок буде зарахований як сплата податку на Кіпрі. Як наслідок, враховуючи введений з 2012 року урядом Кіпру спеціальний режим (звільнення від оподаткування 80% доходів від розпорядження правами інтелектуальної власності), кіпрська компанія, яка отримує роялті, постійно зазнаватиме збитків.

Ставки можуть  не збігатися

Тут важливо зазначити ще одну перевагу Кіпру як холдингової юрисдикції — можливість внутрішньогрупового заліку збитків. За  правильної побудови структури групи компаній і застосуванні внутрішньогрупового заліку материнські холдингові структури, що поєднують як торгові, так і чисто холдингові (pure holding) компанії, в підсумку підлягатимуть нульовому оподаткуванню.

Крім того, конвенція передбачає визначення асоційованих компаній — компанії та особи, які прямо або опосередковано беруть участь у її керівництві, контролі або капіталі. При цьому не визначено розмір такої участі або ступінь контролю. Знову ж таки внутрішнє законодавство країн різне і ставки можуть не збігатися.

Конвенцією змінено поняття постійного представництва і залишений в силі принцип оподаткування доходів від розпорядження майном. Так, дохід від відчуження нерухомості підлягає оподаткуванню в країні її місцезнаходження. Дохід від реалізації (продажу) рухомого майна, в т.ч. морських і повітряних суден, а також інших видів майна — в країні продавця. Таким чином, продаж акцій, часток, корпоративних прав та інших цінних паперів кіпрською компанією підлягає оподаткуванню на Кіпрі.

Тож, як зазначає Л. Голян, Кіпр і надалі лишається унікальною холдинговою юрисдикцією, що дає змогу при використанні внутрішнього кіпрського законодавства структурувати активи і створювати холдингові групи з найменшим податковим навантаженням.